Щойно виникала якась незручна ситуація у Збройних силах, приміром з обмундируванням, харчуванням солдатів, терміново починала роботу тематична «гаряча» телефонна лінія оборонного міністерства. Однак цього, вочевидь, недостатньо. Як засвідчила кількість дзвінків, що надходили на урядову пряму телефонну лінію, яка відбулася минулої п’ятниці й на якій на запитання відповідав заступник міністра оборони — керівник апарату генерал-лейтенант Олександр Дублян, у цивільних і військових є про що запитати. Цього разу людей цікавило, коли нарешті вирішиться їхнє житлове питання. Адже у багатьох з них вже й служба залишилася за плечима, а черга перейшла 25-річну межу. Зокрема гострим воно залишається для тих, хто отримав розподіл із забезпечення житлом на території анексованого Криму, але не встиг одержати довгоочікувані квадратні метри. Також поки що безсилим залишається міністерство для тих, хто стоїть на житловій черзі в органах місцевого самоврядування. Лише торік поволі рушила з місця черга, в якій стоять на обліку офіцери. 

Як відомо, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», з 1 травня 2016-го прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився з 1074 до 1130 гривень, тобто на 56 гривень, або в середньому на 6%. І це підвищення спричинило зміну в бік збільшення пенсійних виплат для людей, розмір пенсії яких залежить саме від прожиткового мінімуму.

Протягом квітня 2016 року органи Пенсійного фонду плідно попрацювали, перерахунок зробили вчасно, отже вже у травні всі літні люди, розмір пенсії яких пов’язаний із прожитковим мінімумом, отримають пенсії у нових розмірах. У столиці пенсії перерахували понад 650 тисячам осіб, або 84% пенсіонерів. Середній рівень збільшення становить 55,10 гривні. Про це повідомила під час прес-конференції заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Світлана Глущенко. 

Нині дуже гостро постала проблема безробіття на селі. Проте її можна розв’язати, розвиваючи там органічне виробництво. Чому саме його? За кордоном давно зрозуміли, що отримувати радість від життя можна тільки споживаючи натуральну, вирощену без додавання «хімії», їжу. Це тільки у нас дітей у школах і дитсадках харчують за принципом «аби дешевше». А тоді бідкаємося, що вся нація невдовзі буде хворою. Тож, упроваджуючи органічне виробництво, можна одним пострілом двох зайців уполювати: батьків забезпечити роботою (відтак і зарплатами), а дітей — якісним повноцінним харчуванням. 

Наступного сезону Україну в Лізі чемпіонів УЄФА представлятимуть «Динамо» і «Шахтар». Кияни зіграють у груповому етапі турніру, а  срібний призер розпочне з третього туру  кваліфікації. У Лізі Європи свої сили спробують «Зоря», «Ворскла» та «Олександрія», оскільки  бронзовий призер УПЛ дніпропетровський «Дніпро» дискваліфікований УЄФА на рік.

Минулими вихідними відбулися матчі завершального 26-го туру української Прем’єр-ліги сезону-2015—2016. «Волинь»,  для якої майбутня футбольна історія починатиметься на перегорнутому аркуші,  легко розібралася зі ще одним аутсайдером, якого лихоманить тривалий час, — «Говерлою».  

Мости, як і будь-які споруди, потребують належного утримання та своєчасного ремонту. Здавалося, усі це розуміють, але… На практиці виходить дещо інакше. Останнім часом, приміром, Черкаський міст через Дніпро, м’яко кажучи, захандрив. Збудований ще в  1959—1961 роках, він вичерпав свій експлуатаційний ресурс, який визначили тоді в п’ятдесят років. До того ж протягом останніх десятиліть навантаження на споруду зросло вдесятеро. Як підрахували у Службі автомобільних доріг Черкаської області, нині тут тільки за годину проїжджає кількасот машин. Серед них чимало великовагових фур. Звичайно, на обмеження ваги автомобілів у 40 тонн мало хто зважає. 

1. Визнати обраною народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі: 

Забруднена вода губить більше людей, ніж війни і всі інші форми насильства разом узяті. Про це йшлося в доповіді ООН, опублікованій з нагоди Всесвітнього дня води, що відзначається щороку 22 березня ось уже двадцять чотири роки поспіль.

Експерти відзначають, що  близько двох млрд. тонн відпрацьованої води, що є сумішшю з перероблених добрив, нечистот, промислових відходів та відходів, що виробляються в результаті життєдіяльності людини, щоденно скидається в річки і моря, викликаючи поширення хвороб і завдаючи непоправної шкоди екосистемам. Тому перетворення забрудненої води з загрози для здоров'я і навколишнього середовища в чистий, безпечний і економічно привабливий ресурс є одним з ключових викликів для світового співтовариства в ХХI столітті. 

Щоб скласти ЗНО, цьогорічна випускниця Дар’я долає лінію розмежування: в рідному Зайцевому, на не підконтрольній українській владі території Донбасу, досі свистять кулі. Дівчина втратила батьків ще до війни, рідня від неї відмовилась, оскільки Даша (для її безпеки не називаємо прізвища) своє майбутнє пов’язує лише з Україною. Разом з подругою Анею вона дистанційно навчається в Опитненській школі неподалік від лінії зіткнення, бо хоче отримати український атестат і підготуватися до тестів. Нині дівчата складають зовнішнє незалежне оцінювання. А для цього змушені винаймати житло в Опитному, бо хоч і мають перепустки, вчасно дістатися до пункту тестування, долаючи  блокпост, неможливо. 

Прогнози російських та деяких українських експертів дворічної давнини щодо колапсування українського оборонпрому внаслідок підписання Угоди про асоційоване членство з ЄС, припинення кооперації з РФ та відмови від російського ринку не справдились. Про це з оптимізмом зауважує керівник зовнішньополітичних проектів Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Володимир Солов’ян. 

Значну позитивну роль у цьому відіграло суттєве збільшення вітчизняного держзамовлення, а також відновлення поставок за раніше укладеними контрактами для Азії та деяких країн Африки, вважає він. Цьогоріч, за словами експерта, на оновлення арсеналу зброї української армії у бюджеті передбачено близько семи мільярдів гривень. «Це на два мільярди гривень більше, ніж у 2015-му, й у вісім разів, ніж у довоєнному 2013-му. 

Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт прибув з візитом до України практично гарячими слідами ухвалення Європарламентом резолюції щодо ситуації в окупованому Росією Криму та прав корінного населення півострову — татар.

Ця тема була і в центрі уваги зустрічі з поважним гостем Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який докладно поінформував співрозмовника про ситуацію на Донбасі та в Криму, про систематичне порушення агресором прав людини, зокрема кримських татар. «У цьому напрямі нам потрібно бути дуже рішучими, щоб навести лад», — зазначив глава уряду.