Із цього приводу екологи вже не сигналізують, а б’ють на сполох, бо 97% ТПВ просто вивозять на сміттєзвалища та полігони, яких санкціонованих та стихійних налічується відповідно вже понад 4,5 та близько 35 тисяч. Уся ця антисанітарна зона займає понад 150 тисяч гектарів українських чорноземів, лісів, ярів та іншої місцини, через що Україна (за рівнем шкідливого впливу на довкілля) навіть вийшла на перше місце в Європі.
Рециклінг — панацея від екологічного лиха
Звісно ж, проблема відходів існує в кожній країні. Але якщо в Європі її намагаються розв’язувати цивілізовано (у Швейцарії, наприклад, ще у 2000 році офіційно відмовилися від захоронення відходів на полігонах), то у нас — по-дикунськи: завалюючи країну ТПВ, отруюємо токсичними речовинами грунт, забруднюємо підземні та ∂рунтові води, що створює значну небезпеку для споживачів питної води. Крім того, незалежно від умов захоронення ТПВ, на полігонах часто відбувається самозагорання відходів, серед яких багато органічних та легкозаймистих речовин. Це спричиняє забруднення повітря шкідливими продуктами горіння — чадним газом, оксидами азоту, діоксинами, фуранами.
Але зарадити біді можна: фахівці стверджують, що для цього потрібно збирати сміття роздільно для його повторного використання. Швейцарія — нині один із лідерів у Європі щодо роздільного збирання (понад 70% усіх ТПВ) та рециклінгу (вторинного їх використання). Для кожного жителя цієї країни сортування сміття — закон, за дотриманням якого стежить «сміттєва поліція», здатна знайти та притягнути до суду навіть людину, яка викинула з вікна машини недопалок. Окрім того, федеральна влада Швейцарії зобов’язала виробників та імпортерів товарів в упаковці сплачувати збір на рециклінг спеціальним організаціям, які уповноважені забезпечувати збирання ТПВ під наглядом… федеральної влади.
В Україні Закон «Про відходи» та постанову Кабінету Міністрів України №915 «Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини» ухвалено понад 10 років тому. Але й досі у нас не створено дієвої системи поводження з відходами упаковки. У цій постанові було закладено фінансово-економічний механізм, який акумулював цільові кошти на розв’язання проблеми відходів у розмірі 1,2—1,5 мільярда гривень на рік. Це повинно було сприяти створенню десятків тисяч нових робочих місць, поліпшити стан довкілля, збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, зменшити ресурсну та енергетичну залежність країни. А функції з організації та впровадження системи збирання, заготівлі, утилізації використаної тари та пакувальних матеріалів, які є основною складовою побутових відходів (40%), постанова покладала на державне підприємство «Укрекоресурси». Проте система організації й фінансування заходів з утилізації відходів упаковки не запрацювала.
— Стан справ, — каже директор ДП «Укрекоресурси» Ара Сафарян, який очолив колектив у квітні 2014 року, — такий: на казначейський рахунок підприємства за рік надходять кошти від імпортерів продукції у межах лише 90—100 мільйонів гривень. Ще близько 200 мільйонів гривень виплачують структурам, пов’язаним з органами виконавчої влади, що мають вплив на здійснення екологічного контролю в зоні діяльності митниць. Вітчизняні ж виробники продукції, ігноруючи вимоги чинного законодавства у сфері поводження з відходами та не здійснюючи заходів із забезпечення утилізації використаної упаковки, нічого й нікому не сплачують. За нашими підрахунками, держава через це втрачає близько мільярда гривень на рік. Але найстрашніше навіть не це, а те, що українські виробники не несуть жодної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у сфері поводження з відходами, чим завдають великої шкоди довкіллю.
Координатор системи
У колективі ДП «Укрекоресурси» намагаються виправити ситуацію. Цьому сприяють кілька чинників: по-перше, діяльність підприємства стали регламентувати вимоги Закону «Про держзакупівлі». По-друге, у червні 2014 року «Укрекоресурси» увійшло до переліку підприємств, щодо яких Держфінінспекція проводить фінансовий аудит операцій понад 100 тисяч гривень для закупівель товарів та послуг і понад 1 мільйон гривень — за виконання робіт. Закон та інші законодавчі акти встановили дієвий контроль за діяльністю самих «Укрекоресурсів», що створює передумови для налагодження системи роздільного збирання побутових відходів.
— Саме життя вимагає внесення змін до чинної системи роздільного збирання ТПВ або створення нової. На це спрямовано роботу нашого підприємства нині, — веде далі Ара Сафарян. — Однак з ініціативи представників Європейської Бізнес Асоціації та Американської торгової палати Міністерство економічного розвитку та торгівлі пропонує чомусь скасувати постанову Кабінету Міністрів України №915. А це (на думку Міністерства юстиції) призведе до прогалини у правовому регулюванні відносин у сфері поводження з відходами, ліквідації вже створеної система збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, ввезення на територію України неконтрольованої тари та пакувальних матеріалів.
Для збільшення обсягу рециклінгу відходів в Україні потрібно впровадити моніторинг у сфері поводження з відходами, щоб володіти реальною картиною «виробництва» ТПВ: чітко розуміти, яка кількість сміття, якого класу небезпеки, якого походження і в якому напрямку рухається. Слід також налагодити контроль за використанням коштів, які надходять підприємствам приватного сектору, що організують збирання, заготівлю та утилізацію тари і пакувальних матеріалів, та впровадити відповідальність, порівнянну із завданням шкоди довкіллю. За таких умов система роздільного збирання ТПВ стане прозорою і відповідатиме міжнародним стандартам.
Підприємство співпрацює із суб’єктами законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері поводження з окремими видами відходів на базі концепції, презентованої на робочій нараді в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 20 січня 2015 року. А вже 11 березня 2015 року ДП «Укрекоресурси» провело «круглий стіл» щодо вдосконалення законодавчої бази у сфері поводження з окремими видами відходів, зокрема для презентаціїї законодавчих напрацювань широкому загалу спеціалістів у цій сфері.
На черзі — власне виробництво
«Укрекоресурси» мають кілька власних структурних підрозділів. Виробничий комплекс «Техносервіс» у Києві збирає, вивозить та сортує тверді побутові відходи на підставі договорів на вивезення ТПВ. Торік він зібрав та відсортував 6,5 тисячі тонн. У зв’язку із завантаженістю лінії із сортування відходів на підприємстві прийняли рішення запустити другу лінію потужністю 65 тисяч тонн на рік. Планують її модернізацію. До кінця першого кварталу лінію мають ввести в експлуатацію. Її потужність становитиме близько 80 тисяч тонн на рік.
— Щоб навести лад у самій компанії, ми ініціювали, а Кабінет Міністрів України 10 вересня 2014 року ухвалив постанову про затвердження складу наглядової ради підприємства, — каже Ара Сафарян. — До ради увійшли представники громадських організацій. Уперше за останні роки було проведено очні її засідання та погоджено проект фінансового плану на 2015 рік. Тож ми маємо чіткі плани розвитку підприємства і зробимо все, щоб воно працювало прибутково та виконувало статутні завдання.
Ара Сафарян поділився також планами «Укрекоресурсів»: пріоритетним напрямом діяльності та подальшого розвитку підприємства він вбачає збільшення обсягу послуг з вивезення ТПВ, реалізацію вторинної сировини та розширення власного виробництва — впровадження (запуск) сортувальних комплексів ТПВ та переробка ПЕТ-пляшки. Підприємство має вже вісім власних сортувальних ліній різної потужності, дві лінії з переробки ПЕТ-пляшки та інше необхідне обладнання щодо переробки та утилізації ТПВ, зокрема тари й упаковки, загальною вартістю близько 100 мільйонів гривень.
Серед планів ДП «Укрекоресурси» — запуск власного виробництва у Чернівцях (переробка ПЕТ-пляшки у ПЕТ-флекс), запуск ліній із сортування ТПВ в Одесі, Запоріжжі, Тернополі та Дніпропетровську. З огляду на поточну ситуацію на сході України виробничий об’єкт на Донеччині (лінія з переробки поліетилентерефталату вторинного виробництва Sorema) планують перемістити в інший регіон.