Відомий український венчурний інвестор 44-річний Андрій Колодюк півроку проводить за кордоном у відрядженнях, де просуває Україну для міжнародних інвесторів.
«Мої батьки не належали до номенклатурних працівників. Я почав підприємницьку діяльність у Нью-Йорку і вже у 1993 році користувався там інтернетом. Ще тоді читав про Білла Гейтса, Стіва Джобса і зрозумів, що інтернет та інформаційні технології змінять світ», — пригадує бізнесмен.
Перша компанія, яку він заснував, продавала комп’ютери та ноутбуки, гаджети, пов’язані з інтернетом. Потім пан Андрій «будував» компанії, орієнтовані на телекомунікації й програмне забезпечення. Він створив понад 10 компаній в IT-, телекомунікаційній, інтернет-, медіа-галузях із загальною виручкою понад 1 мільярд доларів. А рік тому очолив наглядову раду Асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA). Про особливості українського венчурного бізнесу та його перспективи «УК» розповідає Андрій КОЛОДЮК.
— Пане Андрію, до класичного венчурного інвестування належать інвестиції в інновації та прямі інвестиції (придбання пакетів акцій підприємств). Чим вони відрізняються?.jpg)
— Венчурні інвестиції — це інвестиції в компанію на початку її діяльності, вони можуть становити і сотні, і мільйони доларів. А ось великі фонди прямого інвестування вкладають кошти в компанії, які вже мають в обігу десятки мільйонів доларів, відповідно більші суми інвестицій. В Україні нині інвестують в понад 2 тисячі стартапів.
— Після однієї з конференцій у Сан-Франциско, присвяченій Україні, кілька поважних закордонних видань вийшли із запитанням: «Чи стане Україна наступною Силіконовою долиною?» Як би ви відповіли на нього?
— Силіконова долина в Україні вже є. Це не будівлі, а концентрація людей, талантів, підприємців, які будують глобальні компанії. Вона розташована у великих та маленьких українських містах. IT-галузь побудовано з нуля (не завдяки підтримці держави, а всупереч), на сьогодні вона третя за обсягом експорту з України. Її продукти — це інтелектуальномісткі сервіси. Місткість галузі — понад 5 мільярдів доларів на рік, тисячі компаній, майже 200 тисяч працівників.
— Чому IT-сектор для держави іміджевий?
— Цей сектор створює новий імідж країни. Ми перші в Європі й четверті (Америка, Індія, Росія) у світі за кількістю сертифікованих IT-спеціалістів (їх 100 тисяч). Київ може стати IT-хабом — містом, до якого прагнутимуть айтішники, він конкуруватиме з Берліном, Лондоном та іншими містами й країнами (Канадою, Німеччиною, Естонією), які намагаються привабити підприємців з усього світу. Наприклад, Естонія позиціонує себе як країна, програмісти якої розробили скайп. Щоб залучити найкращих айтішників світу, вона надає у безкоштовне користування… офіси. А нам не треба виїжджати з України, щоб будувати глобальні компанії.
— Які історії успіху наших співвітчизників у венчурному інвестуванні надихають особисто вас?
— Це історія Яна Кума, підприємця українського походження, який розробив систему обміну миттєвими повідомленнями — месенджер WhatsApp, а потім продав його Facebook за 18,5 мільярда доларів. Кілька молодих одеситів у 2012 році заснували стартап Lookseryі, а 2015-го продали його американцям за 150 мільйонів доларів. Це венчурна інвестиція, адже засновники вклали в компанію менш ніж $2 мільйони.
Ще один приклад — вітчизняний стартап Petcube на початку лютого залучив $2,5 мільйона інвестицій. Якщо спочатку Petcube позиціонував себе як робот для спілкування з тваринами, то нині це не просто іграшка, а глибинна філософія комунікацій між людиною та тваринами.
— У бізнесі стартапів існує подвійний ризик: країни та самої інвестиції. Крім того, на сході тривають бойові дії.
— Інвестори кажуть: чому не маємо інвестувати в Україну, якщо Ізраїль уже 20 років у війні, а ми туди вкладаємо кошти? Ізраїль 15 років тому був експортером цитрусових, а 2015-го залучив $3,5 мільярда венчурних інвестицій. Показово, що 2014-го під час Майдану, анексії Криму, війни на Донбасі в Україну прийшли 10 нових венчурних інвесторів, зокрема Digital Future, SMRK VC Fund.
В Ізраїлі 70% ВВП — це технологічний сектор. У нас технологічний сектор становить понад 3% (цей показник не враховує телекомунікаційних сервісів, з якими він сягне 7—8%).
— Як складаються відносини вашої асоціації з органами влади?
— Торік було зроблено понад 70 інвестицій в IT-компанії. Вітчизняна IT-галузь зростає на 30% щороку. Це один із найбільш конкурентних продуктів у світі. Це знаходить розуміння в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, яке вважає, що Україна може сфокусуватися на цьому секторі.
Але, на жаль, в IT-компаній відносини з державою не найкращі. Торік силові органи — МВС, СБУ, ДФС — масово обшукували їх, провели понад 30 таких «рейдів».
Для обшуків знаходили різні причини: загроза тероризму, турбота про захист інтелектуальної власності. При цьому силовики зловживають статтею 159 КПК, яка дозволяє лише копіювати інформацію із сервера. Вони отримують спеціальне рішення суду саме для вилучення техніки, що через специфіку діяльності ІТ-компаній зупиняє їхню роботу повністю або частково. Якщо призупиняється діяльність компанії, де працюють сотні людей, є міжнародні клієнти, айтішники змушені домовлятися із силовиками й давати хабарі. А це мотивація для останніх і надалі проводити свої рейди. Дійшло до того, що в деяких містах звичайні дільничні вилучають сервери, не маючи жодної кваліфікації.
Уже 5 місяців говоримо: якщо не зупинити обшуки, айтішники виїдуть з України. А якщо перестануть інвестувати у вітчизняний IT-сектор, буде поставлено жирний хрест на інвестиціях в Україну. Голови відомств мають особисто підписувати ордери, але тільки у разі реальної небезпеки, наприклад тероризму, а не як тепер. Представники ІТ-компаній повністю доводять неправомірність дій силовиків у судах, але, на жаль, час втрачено і відновити повноцінну роботу компанії непросто. При цьому рішення суду — це часто «недостатня» причина фізично повернути сервери. Тому потрібно, щоб силовики дозволяли проводити такі обшуки під особисту відповідальність співробітників.
— Асоціації венчурного і прямого інвестування вже понад рік. Якими результатами пишаєтеся, а що засмучує?
— У нас 36 активних інвесторів, серед яких IFC, ЄБРР. UVCA — член Європейської венчурної асоціації, інвестори якої вкладають безпосередньо у капітал компаній (прямі інвестиції).
Засмучує те, що не вдалося запровадити мораторій на вилучення серверів в IT-компаніях. Ще одне завдання — захист прав на інтелектуальну власність, вирішення якого збільшило б інвестиції в Україну в десятки разів. Нині втрати держави становлять щорічно понад 2 мільярди гривень, а на прогалинах законодавства заробляють нелегальні гравці ринку.
ДОСЬЄ «УК»
Андрій КОЛОДЮК. Народився в Києві 1971 року. Навчався у Київському політехнічному інституті (1996) і в інституті післядипломної освіти Київського національного університету (2001). Почав підприємницьку діяльність в Нью-Йорку в 1992 році. 2008-го в Україні заснував Divan.TV — один з перших сервісів ОТТ (over-the-top) телебачення для українців у всьому світі. 2012 року започаткував новий венчурний фонд — AVentures Capital, орієнтований на інвестування в IT- і веб-проекти на ранніх стадіях. У листопаді 2014 року його обрано головою наглядової ради Асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»