Міністр регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ України
Анатолій БЛИЗНЮК
Тепер, перед початком опалювального сезону, з’явилися чутки, що восени на нас чекає ще одне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Люди скаржаться, що тарифи й так високі, і плата за помешкання складає чималу частину доходів. А куди ж їй рости ще? Роз’яснити ситуацію ми попросили міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Анатолія Близнюка.
— Анатолію Михайловичу, чого нам чекати в тарифній політиці на майбутнє?
— По-перше, є кілька складових ідеології формування тарифів. Президент абсолютно має рацію, давши доручення про єдині підходи у формуванні вартості комунальних послуг. У країні має бути єдиний порядок формування ціни товару, або тарифів, якщо вам зручно так називати. Нині такий порядок розроблений і затверджений Кабінетом Міністрів. У державі створений регулятор, який має право встановлювати ціни в більшості випадків за визначеними параметрами, — потужність котельні тощо. Тому всі суб’єкти, які надають відповідні послуги, подають йому свої розрахунки, а регулятор після відповідної перевірки прийматиме рішення в установленому законом порядку.
Щоправда, там, де йдеться про маленькі водоканали та котельні, — поки що тарифи встановлюють місцеві органи влади.
— Чи підвищаться тарифи, якщо зросте ціна на газ?
— Нині є питання щодо ціни на газ. Коли це питання буде остаточно вирішене, тоді держава вирішуватиме, яку ціну для підприємств теплоенергетики встановлювати. Я впевнений, що вона буде не вищою, ніж сьогодні, а компенсаційні фактори держава передбачить.
Але хочу підкреслити: ніхто не ставить за мету підвищення тарифів. Ідеться насамперед про забезпечення рівних підходів і захист у першу чергу малоімущих громадян через пільги і субсидії. Нині затверджується державний бюджет, у якому 7 мільярдів гривень передбачено саме на ці елементи захисту. Тому рішення прийматимуть після комплексної оцінки всіх цих моментів. І якщо ми говоримо про те, що за рахунок субсидій зможемо компенсувати людям витрати, — який сенс підвищувати тарифи? Держава захистить людей через пільги й субсидії, і закладає це в бюджеті.
— А як бути з боржниками? Відключатимуть, як і раніше, цілі будинки? Чи інші підходи до боржників мають бути?
— Якось в одному з будинків у Києві презентували цілу систему, яка відповідає європейським стандартам. Так ось, у цьому будинку кожна з 54 квартир обладнана спеціальною скринькою, в якій — сучасний вузол обліку наданих послуг, система забезпечення зворотного зв’язку і запірний клапан. Оператор на комп’ютері в режимі он-лайн бачить у кожній квартирі: хто скільки спожив газу, хто, скільки й коли оплатив. Там усі платять стовідсотково, але — за фактично отриманий газ. Усе це їм вигідно: заощаджують принаймні 30% за рахунок того, що платять за лічильником, а не за нормами. А ще там є такий цікавий пристрій — клапан. Договором передбачено: якщо людина не платить протягом певного встановленого періоду, то просто з пульта клапан перекривається, і газу в квартирі — наголошую: не у всьому будинку, а саме в квартирі боржника — немає.
І так повинно бути скрізь. Ми плануємо поширити це на всі новобудови, і ДБНи, СНІПи. Всі нормативи, що їх розробляє наше міністерство, відсьогодні відповідатимуть тільки ідеології розумного дому. І не лише щодо газопостачання. Я підписав наказ, створив відповідну робочу групу, до якої увійшли науковці, виробники лічильників та інші представники комунального сектору, і перед ними стоїть завдання — розробити вітчизняні прилади такого самого типу, як той, про який я щойно розповідав, для системи водопостачання — щоб не відключати через одного-двох боржників цілий будинок, а тільки тих, хто не платить.
— Опалення ж боржнику відключити складніше…
— Ви маєте рацію, з опаленням складніше. Для цього потрібна горизонтальна розводка, а в нас усе старе житло — з вертикальною. Тому там робоча група напрацьовує відповідні принципи — як нам виховати відповідального власника, даруйте за тавтологію, власного житла. Йдеться про ОСББ, яке має стати тим самим ефективним власником не просто квадратних метрів квартири, а всього будинку і прибудинкової території. Люди мають знати, як ефективно цим управляти, як правильно укладати договори навіть з монополістами, з постачальниками води, газу, тепла… Ми це все розроблятимемо. Частина цих нормативних документів існує як проекти, ми з ними виходитимемо до уряду, пропонуватимемо зміни до законодавчої бази для того, щоб усе в цьому плані працювало за схемою: «Розраховуй, заощаджуй, сплачуй».
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анатолій БЛИЗНЮК. Народився 24 листопада 1948 року в м. Краматорську Донецької області. Освіта вища, 1988 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут. Починав трудову діяльність помічником машиніста турбіни Краматорського металургійного заводу ім. Куйбишева на Донеччині. З 1990 року працював в органах влади Донеччини на різних посадах. З 12.07.2011 року — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ. Кандидат наук з державного управління. Почесний академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності. Нагороджений орденами «За заслуги» III та II ступенів, низкою почесних грамот. Має почесне звання «Заслужений працівник промисловості України».