-
Ігор ПАСІЧНИК: «Академія заслуговує на особливий статус від держави»
Перлина української вищої освіти та духовності Національний університет «Острозька академія» розпочинає ювілейний 25-й навчальний рік. А на моїй пам’яті — 1994-й, коли указом першого Президента нашого земляка Леоніда Кравчука було створено вищий Острозький колегіум. То був початок великої й благородної справи відродження в незалежній Україні славнозвісної академії ХVІ століття. Перший у Східній Європі вищий навчальний заклад — Острозька слов’яно-греко-латинська академія тоді гримів на весь світ.
-
Чим завинила виноградна лоза?
Традиції виноградарство в Україні має давні. Воно стало надзвичайно перспективним напрямом віт чизняної агроіндустрії. Однак щось пішло не так: з одного боку, покупці задоволені якістю та ціною винограду, з другого — фермери розчаровані низькими цінами, надлишком на ринку та складнощами в реалізації продукції.
-
Ростуть дерева — зростає добробут земляків
Щоразу, коли приїжджаю до мальовничого затишного Краснопілля, неодмінно помічаю якісь зміни. То з’являться нові лавки у місцях відпочинку місцевих жителів та гостей, то порадує сучасними вікнами і причепуреними стінами Будинок культури, то приверне увагу торговельний заклад, дбайливо прикрашений квітами на літній терасі. А цього разу помітив, що селище неначе вбралося у смарагдовий колір, зачаровуючи погляд трав’яними прямокутниками газонів та ландшафтних ділянок.
-
Олег ЛЮБІМОВ: «Хто зволікає з об’єднанням сьогодні, шкодуватиме про це завтра»
За одностайним визнанням віт чизняних і закордонних експертів, децентралізація влади в Україні стала найуспішнішою з реформ. Вона переконливо продемонструвала переваги над так званою совковою моделлю місцевого самоврядування. Але, як відомо, успіх будь-якого нового починання залежить передусім від конкретних людей, їхніх знань і готовності втілювати новації у практику. Адже не секрет, що місцеві депутати і жителі населених пунктів, які могли підтримати реформу місцевого самоврядування або заблокувати, просто не знали, що таке децентралізація. Не кажучи вже про шляхи її практичної реалізації.
-
Соняхи рятували життя українських воїнів
Розпочалася церемонія ударами Дзвона пам’яті, кількість яких відповідає кількості загиблих бійців. Після цього посадовці разом із родичами загиблих захисників поклали квіти до встановленого поряд із дзвоном пам’ятника.
-
У вересневу днину до гаю по калину
Прогнози на високий урожай справдилися. Кілька несприятливих днів із дощами і грозами останнього літнього місяця не завадили хліборобам стовідсотково і без втрат зібрати врожай ранніх зернових. Традиційно першими успішно віджнивували фермерські господарства Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Харківської областей. За повідомленням пресслужби Мінагрополітики, серпневий намолот збіжжя буде вагомим. До слова, маємо щедрий урожай кавунів, динь і винограду. Щодо осінньої віддачі ниви є сподівання, що вона також буде рясною.
-
Карпати розвиваються і пишаються собою
Досі літні відпуски намагався проводити на морі. Навіть не сподівався, що саме у спекотну пору дуже добре відпочивати в горах, а саме в Українських Карпатах. Хотілося не лише подихати духмяним гірським повітрям і ще раз придивитися до колоритного й неповторного життя гуцулів, а й як економічному журналістові з’ясувати питання розвитку гірських територій, зайнятості населення.
-
Щоденний День пам’яті
Історія вчить, що нічого не вчить. Цей вислів, на жаль, дуже доречний і актуальний стосовно трагічних подій сивого минулого України й кількарічної давності. Пам’ятні в нашій історії битви, яким більше пасує назва побоїща, відбулися свого часу на території Донбасу. Перша — майже 800 років тому на берегах степової річки Калка, сліди якої губляться в межах Нікольського та Волноваського районів Донеччини. Дружини князів Київської Русі, оточені загонами монголо-татар, кілька днів успішно тримали оборону на кам’янистому березі й відбивали атаки загарбників. Тоді віроломний і підступний ворог вдався до перемовин: пообіцяв відпустити князів і дружинників, якщо ті перестануть чинити опір.
-
Євген ГОЛОВАХА: «Росія насилає на нас спочатку полки смертні, а потім безсмертні»
За показаннями гуглівської бібліометрики української науки, Євген Головаха — найбільш цитований український вчений у суспільних науках. Та й без цього показника він — найавторитетніший публічний філософ і тонкий знавець настроїв суспільства. Говорити з ним про наше сьогодні і ймовірне завтра завжди цікаво.
-
Пріоритет матиме політика рівних можливостей
Жінка — сестра, дружина, мати. Берегиня домашнього вогнища. Опора і кохана для чоловіка. Та ніде правди діти, є країни, де й досі жінки майже безправні й безсловесні. На щастя, не в Україні. Але і в нас ще не скрізь, не завжди й не всі чоловіки ставляться до жінок як до рівних.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ