Чи не знайома картина для національних аграріїв: на часі весняно-польові роботи, а коштів обмаль. Що робити? Звісно, брати кредит. Але в кого? Банки гнуть такі відсотки, що впору і без штанів залишитися. Просити під чесне слово — наївні давно перевелися. Ось і доводиться селянам викручуватися, хто як може. Але за великим рахунком, усі позичальники йдуть-таки до банкірів, а вже потім тяжко зітхають. Працювали-працювали, а коли підрахували, то…
А чи не можна обійтися без кабальної й доволі морочливої процедури оформлення банківських кредитів? З’ясовується, можна. Хай і не повністю, однак бодай певна частина аграріїв відтепер має такий потрібний для них рятівний кредитний круг.
Саме цій темі у Сумах був присвячений круглий стіл, учасники якого обговорили запровадження аграрних розписок як інноваційного інструменту підвищення доступу до фінансування для малих та середніх агровиробників.
Лікнеп буває і для освічених
Для Сумщини запропонована тема доволі нова, хоч в Україні вже набула певного поширення. Зокрема позаторік Полтавщина стала першою областю, де запрацювала нова форма залучення кредитних ресурсів у розвиток агропромислового комплексу. Як наголосив голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко, АПК залишається тією галуззю, де інвестиції потрібні передусім. Сільськогосподарські виробники області демонструють динамічні результати і в рослинництві, і в тваринництві, хоч гостро потребують грошових інвестицій. І насамперед представники малого та середнього бізнесу. Саме аграрні розписки частково компенсують цю прогалину.
Що ж таке аграрна розписка? Це новий інструмент, який дає змогу одержати доступ до фінансових та матеріально-технічних ресурсів під заставу майбутньої сільськогосподарської продукції. За суттю розписка — це угода між сільськогосподарським товаровиробником (позичальником) та кредитором (дистриб’ютором, постачальником ТМЦ, зернотрейдером, банком). Є два види розписок: товарні та фінансові. Тобто під їхнє забезпечення аграрії або ж постачають сільськогосподарську продукцію (переважно врожай), або ж сплачують відповідні кошти.
На Полтавщині вже не вагаються
Як розповів директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій Фролов, позаторік тамтешні хлібороби таки наважилися укласти перші документи, хоч сумніви були. Але з часом минулися. Нині деякі полтавські фермери та представники середнього бізнесу успішно користуються новим видом кредитування, який, на відміну від традиційного банківського, набагато оперативніший і простіший в оформленні.
Серед них агрофірма імені Чапаєва Диканського району, яку впродовж 18 років успішно очолює Валерій Зеленський. За його словами, дефіцит коштів відчутний завжди, але особливо гостро — перед початком весняно-польових робіт. Саме в цей час слід придбати насіння, добрива, пальне. Ось і вирішили залучити 3 мільйони гривень саме на ці потреби. Задумали — зробили.
На все пішло лише два тижні, зокрема на оформлення документів — 2 години, тоді як у банках така процедура триває щонайменше два місяці (до слова, окремі з них думають по півроку і довше, до того ж зі значно вищими кредитними відсотками). А вже наступного дня на рахунок чапаївської агрофірми було перераховано 3 мільйони гривень, які відразу ж пустили у виробництво. У заставу віддали майбутній урожай сої, соняшнику та кукурудзи — відповідно до кількості розписок. Цікава деталь: кредит одержали на початку, а сіяти розпочали наприкінці квітня.
Нині й вагання, і жнива позаду. Регулярно сплачуючи поточні відсотки, хлібороби не тільки мають кошти на погашення кредиту, а й одержали відчутний прибуток. Тепер уже думають про те, щоб оформити нові аграрні розписки під урожай 2017 року. Загалом Полтавщину вважають одним із лідерів щодо залучення коштів у сільське господарство саме через аграрні розписки.
Від роз’яснення — до втілення
Цей проект здійснюють у певних регіонах України, а в жовтні цього року до нього, крім Сумської, долучилися Миколаївська, Хмельницька та Тернопільська області. Робота триває за активного сприяння Проекту «Аграрні розписки в Україні», який впроваджує Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку) у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Нині Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство юстиції готують спільний наказ стосовно поширення новинки.
Як наголошували учасники круглого столу, впровадження аграрних розписок передбачає велику підготовчу роботу, яка не обмежується інформаційною кампанією. Насамперед потрібно забезпечити доступ місцевих нотаріусів до відповідного реєстру, навчити працювати з ним, провести роз’яснювальну роботу, навчання.
Нині у відкритому реєстрі зареєстровано 60 аграрних розписок, з яких 16 вже закрито, тобто виконано. Свого часу вони дали змогу сільськогосподарським товаровиробникам у Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях отримати понад 189 мільйонів гривень, що значно поповнили обігові кошти. Фермери виявляють бажання повторно укласти такі документи, бо на практиці впевнилися у їх перевагах і зручності. Схожу вигоду відчули й компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів. Словом, довіра до аграрних розписок зростає, що дасть змогу розшити традиційно вузьке місце у фінансовому забезпеченні сільськогосподарських товаровиробників.
ПРЯМА МОВА
Олексій ОМЕЛЯНЕНКО,
керівник проекту IFC «Аграрні розписки в Україні»:
— У тому, що пілотний проект здійснюють саме в цих чотирьох областях, немає випадковості. Сумщина представляє Полісся, Миколаївщина — Причорномор’я, Хмельниччина — Поділля, а Тернопільщина — Західну Україну. Ці області розташовані в кількох природно-кліматичних зонах, що значною мірою зумовлює їхню сільськогосподарську спеціалізацію і технології вирощування, відповідно визначає потребу в засобах підживлення ∂рунту та боротьби зі шкідниками, пальному, сільгосптехніці. Тож ці регіони можуть стати своєрідними майданчиками для напрацювання моделі застосування аграрних розписок в усіх куточках України.
Наше спільне завдання — закріпити ці позиції й дати поштовх для подальшого розвитку українського АПК.
Хольгер ТАУШ,
директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні:
— Ще наприкінці 1990-х років Швейцарія та Україна уклали двосторонню угоду щодо технічної співпраці, в межах якої в Києві відкрито Швейцарське бюро. За цей час Україна одержує підтримку у створенні інвестиційного клімату, розвитку підприємництва, молочного скотарства, виробництва органічних продуктів, безпечного харчування. Ця ініціатива розширить доступ українських аграріїв до коштів, завдяки чому можна розраховувати на подальший розвиток аграрної галузі країни.