— З початком російської агресії на території України армію довелося створювати фактично з нуля.
— Так. Українські Збройні сили були повністю зруйновані. Це робилося планомірно два останні десятиліття. В Україні вся система національної безпеки і оборони була просто нашпигована російської агентурою — і в Міністерстві оборони, і в Генеральному штабі. Внутрішні війська були деморалізовані. Це був російський план зі знищення українського війська. І у Кремлі знали про те, в якому стані знаходяться наші Збройні сили.
Нам справді довелося створювати все з нуля. Нічого не їздило, нічого не літало.
20 років армією ніхто не займався. Її розкрадали, розпродавали.
Я можу це зараз сказати. За списковою чисельністю було 142 тисячі військовослужбовців. Реально боєздатних частин ми ледве знайшли менше 5 тисяч. Було близько 500 людей, які служили в миротворчих місіях. А з іншого боку — військове угруповання Російської Федерації, яке налічувало близько 20 тисяч осіб. І це тільки у Криму.
Кремль був переконаний у тому, що ми не вистоїмо. Ніхто не очікував, що українські війська зупинять російську армію. Багато експертів, у тому числі на Заході, дуже скептично дивилися, як далеко дійдуть російські війська — до Києва чи далі Києва.
Цього не сталося. Ми втрималися. Ми вистояли. Тому що думки правильні, шлях правильний, борешся не за себе — за мільйони. І виявляється, що ця енергія сильніша, ніж російські танки.
Росія прорахувалася. Вони думали, що переможною ходою вони дійдуть до Львова, не усвідомивши те, що в Україні сформувалася нація. А тим більше після Майдану, після Революції гідності люди відчули, що таке гідність, що таке наше, українське, наша держава, наша нація, наш народ, наша територія. Наше, а не ваше.
І наші воїни, кожен з тих, хто був тоді на фронті, захистив нашу країну.
Але ми не просто вистояли, ми за рекордно короткі терміни створили нову Національну гвардію і армію, яка сьогодні протистоїть сучасній, озброєній за останніми зразками армії ядерної держави.
Ми почали ремонтувати всю стару зруйновану техніку, запустили заводи Укроборонпрому. Ми знайшли фінансування для закуповування техніки та озброєння для наших військових. Причому все робилося «на марші».
Ми ухвалювали досить жорсткі рішення для невідкладного оснащення армії та Нацгвардії. Ми зобов’язали передавати зброю і військову техніку зі складів протягом 48 годин із моменту заявки керівництва АТО. Ми ухвалили рішення про негайний ремонт і модернізацію без додаткових погоджень і дозволів військової техніки 3-4 категорії, яка знаходилася на виробничих потужностях Укроборонпрому. Ухвалили рішення невідкладно викуповувати всю військову техніку, яка виготовлялася Укроборонпромом і знаходилася на його складах, щоб негайно поставляти її в зону бойових дій.
Ми забезпечили фінансування всіх цих витрат. Це десятки мільярдів. Ми профінансували військовослужбовців, Укроборонпром, з’явилися танки, БТРи, з’явилося чим захищатися. Нагадаю, що цього року на безпеку країни Уряд виділив понад 90 мрлд грн. Сьогодні жодна платіжка, яка виставляється Міністерством оборони чи Генеральним штабом, не затримується більш ніж на добу.
Паралельно із цим ми підіймали зарплатню учасникам АТО, створили систему пільг для них, їхніх сімей, систему реабілітації для тих, хто повернувся з зони бойових дій. Для нас дуже важливо зараз, щоб кожен з тих, хто повертається з АТО, мав можливість себе реалізувати.
— Розкажіть детальніше саме про те, як можуть себе знайти в мирному житті ті, хто повертається з передової?
— Учасники АТО повинні стати основою нової контрактної армії України. І ще однією з таких можливостей є Корпус оперативно-раптової дії — КОРД. Це спецназ української правоохоронної системи, який ставить за мету боротьбу з організованою злочинністю, швидке та оперативне реагування на будь-які прояви правопорушень і злочинів проти прав і свобод громадян. Ми переконані, що основою такого підрозділу мають стати учасники антитерористичної операції, бійці, які зараз знаходяться в зоні АТО, і демобілізовані.
Впевнений, що відповідальність держави — забезпечити кожному, хто зі зброєю в руках боронив незалежність і територіальну цілісність України, достойне місце в мирному житті. Чи це буде контрактна армія, чи КОРД, чи нова українська поліція.
Звертаюся до всіх військовослужбовців, які повернулися з війни у мирне життя, переходити до контрактної армії і подавати заявки про вступ до нової української поліції. На жаль, до завершення війни ще далеко. Але кожен наш воїн, який повертається з фронту, потрібен країні. Вони мають навички, мають знання, вони знають, що таке захищати свого друга, підставити плече своєму командиру. Вони знають, що таке цінність держави. Вони мають неймовірні людські якості.
Такі люди потрібні новій правоохоронній системі України. Кожен, хто має цей досвід, повинен передати його в нове життя. Вони мають всі шанси пройти відповідні тести і очолити відповідні підрозділи, щоби далі забезпечувати мир і порядок в нашій країні.
— Якою ви бачите сучасну українську армію і яке майбутнє української армії?
— Звичайно нам потрібні ще роки, щоб збудувати справді сучасну армію.
Сучасна українська армія — це армія, яка чітко відповідає найвищим стандартам збройних сил країн-членів НАТО.
Великою геополітичною помилкою стала відмова в 2008 році Україні та Грузії в підписанні плану дій щодо членства в НАТО. Наслідком її стала військова агресія Росії — спочатку в Грузію, потім в Україну.
Геостратегічною помилкою і навіть я би сказав злочином було прийняття в 2010 році тодішнім парламентом рішення щодо запровадження так званого позаблокового статусу України. Невизначений статус і відсутність конкретної системи захисту України призвело до того, що Російська Федерація порушила всі міжнародні угоди і Статут ООН, здійснила воєнну інтервенцію проти України, незаконно анексувала Крим і відправила своїх бандитів на територію Донецької і Луганської областей.
Саме тому у минулому році український парламент скасував позаблоковий статус України.
Вступ до НАТО сьогодні підтримує більшість українців. Тобто питання вступу в Альянс — на порядку денному українського суспільства. Про те так само ми усвідомлюємо, що питання членства України в НАТО потребує узгодженого рішення країн-членів Альянсу, а значить — потребує часу.
Але ми можемо прискорити цей час. Ми повинні посилити співпрацю з Альянсом і фактично привести українській Збройні сили у повну відповідність до його критеріїв і стандартів. Це найкоротший і найшвидший шлях до НАТО.
Тобто до моменту юридичного вступу в НАТО Україна повинна вступити в НАТО фактично — це означає, що українські Збройні сили повинні цілком і повністю відповідати всій логістиці і стандартам країн-членів Альянсу, а українські військовослужбовці — мати відповідні навички і відповідне тренування.
— Ви багато разів зверталися до західних партнерів про надання Україні оборонної зброї. Щось зрушилося в цьому напрямку?
— Я понад рік вимагаю від наших західних партнерів оборонної зброї. Ми боронимо мир не тільки в Україні. Нам треба боронити мир, спокій і стабільність, в тому числі в Європі. І нам необхідні оборонні можливості проти ядерної держави, яка витратила десятки мільярдів доларів на те, щоб модернізувати свою армію і сьогодні залякувати весь цивілізований світ.
Нещодавно Президент США Барак Обама підписав розпорядження про постачання Збройним силам України радарів контрбатарейної боротьби.
Як матеріально-технічну допомогу американською стороною на потребу Збройних сил України було передано 130 «Хаммерів», з них 30 броньованих. І всі вони зараз у військах.
Американці, канадці проводять тренінги нашим солдатам. Причому що цікаво: це, так би мовити, дорога з двостороннім рухом. Американські військові навчають наших. Вони дуже високо оцінюють рівень підготовки українських військовослужбовців. При цьому визнають, що багато чого вчаться в українських воїнів, особливо в тих, які були в зоні бойових дій. Наші воїни діляться з американцями досвідом ведення нового типу гібридної війни, яку розв’язала Росія на українській території.
Дуже важливо, що у нас, вважаю, поки що вкрай погано розвинуте, — це логістика в армії. Для вирішення цього НАТО відкрило п’ять трастових фондів, і у нас працює комісія з військової реформи за участю американців, канадців, британців і Європейського Союзу. Тобто логістика повинна бути ефективна — починаючи від того, де і як солдат спить і миється, і закінчуючи тим, яка техніка у різних підрозділів Збройних сил, Національної гвардії, і чи вони всі взаємозв’язані, чи здатні всі спільно діяти.
— Як ви вважаєте, Путін зупиниться?
— Вважаю, що Путін не змінив своєї цілі. Путін хоче захопити не Донецьку і Луганську області, його ціль — вся Україна. Його ціль — переділ світу, і свідченням цього є військові дії в Сирії. Це його стратегія. Зараз він просто міняє тактику — чи захопити Україну військовим, чи політичним, чи економічним шляхом. Чи одразу три в одному. І тут немає жодних сумнівів. Тому ні в якому разі не можна розслаблятися.
План Росії не змінився: відновлення контролю над пострадянськими територіями. І Україна тут — головна ціль. Жодної імперії, яка будувалася в Москві, не було без України.
І саме це є метою Путіна — повернути Україну під свій вплив.
Немає сумнівів, що Росія, звичайно, намагатиметься підірвати Україну зсередини — підривати економічну, політичну стабільність, буде розігрівати ситуацію через своїх агентів впливу. Будуть розказувати українцям про дешевий газ, про маленькі зарплати та пенсії. Втім, хочу нагадати: дешевий газ як і дешевий сир, буває тільки в мишоловці. Ми заплатили за нього надто велику ціну — через харківські угоди Януковича ми втратили Севастополь, який став базою для анексії Криму. Росія вторглася на територію Донецька й Луганська.
Можу відповісти Путіну: нічого не вийде. Українці зробили свій вибір. Ми виграємо цю війну, ми вийдемо з неї сильнішими. На наші плечі історія поклала дуже важкі випробування, як на жодних наших попередників. Ми всі є поколінням війни. Але так гартуються сильні нації і сильні держави.
— Захід ввів щодо Росії санкції. Нещодавно відповідно до рішення РНБО Уряд України також запровадив санкції, зокрема, заборонив польоти російським авіакомпаніям в Україну. Проте Путін намагається вдавати, що нічого не відбувається. Тож як ви вважаєте, санкції дієві?
— У Росії наразі ефект культуриста на анаболіках. Але вони закінчуються, тому що нафта вже по 48 доларів за барель. Санкції діють: Росія — це бідна корумпована країна. Але для того, щоб свою бідність і корумпованість якось приховати, вона почала воєнний конфлікт в Україні і в Сирії. Щоб повернутися на глобальну арену. Так само, як робив Радянський Союз.
Тому санкції — один з дієвих інструментів впливу на Росію, і вони повинні далі діяти. Більше того, на Росію треба тиснути — вона іншого не розуміє. І політично, і дипломатично, і економічно, і військово.
— Зараз в Україні багато хто говорить, що все рухається у неправильному напрямку. Що можете відповісти скептикам?
— Я не знаю жодної країни в Європі, яка воювала б з ядерною Росією, озброєною до зубів, яка би, втративши частину території, втративши п’яту частину своєї економіки, витрачаючи десятки мільярдів на армію, маючи півтора мільйона тимчасово переміщених осіб, і при цьому яка би все одно була б спроможна проводити реформи, збільшувати зарплати, пенсії, створювати Національну поліцію, проводити реформу освіти, займатися дерегулюванням економіки, боротися із корупцією.
Не знаю іншої такої країни. І це, звичайно, заслуга в першу чергу громадян нашої країни, які проявили значну терпимість і мудрість.
Зараз ми зобов’язані зробити все для того, щоб, не зупиняючись, іти по тій програмі реформ, яка є в країні, пройти 2015 рік, стабілізувати фінансову систему. 2016 рік я бачу роком першого зростання для країни.
Основний не просто шанс, а гарантія того, що ми виграємо і переможемо, — це народ, енергія і віра людей в перемогу. А вони в нас є.