300 голосів віддала рано-вранці Верховна Рада за запровадження воєнного стану. Термінове засідання відбулося після того, як російські війська здійснили відвертий акт збройної агресії проти України, атакувавши наші кордони фактично з усіх напрямків.
Російські війська з використанням артилерійських систем почали масово бомбити військову інфраструктуру на всій території України, аеропорти, аеродроми, складські та військові потужності української армії. 

Навіть трохи звиклі до прифронтових реалій жителі багатьох населених пунктів краю змушені були погодитися: цього разу йдеться, на жаль, не про чергову провокацію. І невдовзі початок військової операції РФ проти Донбасу та всієї України підтвердили представники державної влади. «Тримаймося і не панікуймо. Влада на місцях. Працюємо», — чітко оприлюднив позицію голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко.

Близько 5 години ранку жителів Харкова розбудили гучні вибухи. Найбільше їх було чутно на Північній Салтівці. З мікрорайону Нові Будинки було видно вибух і хмари диму з боку Чугуєва. Пізніше в соцмережах з’явилося відео військового аеродрому, затягнутого чорним димом, було видно полум’я. Ближче до 9 години ранку з’явилися повідомлення жителів села Глибоке про канонаду на кордоні. Один із громадян повідомив, що жителі сіл ховаються в погребах.

Міжнародні організації, лідери країн, політичні діячі засуджують агресію Кремля проти України і закликають його негайно припинити військові дії. Сьогодні у Брюсселі розпочнеться терміновий віртуальний саміт країн-членів НАТО,  на якому буде розглянуто кроки зі зміцнення оборони альянсу та способи допомоги Україні. Проте, як заявив учора на брифінгу після проведення Ради НАТО генсек альянсу Єнс Столтенберг, військових Північноатлантичного альянсу розміщено в Україні не буде. НАТО надаватиме нашій країні практичну та військову допомогу.

 Чи не щодня проходжу біля пам’ятника українцям, депортованим із території Польщі в 1944—1951 роках, у Рівному. Він з’явився тут, на розі вулиць Чорновола та Драгоманова, 2007-го з ініціативи тодішнього голови обласного товариства «Холмщина» Олександра Боровика. Згодом він очолив Всеукраїнський конгрес українців Холмщини та Підляшшя. Цей не молодий уже чоловік понад усе прагнув відновити історичну справедливість. Україна тоді ще не мала безвізового режиму, але Олександр Боровик організовував поїздки для депортованих та їхніх нащадків у їхні рідні села.