Одне з нагальних нині питань для влади — забезпечити тимчасово переміщених осіб ліками та медичним наглядом. Про перебіг такої роботи «УК» розпитує в заступника директора департаменту медичної допомоги МОЗ Альони ТЕРЕЩЕНКО.
— Альоно Василівно, наскільки переселенці забезпечені потрібними ліками?
— Нині все вирішується за рахунок залишків у тих областях, куди перебралися на нове місце проживання тимчасово переміщені особи. МОЗ також намагається в кожній конкретній ситуації допомогти хворим, які безкоштовно отримували ліки, й надалі їх одержувати. Нині тривають перемовини з міжнародними організаціями, з представниками фармбізнесу, аби консолідувати зусилля щодо цього.
— Чи є розрахунки, наскільки вистачить наявних залишків?
— Ситуація різна. За деякими програмами їх досить до вересня-жовтня, за іншими — вистачить на кілька тижнів, є й такі, за якими залишків уже немає. Тому в МОЗ створена координуюча група, до якої крім представників міністерства входять зокрема громадські активісти. Крім того, розпочато процедуру державних закупівель на 2014 рік, оголошено тендерів на суму 1 мільярд 600 тисяч гривень.
— Скільки часу мине, доки закуплені за цими тендерами препарати потраплять до лікарень?
— Процедура відкритих торгів триває 21 день. З моменту визнання учасника державних закупівель переможцем до моменту постачання ліків минає приблизно три-чотири місяці.
— Ви сказали, що за деякими програмами залишків взагалі немає. Як виходите з таких ситуацій?
— Ми знаходимо їх в інших регіонах й дуже швидко перерозподіляємо туди, де вони потрібні. Щодо тих, котрі закінчаться в жовтні, то будемо сподіватися, що відбудуться державні закупівлі або вистачить гуманітарної допомоги. Крім того, фахівці МОЗ займаються питанням імпортозаміщення: скажімо, ті ліки, що поставлялися з Росії, фахівці шукають на інших ринках, проводять їх експертну оцінку та реєстрацію.
— У деяких ситуаціях переселенці були членами лікарняних кас у своїх містах. Чи зможуть вони розраховувати на безплатне лікування там, куди були переміщені?
— Чинне законодавство України цього не передбачає. Лікарняні каси — це добровільні внески людей саме в тих лікарнях, де вони отримували медичну допомогу, тому скористатися цим правом на новому місці проживання вони не зможуть. Тож можу порадити переміщеним особам передовсім прикріпитися до найближчого закладу охорони здоров’я за новим місцем проживання, щоб отримати первинну медичну допомогу. Якщо в такому центрі первинної медико-санітарної допомоги або в дільничній поліклініці передбачено лікарняну касу, вони також можуть бути її членом. МОЗ надіслало роз’яснення всім територіальним органам охорони здоров’я облдержадміністрацій: якщо в людини є довідка, що вона тимчасово переміщена зі сходу країни, АР Крим, міста Севастополя, то вона має право отримувати медичну допомогу безкоштовно.
На сьогодні ми не маємо скарг від таких людей щодо якихось проблем з отриманням медичної допомоги. Щоправда, є певні питання стосовно таких захворювань, як хронічна ниркова недостатність 5-го ступеня (коли людині потрібен гемодіаліз), онкохвороба, оскільки лікування таких недужих коштує дорого.
— Альоно Василівно, як бути вагітним жінкам, котрі виїхали із зони АТО, звичайно, без своїх медичних карток?
— У пункті, де приймають тимчасово переміщених осіб, вагітних жінок одразу інформують, до якої жіночої консультації їм потрібно прикріпитися. Заводять нову картку, всі обстеження в межах бюджетного фінансування роблять безкоштовно.
Загалом людина, котра приїхала із зони АТО, має пройти певний алгоритм дій. Кожній особі або сім’ї, котра перетинає пункт пропуску в Донецькій, Луганській областях, видається дорожня карта, в якій міститься вся інформація, куди звертатися й що робити таким людям. Крім того, в пунктах тимчасового пропуску є інформація щодо розміщення всіх регіональних штабів, котрі опікуються питаннями тимчасово переміщених осіб. Ці дані є також на сайтах Державної служби з надзвичайних ситуацій, МОЗ та Мінсоцполітики.
Крім того, кілька тижнів тому МОЗ звернулося до своїх територіальних управлінь охорони здоров’я, аби до місць, де проживають переселенці, виїздили мобільні бригади (хірург, терапевт, педіатр, гінеколог, лаборант і стоматолог) для проведення періодичних диспансерних оглядів. Тобто якщо людина не мала можливості прикріпитися до закладу охорони здоров’я, то є змога оперативно з’ясувати, чи є в неї порушення стану здоров’я та в разі потреби надати медичну допомогу. Ці бригади вже діють у кожному регіоні й приїздять у ті місця, де розміщено багато переселенців.
— Відомо, що в зоні АТО потрібні ліки, не зареєстровані в Україні. Як це вирішити?
— 21 липня Президент підписав закон, котрий дає змогу ввозити на територію України незареєстровані препарати й використовувати їх для надання допомоги в зоні АТО. Віднині для того, щоб привезти гуманітарний вантаж, зокрема й необхідні в зоні бойових дій медикаменти, потрібен дозвіл Кабміну. Саме він затверджуватиме обсяг та окремим рішенням визначатиме, що це гуманітарний вантаж, який має доставлятися в зону АТО. Відповідно, потребу в медикаментах визначатиме МОЗ та регіональні департаменти охорони здоров’я.
— Лікарі також кажуть про брак протиправцевої та протигангренозної вакцини.
— Гостре питання щодо протиправцевої вакцини знято. Її справді бракувало, проте оперативно з іншого регіону передали 1000 доз. Нині також є згода ВООЗ привезти в Україну необхідну кількість доз протиправцевої вакцини як гуманітарну допомогу та опрацьовується питання на ввезення в Україну майже 9 тисяч доз протигангренозної вакцини зі Словенії.
Тетяна МОІСЕЄВА,
«Урядовий кур’єр»