1 березня цього року в США розпочнуться публічні слухання з питань підготовки документа «2016 Спеціальна доповідь 301». Це має велике значення для нашої країни. Залежно від результатів щорічної доповіді Офіса торговельного представника США Україні можуть як підвищити статус інвестиційної привабливості з перспективами економічного зростання, так і знизити, що обернеться для неї економічними збитками.
У 2013 році американські експерти фактично визнали нашу країну найгіршим місцем для інвестування та співпраці з питань інтелектуальної власності. Україна була єдиною серед країн списку з таким ганебним статусом, який тягне за собою «бонус» у вигляді накладання економічних санкцій США. І хоч з огляду на події кінця 2013-го — початку 2014 року в Україні представники Америки вирішили не застосовувати економічних санкцій до нас у такий важкий час, статус «країни-порушника №1» залишився. На початку 2014 року США підвищили рейтинг України та перевели її до країн пріоритетного переліку. Поряд з нею у цьому переліку Китай, Індонезія, Індія, Аргентина.
Незабаром побачимо, чи визнають США, що Україна на правильному шляху подолання негативних явищ у сфері авторського і суміжних прав. Березневі слухання нададуть можливість Україні доповісти, що було зроблено протягом року для поліпшення її статусу у «Списку 301». Але «УК» вирішив уже сьогодні поспілкуватися на цю тему з головою Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) Аллою ЖАРІНОВОЮ.
УК: Пані Алло, на чому була зосереджена робота з поліпшення статусу країни в межах «Списку 301» протягом минулого року?
— Представники США визначили три проблемні питання: подолання проблем у сфері колективного управління майновими правами, легалізація комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, протидія інтернет-піратству.
УК: Чи вдалося розв’язати проблеми у сфері колективного управління майновими правами?
— Докорінна зміна у цьому напрямі можлива лише після ухвалення відповідного проекту закону. Добра новина в тому, що ми не тільки його розробили фактично з нуля, а й ретельно доопрацювали з європейськими експертами (проект Twinning) і з американськими колегами (програма CLDP). Держслужба інтелектуальної власності розробила проект закону «Про колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав», який дасть змогу імплементувати основні положення директиви 2014/26/ЄС про колективне управління авторськими та суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайн-використання на внутрішньому ринку. Останню редакцію цього проекту закону було направлено до Мінекономрозвитку для подальшого внесення на розгляд уряду. Проте законодавчий процес в Україні може бути тривалим. Цей законопроект навіть не потрапив до Верховної Ради.
УК: Питання легалізації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, якщо не помиляюся, «вирішується» вже багато років?
— Так, але не зрозуміло, як можна його вирішити, не маючи точних показників кількості примірників програмного забезпечення, що потребують легалізації. Така ситуація давала змогу маніпулювати суб’єктивними «показниками». Розробник програмного забезпечення міг сказати, що 100% розроблених ним комп’ютерних програм використовують у 100% органів державної влади без сплати авторської винагороди. Орган держвлади міг стверджувати, що використовує тільки легальне програмне забезпечення. Ми хотіли зафіксувати точні показники і отримали нагоду це зробити спільно з Держспецзв’язком та Держагентством з питань електронного урядування відповідно до доручення КМУ. Проведення перевірок підтримали і представники правовласників, зокрема Microsoft та Oracle. З травня по грудень 2015 року перевірено 25 органів виконавчої влади на предмет використання програмного забезпечення. Результати перевірок оприлюднено на веб-порталі ДСІВ і до кінця цього року заплановано їх завершення. Упевнена, що у США позитивно оцінять такий крок.
УК: Тож легалізувати комп’ютерні програми в органах виконавчої влади можливо в межах чинної нормативно-правової бази?
— Будемо відверті. Передусім це питання коштів, які держава має передбачити у бюджеті для сплати суб’єктам авторського права на комп’ютерні програми, а не застарілого законодавства. Як голова центрального органу виконавчої влади, що опікується питаннями інтелектуальної власності, розумію: в бюджеті потрібно передбачити кошти на легалізацію програмного забезпечення. Однак отримуючи інформацію про наслідки воєнної агресії щодо нашої держави, усвідомлюємо, що уряд мусить насамперед спрямувати кошти на відновлення східних регіонів.
ДСІВ запропонувала центральним органам виконавчої влади самостійно звернутися до правовласників програмного забезпечення, щоб розробити та реалізувати індивідуальні програми легалізації. Результатом роботи стало поступове самостійне формування центральними органами виконавчої влади бюджетних запитів на 2016 рік щодо закупівлі програмного забезпечення.
У лютому цього року Національне агентство України з питань державної служби та ДСІВ планують провести спільний захід — тренінг для працівників органів виконавчої влади — держслужбовців І—ІІ категорій щодо дотримання вимог законодавства з питань правової охорони комп’ютерних програм під час їх придбання, встановлення, використання, обліку та інвентаризації. Участь у заході підтвердили і представники правовласників, зокрема компанія Microsoft.
УК: Як ДСІВ протидіє інтернет-піратству?
— Ми проводимо роботу у двох напрямах: законотворча діяльність та комплекс заходів, які здійснювали до ухвалення закону.
Мінекономрозвитку подало проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», який зареєстровано у Верховній Раді за №3353 торік у жовтні.
Депутатський проект закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (реєстраційний №3081-д від 27.11.2015 р.), який серед іншого передбачає механізми протидії інтернет-піратству, 28 січня вже ухвалено у першому читанні.
Оскільки в Україні немає системної співпраці між провайдерами та суб’єктами авторського права і суміжних прав, необхідно стимулювати суб’єктів ринку розвивати таке партнерство. Тому ДСІВ розробила проект розпорядження КМУ «Про реалізацію пілотного проекту у сфері авторського права і суміжних прав». Цей документ торік у листопаді направлено на погодження міністрові економічного розвитку і торгівлі України.
У межах пілотного проекту запропоновано створити депозитарій об’єктів авторського права і суміжних прав або їх еталонних зразків та похідних від нього реєстрів з відкритим доступом, що дасть змогу відстежувати факти незаконного використання контенту в інтернеті та вживати оперативних заходів для припинення таких порушень.
Планують зробити відкритий доступ до депозитарію та відповідних реєстрів щодо інформації про правовласників та належних їм прав, яка буде корисною потенційним користувачам, а також інформаційним посередникам, які отримують вимоги про усунення піратського контенту в інтернеті. Такі відомості до депозитарію вноситимуть з дозволу правовласників.
Цей проект спрямовано на вироблення дієвих механізмів для розв’язання проблем, що стосуються фіксації змісту веб-сторінок для формування доказів порушення авторського права і (або) суміжних прав в інтернеті; проведення розрахунків та виплати винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав в інтернеті; досудового вирішення спорів щодо порушень авторського права і (або) суміжних прав в інтернеті.
Проект стане майданчиком апробації найсміливіших ідей вдосконалення правовідносин у сфері авторського і суміжних прав. Його реалізація дасть змогу виробити дієві механізми розв’язання окреслених проблемних питань з урахуванням інтересів українських контент-провайдерів, операторів і провайдерів телекомунікацій, їхніх об’єднань, правовласників і розповсюджувачів рекламних послуг, а також посилити інвестиційну привабливість України.
УК: З огляду на гостру потребу притоку інвестицій до нашої країни чи вдалося досягти позитивних змін у другому напрямі вашої роботи — праві промислової власності?
— У межах реалізації міжнародних зобов’язань торік 27 листопада ДСІВ та міжнародне бюро ВОІВ підписали угоду про виконання державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) функцій міжнародного пошукового органу (МПО) та органу міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ) відповідно до договору про патентну кооперацію. З 5 лютого цього року Укрпатент розпочинає роботу в статусі МПО та ОМПЕ.
Надання Укрпатенту цього статусу стало дуже важливим індикатором готовності державної системи правової охорони ІВ до повноцінної взаємодії на експертному рівні зі світовим співтовариством. На сьогодні такий статус у світі зі 188 країн-членів ВОІВ мають лише 19 провідних патентних відомств та закладів експертизи, до яких зокрема входять відомства США, Канади, Японії, КНР, Швеції, Європейське патентне відомство та Скандинавський патентний інститут.
Укрпатент нині перебуває на одному рівні з ними за технічними та експертними показниками і готовий надавати повний спектр послуг щодо проведення міжнародного пошуку та міжнародної попередньої експертизи. Його фахівці забезпечують проведення експертизи на високому професійному рівні й дотримуються світових стандартів. Робота українського закладу експертизи як МПО/ОМПЕ надасть можливість співпрацювати з національними та регіональними патентними відомствами багатьох країн, заявниками, які здійснюють патентування за договором про патентну кооперацію, і будь-якими зацікавленими особами.
УК: На вашу думку, статус нашої країни в межах «Списку 301» має покращитися?
— Торік ми зробили все можливе, щоб поступове покращення статусу нашої країни в межах цієї спеціальної доповіді стало не випадковістю, а логічним кроком на шляху до повного виходу України з переліку країн, що дозволяють порушення права інтелектуальної власності на власній території.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Алла ЖАРІНОВА. Народилася в Кіровограді. Здобула вищу освіту в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, Міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації кадрів при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» та Одеській національній юридичній академії.
Доктор економічних наук зі спеціальності «Економіка та управління національним господарством».
Працювала директором держпідприємства «Український інститут промислової власності» (2001—2012), у 2013—2014 роках — директором Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), потім проректором з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку КНУБА.
Із 5 листопада 2014-го — голова Державної служби інтелектуальної власності України.