Під час Всеукраїнського аграрного форуму, який проходив днями у Києві, сільгоспвиробники поділились своїми проблемами з очільником Мінагрополітики Миколою Присяжнюком, іншими представниками міністерств та відомств, депутатами. А також підготували офіційне звернення до уряду, парламенту та Президента, де висловили свої побажання щодо поліпшення інвестклімату в галузі та умов господарювання в Україні.
Заборона на зміни
Серед головних болючих питань, що розглядались на агрофорумі, були: низькі ціни на збіжжя, недофінансування державних програм, зарегульованість, побори та законодавчі зміни правил гри на ринку — у сфері оподаткування, земельних відносин тощо.
«Лише питання перегляду оподаткування агросектору порушувалось на різних рівнях, у тому числі Мінфіном, 17 разів за рік. Зокрема, пропонувалось відмінити фіксований сільгоспподаток (ФСП) для аграріїв, а також акумуляцію податку на додану вартість (ПДВ) на спецрахунках тощо, за рахунок чого дотується виробництво молока та м’яса», — розповів голова Аграрного союзу України (АСУ) Геннадій Новіков. — Як наслідок, гравці ринку не можуть скласти середньо- і довгострокові плани інвестування, бо не знають, що буде завтра, як, власне, і ті, в кого є гроші і хто хотів би вкластись у агросектор».
— Ініціатива з відміни ФСП для селян та акумуляції ПДВ на спецрахунки у тваринництві, яке знову пропонують фіскали, за підрахунками фахівців, коштуватиме занадто дорого для агросектору та соціальної сфери — протягом 2—3 місяців буде вирізано 9,6 мільйона птиці, до 1 мільйона корів і до 300 тисяч свиней, а безробітними стануть понад 60 тисяч жителів України, — резюмував президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса, додавши, що у першому випадку (ФСП) з тваринництва буде забрано 6 мільярдів гривень, а в другому (ПДВ) — 19 мільярдів. І це при тому, що аграрна галузь єдина, що не отримує повернення ПДВ при експорті. «За таких умов краще не займатись сільським господарством, а йти на біржу праці», — підсумував він.
Щоб захиститися від неочікуваних і небажаних нововведень, поліпшити інвестклімат, аграрні асоціації та учасники ринку розробили законопроект №2959, який забороняє внесення змін з оподаткування АПК до 2018 року. «Він зареєстрований у парламенті, але досі не розглянутий, — констатував Геннадій Новіков. — Як і низка законопроектів, що врегульовують питання землеустрою та незастосування штрафних санкцій через відсутність проектів сівозмін тощо».
Земельні ризики
З 1 січня 2013 року змінено процедуру реєстрації прав власності, у тому числі договорів оренди. Та через обмежені технічні й людські можливості реєстраційна служба не в змозі вчасно виконати всю роботу. Чиясь помилка та неправильний розрахунок наразі дорого коштує аграріям, зауважив голова АСУ, пояснивши: «Генпрокуратура кваліфікує використання земель без реєстрації як самозахоплення або незаконне використання, а податкова знімає господарюючі суб’єкти, які не пройшли реєстрацію, з ФСП і податкових пільг, хоч ті і подали документи на реєстрацію». За даними голови АСУ, за рік служба має зареєструвати близько двох мільйонів договорів на вісім мільйонів гектарів. Але станом на червень 2013 року зареєстровано лише 30 тисяч договорів. Тобто 7,880 мільйона гектарів залишились без реєстрації. За законом такі землі не повинні оброблятися. А це 20% ріллі України, або мінус 12 мільйонів тонн зерна, які на них виростили, 700 мільйонів гривень з орендної плати до місцевих бюджетів і мільйони орендної плати для двох мільйонів пайовиків. Якби аграрії виконали вимоги закону, то, гадаю, в уряді швидко б знайшли винних, — підсумував експерт.
Повний хаос на ринку оренди землі підтвердив також Алекс Ліссітса: «Фактично аграрії випали із законодавчого поля. Натомість у парламенті нещодавно спробували зняти мораторій на продаж земель для одного гравця — Держзембанку. За нинішніх умов, коли договори оренди не зареєстровані, є ризик, що ця фінустанова зможе скупити землі, в які ми вклали свої гроші», — резюмував він.
Без повної інвентаризації земель та зрозуміло виписаних механізму і функцій, — хто і що робитиме на цьому ринку, — не можна скасовувати мораторій на продаж землі, переконаний експерт. Хоча це можна зробити, прийнявши законопроект «Про обіг земель сільгосппризначення». Наразі, як це стало зрозуміло з виступів аграріїв, цей документ їх не влаштовує, як і кадастрова оцінка землі (вона вища на Херсонщині та в Криму, ніж, скажімо, на Полтавщині чи Черкащині, де значно вищі врожаї і прибутки. – Авт.).
«Колядувальників» побільшало
Голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко помітив іншу негативну тенденцію: зі збором гарного урожаю зросла кількість поборів і так званих «колядувальників».
«Замовити вагон без вирішення «ціни питання» неможливо, як і перевезти зерно автотранспортом», — відверто розповів він. За інформацією Козаченка, місцева влада в шести областях ввела правило, за яким аграрії не могли перевозити зерно з однієї області в іншу без спецдозволу губернатора за спеціальною ціною. І навіть після втручання Прем’єр-міністра дехто з місцевих керівників продовжує збирати «данину» із зерновиробників. «При транспортуванні зерна автотранспортом у кожній області власників вантажу зустрічають «колядувальники» на дорогах, вимагаючи по 300 гривень з машини», — деталізував він.
Більше того, у Європі при експорті зерна потрібно лише три сертифікати (ветеринарний, карантинний і країни походження), тоді як в Україні з добрий десяток, додав Козаченко. Нещодавно Мінекології придумало сертифікат про безпеку вантажу, Мінтранспорту — сертифікат капітана. «Залишилося ще, щоб Мінмолоді та спорту та Міносвіти підготували сертифікати», — обурився він. За оцінками експерта, аграрії додатково платять по 175 гривень з тонни лише за «папірці» при експорті зерна. І ще 150 гривень втрачають через неповернення ПДВ.
— Добре ще, коли гроші у кишені, — викрикнув із залу фермер, — а я здав 5 тисяч тонн в Аграрний фонд і не можу отримати гроші.
У відповідь міністр аграрної політики та продовольства повідомив, що Аграрний фонд виплатив за перше півріччя 1,3 мільярда гривень і має 200 мільйонів боргу, який планують погасити до 1 листопада. «Якщо не погасять, телефонуйте мені напряму», — зауважив він, додавши, що міністерство внесло пропозицію перетворити Аграрний фонд на публічне акціонерне товариство, щоб була спрощена процедура повернення грошей. Така ініціатива була неоднозначно сприйнята аграріями, які з острахом дивляться на будь-які зміни.
Не так давно, за словами Новікова, функцію техогляду передали приватним структурам. Ті перетворили його у формальний захід, до того ж корумпований і неефективний. Аби щось змінити у цій сфері, він запропонував фіксувати кожен факт зловживань. Крім того, громадські організації звернулись до Генпрокуратури з проханням з’ясувати правомірність передачі контролюючих функцій від держави до приватних структур, притягнути до відповідальності працівників Держсільгоспінспекції за неналежне виконання покладених функцій, доручити Держпідприємництву вивчити об∂рунтованість розцінок за техогляд та його ефективність, а ДПА — перевірити надходження, облік і сплату податків та використання коштів цими структурами.
Коли багато законів, жоден не працює
На думку Миколи Присяжнюка, дещо врегулювати порушені аграріями питання могло б скорочення надмірної кількості законів у агросекторі, які часто-густо не працюють, бо один заперечує інший. «Прийнято 1,5 тисячі законів, а які з них працюють? — зауважив він. — Треба замість них, а також восьмисот законопроектів, розроблених і зареєстрованих у парламенті, зробити максимум 10, які звести в один аграрний кодекс».
Крім того, у боротьбі із законодавчими колізіями та поборами аграріям треба об’єднатись у асоціації. Але не так, щоб було 5 галузевих асоціацій. Хай буде одна, але потужна, керівник якої, приміром, представляв би інтереси аграріїв разом з профільним міністром на засіданнях уряду, парламентських комітетах, апаратних нарадах тощо, наголосив очільник аграрного відомства.
Крім того, міністр запропонував керівникам асоціацій брати участь у Міжнародній координаційній раді, щоб транснаціонали, експортери та виробники чули одне одного. На його думку, для вирівнювання цінових перекосів варто скористатись Законом «Про трансфертне ціноутворення», створювати кооперативи і вчитись консолідовано відстоювати свої інтереси на ринку, як це роблять, приміром, у Франції.
На що голова Ради директорів Асоціації «Союз птахівників України» і президент Асоціації «Союз кормовиробників України» Олександр Бакуменко зауважив, що аграрії готові брати участь у законодавчому процесі з галузевих питань, але їм треба дати таку можливість. Зокрема, надати право представнику Всеукраїнського аграрного форуму бути присутнім на засіданнях Кабміну і профільного комітету Верховної Ради, а також доцільно створити Координаційну раду з питань розвитку АПК при Президентові України. Підсумком форуму стало підписання резолюції усім гілкам влади з детальним викладенням усіх проблем і вимог. Також погодили щомісяця інформувати громадськість про те, як розв’язуються проблемні питання, і у разі, якщо руху немає і кількість звернень з усіх областей з одного і того ж питання перевищуватиме 50%, починати мітингувати під владними стінами, як це роблять у Європі, куди ми рухаємось.
ПРЯМА МОВА
Микола ПРИСЯЖНЮК,
міністр аграрної політики та продовольства:
— Міністерство відстоюватиме збереження існуючих податкових стимулів для розвитку АПК, а також виступатиме за повернення ПДВ при експорті зернових безпосередньо тим, хто їх виробляє. У сільському господарстві не можна вводити загальний режим оподаткування. Бо податкові пільги для галузі — це непряма державна підтримка, яка стимулює розвиток сільгоспвиробництва, у тому числі тваринництво. Останнє потребує найбільше інвестицій та підтримки. Тому Мінагрополітики пропонує направляти у цю галузь 30% від акумуляції ПДВ і 10 % — на впровадження інноваційних процесів. Разом зі збереженням діючого режиму акумуляції ПДВ це допоможе адресно спрямувати до п’яти мільярдів гривень у галузь.
Леонід КОЗАЧЕНКО, 
голова Ради підприємців при Кабміні,
президент Української аграрної конфедерації:
— Сьогодні агросектор — єдина галузь економіки, що є соціальним донором. Ні енергетика, ні хімія, ні металургія такими не є. У світі є лише дві держави, де сільське господарство донор, — Україна та Аргентина. Остання стала ним чотири роки тому після зміни влади. Раніше вона входила до п’ятірки найбільших експортерів світу, тепер опустилась до двадцятки і далі падає. На нас теж може чекати така участь. Адже з галузі держава забирає більше, ніж дає. Так, у 2011-му, взявши рекордних 60 мільярдів гривень, повернула аграріям лише 15,4 мільярда. У 2012-му ситуація поліпшилась, бо було мінус 30 мільярдів. Що буде у 2013-му, невідомо. Нам однозначно треба змінювати середовище, в якому працюємо. Бо хіба справедливо, що сьогодні кожен вид продовольства в Україні на 19% дотований аграріями? Тоді як в інших країнах світу, зокрема в ЄС, 20% у вартості агропродукції — дотація держави, у Канаді — 18%, Японії — 60%.