Віднині отримати витяг з Державного земельного кадастру в онлайн-режимі стало можливо і в Полтаві, що істотно полегшило життя громадянам, зокрема підприємцям. На думку багатьох полтавців, після відкриття центру надання адміністративних послуг значно заощаджуються час і кошти, а нова онлайн-послуга в земельній галузі — інноваційний прорив. Адже з будь-якої точки України через інтернет можна отримати правовстановлюючий документ на земельну ділянку, необхідний для вчинення нотаріальних дій, сплативши 53 гривні. Доступні, прозорі та некорупційні адмінпослуги стали реальністю.
До речі, замовлення витягу — найзатребуваніша послуга у галузі земельних відносин. Щороку в Україні за заявами громадян видають майже мільйон витягів. А в Полтаві з початку 2015-го їх уже видано приблизно 900.
Щоб швидко оформити й зареєструвати земельну ділянку, цього нововведення недостатньо. Цей шлях поки що залишається довгим і тернистим. Про це наша розмова з в. о. начальника управління Держгеокадастру у місті Полтаві Аллою КОСИК.
— Алло Іванівно, останнім часом на законодавчому рівні багато роблять для того, щоб спростити цю процедуру.
— Справді, внесено зміни у Земельний кодекс України та в закони «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр». Але щоб оптимально реалізувати конституційні права громадян, забезпечити сталий землеустрій та охорону земель, потрібно спершу встановити межі міст. Окрім цього, назавжди чітко визначити, що Державна геодезично-кадастрова служба — головний утримувач та адміністратор стратегічної земельної інформаційної бази, а органи місцевого самоврядування, інші повновладні структури — співтворці та замовники баз даних.
Нині ще виникають непорозуміння щодо технічної документації на реєстрацію земельних ділянок. Скасовують рішення, ухвалені півроку тому. Це неправильно, в результаті вся робота зупиняється.
— Чому ж полтавці схвально відгукуються про ЦНАП?
— Дуже добре, що це стало можливим, але й тут є маленька проблема, тож працюємо, щоб оптимізувати час надання всіх послуг. Необхідно, щоб кадастровий реєстратор управління перебував у тому самому приміщенні, що й ЦНАП. Сам витяг виготовляють за 15 хвилин, але спеціаліст ЦНАП спочатку приносить його нам для обробки, а потім відносить уже готовий назад. Такі ходіння спеціаліста на відстань до 3 кілометрів відбуваються лише раз на день. Тому заявник може отримати витяг тільки через добу. Так і законом передбачено. А можна було б цей документ отримати протягом кількох годин. Принагідно наш реєстратор консультував би й адміністраторів ЦНАП.
— Мабуть, земельні питання легше буде вирішувати лише після адміністративно-територіальної реформи.
— Бачимо зміни на краще, активно розвиваються інформаційні технології в земельній галузі. Реформа спочатку вимагатиме чималих затрат, але саме завдяки сучасним технологіям та нашим спеціалістам конституційні права громадян у сфері приватної власності та користування землею на основі оренди будуть реалізовані раціонально та повною мірою.
Колектив управління дуже сподівається на позитивні зрушення в законодавчому спрощенні процедур управління земельними ресурсами у всіх сферах нашого життя. А ми докладемо зусиль на місцевому рівні щодо інвентаризації земель, нормативної грошової оцінки. Тільки за цих умов вдасться отримувати значні фінансові надходження від землі до бюджетів усіх рівнів.
Як приклад — загальні суми оплати за землю в Полтаві щороку збільшуються на 5—7%.
— А як задовольняєте заяви учасників АТО?
— На сьогодні таких заяв надійшло 948. Із них позитивно розглянуто 142, решта — на розгляді. Фактично надано учасникам АТО 69 земельних ділянок площею 6,5 гектара для індивідуального будівництва і 73 ділянки площею 2,8 гектара — для садівництва. Ті з них, кому в наданні землі відмовлено, здебільшого вже використали своє право на це.
Управління постійно надає консультації щодо подання документів на отримання земельних ділянок. Крім того, нас підтримав Полтавський міський голова Олександр Мамай, який із розумінням поставився до задоволення потреб цієї категорії полтавців. Адже до нас звертаються не тільки бійці, а й вдови, діти загиблих на війні, а в нашому законодавстві ці моменти не до кінця прописані.
— За такого сприяння затримок із наданням землі не повинно бути.
— Так, але сесії райвиконкомів та міської ради відбуваються відповідно до регламенту їхньої роботи, але це не так часто, як хотілося б представникам територіальних громад. Окрім того, є питання, пов’язані з розмежуванням повноважень міста та приміського Полтавського району. Можуть бути колізійні питання з раніше виділеними земельними ділянками у приватну власність для ведення особистого селянського господарства на території приміських зон селищ, які відповідно до Генерального плану забудови міста Полтави входять до зони земель забудови.
Також ризики позитивного вирішення цього питання є, коли надають заболочені землі, які не можна надавати у приватну власність. Якщо це просто підтоплені ділянки (річка Ворскла ж поряд), то їх треба підготувати для реалізації проектів забудови, робити насипи, а це додаткові затрати. Не треба забувати і про оптимізацію підведення комунікацій, джерел електроенергії тощо. Підійти формально до вирішення цього питання не можна, люди ж виготовляють документи, які не безкоштовні. Доводиться все ретельно перевіряти.
— Стільки часу ще можна потерпіти?
— Не забуваймо про людський чинник. Укотре згадаємо про низьку заробітну плату, та головний акцент зробимо зовсім на іншому: відданості землевпорядників, геодезистів-картографів професії.
Наше управління подає пропозиції щодо вдосконалення державної кадастрової системи. Територіально-адміністративна реформа матиме змогу форсувати уніфікацію та процедури встановлення меж міст, адміністративних утворень. Ми вже проводимо роботу з інвентаризації земель заповідного, природоохоронного і рекреаційного призначення, інших охоронних зон.
— Не боїтеся, що ваші функції перейдуть органам місцевого самоврядування?
— За реєстрацію землі має відповідати держава в особі спеціалізованого інформаційного земельного банку даних, яким є Державний земельний кадастр, адмініструвати послуги повинні висококваліфіковані спеціалісти. І земельна інформаційна база ДЗК повинна бути виключно у власності держави. Нас треба тільки чесно контролювати. Якщо ж ми повністю передамо наші повноваження громадам, то можемо нарубати дров. Цього дуже не хотілося б.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Алла КОСИК. Народилася у селі Малинівка Глобинського району на Полтавщині. Закінчила Харківський національний університет імені В. В. Докучаєва за фахом «землевпорядкування та кадастр», навчається в Полтавському національному техуніверситеті на магістратурі управління держслужби. Працювала заступником начальника управління Держземагентства в Чутівському районі, нині в. о. начальника управління Держгеокадастру в місті Полтаві, голова комісії з реорганізації управління Держземагентства. Дійсний член Міжнародної кадрової академії.
А ТИМ ЧАСОМ
В електронному режимі працювати зручніше
Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»
У Херсонській області триває робота з удосконалення системи надання адміністративних послуг. Як зазначив на нараді з питань запровадження в області електронного документообігу між місцевими органами виконавчої влади заступник голови облдержадміністрації Вадим Чабан, нині майже кожен громадянин користується цифровими технологіями, комфортними інтернет-ресурсами для вирішення різноманітних питань, тому що це економить час. Тож грамотний підхід до реалізації надання адмінпослуг населенню, який повинна забезпечити саме влада, вкрай потрібний.
Присутні розглянули можливість запровадження ефективного надання адмінпослуг саме на рівні районів, тому що необхідність електронного адміністрування на Херсонщині різниться залежно від територіального розташування. Під час обговорення особливо звернули увагу на Генічеський район, куди звертається по допомогу велика кількість людей із тимчасово окупованого Криму. Учасники підкреслювали, що слід організувати інформаційну кампанію щодо існування зручної системи електронного адміністрування. До ЦНАПів треба вводити послуги, найактуальніші для жителів певної території. Нині облдержадміністрація створює робочу групу, яка працюватиме над удосконаленням роботи ЦНАПів Херсонщини.