Брак контролю за реальними обсягами споживання газу, електроенергії, комунальних послуг загрожує фатальними наслідками в економіці, енергоємність якої вже сягнула 80%, а енергоспоживання на одиницю ВВП в 3—5 разів вище порівняно із провідними країнами. Розрахувати енергобаланс можна, але спочатку слід запровадити дієвий контроль за споживанням та оплатою всіх видів енергоресурсів та комунальних послуг.
Гра у детектив, яка вигідна олігархам
Наприкінці 2014 року в парламенті зареєстровано законопроект «Про єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (далі ЄДСМ). Але, схоже, розгляд цього документа депутати намагаються відстрочити на невизначений термін.
Цей законопроект передбачає врегулювання правовідносин, пов’язаних з упровадженням та функціонуванням ЄДСМ. В експертному висновку Національної академії наук вказано, що методологія розрахунків, яка існує в Україні, і практика нарахувань за нормами й тарифами на енергоресурси та комунальні послуги для невиробничої сфери спотворена і не відповідає реальним обсягам споживання та оплати.
Не відповідає дійсності й система обліку та звітності споживання і оплати енергоресурсів. «Теоретичні розрахунки та емпіричні спостереження показують, що у країні оплата за спожиті енергоресурси та послуги перевищує їхню вартість більш ніж в 1,8 раза. В окремих регіонах кратність дисбалансів ще більша», — стверджують науковці. Це призводить до необ∂рунтованих втрат бюджету — у цінах 2012 року цей показник перевищив 130 мільярдів гривень.
Запровадження ЄДСМ дасть змогу відстежувати реальні потоки спожитих енергоресурсів та розрахунків за них. Але енергетичні олігархи чинять шалений спротив запровадженню цієї системи. Ще на початку лютого законопроект внесли до порядку денного парламенту, але до сесійної зали він так і не потрапив. Хоч висновок парламентського головного науково-експертного управління у супровідній записці такий: законопроект «може бути ухваленим за основу».
Спроба запровадити ЄДСМ нагадує детектив: його вже тричі ухвалювали в першому читанні на сесіях попередніх скликань Верховної Ради, потім вносили безліч правок на численні зауваження депутатів. На засіданні профільного комітету парламенту більшість присутніх заявили про його підтримку, але віз і нині там.
Дуті тарифи
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін у коментарях «УК» сказав: «Якби ЄДСМ запровадили раніше, корупції в Україні у цій царині давно б не було». Нестача об’єктивної інформації щодо розрахунків за спожиті енергоресурси і комунальні послуги не лише унеможливлює зведення реального енергетичного балансу держави, а й створює умови для розвитку корупції.
На початку квітня експерт з макроекономічного прогнозування і дослідження тіньової економіки Юрій Харазішвілі повідомив пресі, що частка тіньової економіки вже перевищила 50%, тобто у тіньовому секторі обертається понад 640 мільярдів гривень!
За його словами, енергетичні підприємства, використовуючи фіктивні статті витрат та завищуючи їхні реальні суми, домагаються підвищення тарифів. Отримані кошти різними шляхами виводять в офшори. Дуті тарифи призводять до підвищення собівартості виробленої у країні продукції, висмоктуючи кошти, які могли б піти на підвищення зарплат та соціальне забезпечення. Фахівець стверджує, що на кінець цього року обсяги тіньового енергоспоживання прогнозують на суму 174 мільярди гривень.
«Точніші значення завищених витрат на енергоресурси буде виявлено завдяки запровадженій ЄДСМ», — переконаний Юрій Харазішвілі.
Кричущі історичні факти
У 2000 році за розпорядженням Президента створили урядову міжвідомчу робочу групу для вивчення проектів ЄДСМ. Її очолив колишній перший віце-прем’єр Юрій Єхануров, а безпосередньо виконавцем була віце-прем’єр Юлія Тимошенко. На початку 2001 року міжвідомча робоча група ухвалила рішення про запровадження пілотних проектів у Луганській, Харківській та Івано-Франківській областях з подальшою можливістю інтеграції в ЄДСМ.
Почали з експерименту в Луганській області, внаслідок якого виявили колосальні обсяги обкрадання споживачів. Виявляється, в області реалізували енергетичні ресурси вартістю приблизно 82 мільйони гривень, а зі споживачів за них (з урахуванням субсидій) зібрали майже 620 мільйонів. Зрозуміло, що різниця осіла в кишенях тих, хто контролює фінансові потоки.
Брак обліку дає змогу стверджувати, що населення нібито оплачує лише незначну частину вартості енергоносіїв, тоді як розробники ЄДСМ навпаки переконують, що українські споживачі давно платять у кілька разів більше, ніж справжня вартість.
Проведений у Луганській області експеримент це підтверджує. Тому експеримент відразу ж зупинили, адже це запровадження гальмують ті, кому не вигідні прозорі відносини на ринку енергетичних ресурсів. Тому й не дивно, що енергоємність нашої економіки в 3—5 разів вища порівняно з високорозвиненими країнами.
Удруге запровадити ЄДСМ спробували після того, як, згідно з рішенням РНБО 2010 року «Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 році», науковцям було запропоновано запровадити розроблену ними систему ЄДСМ. Це єдиний дієвий державний інструмент збирання, накопичення, опрацювання та аналізу інформації для прийняття оперативних та стратегічних рішень щодо запровадження реформ в Україні.
Але через шалену протидію енергетичних олігархів національну систему обліку всіх спожитих енергоносіїв та оплати за них запровадити не вдається й досі. Необліковані ресурси та зібрані на всіх рівнях платежі розчиняються в кишенях функціонерів ЖКГ, облгазів та інших структур, що збирають живі гроші зі споживачів. А якість послуг не поліпшується.
Наталка ПРУДКА
для «Урядового кур’єра»