"Бентежна чорно-золота осінь"

Павло КУЩ
9 вересня 2021

Сани, теплу вдяганку, взуття та запаси палива на зиму зазвичай намагаються готувати задовго до настання холодів — улітку. Тому ще спекотного серпня офіційні та інші повідомлення про накопичення на складах вугілля для успішного проходження осінньо-зимового періоду вже нікого не дивують. Але деякі привертають підвищену увагу. Наприклад, не так давно Міністерство енергетики підтвердило, що ПАТ «Центренерго» вже узгодило поставку енергетичного вугілля — всього 75 тисяч тонн зі США, звідки розпочнеться його плановий імпорт. З-за океану до України доставлять першу партію (37, 5 тисячі тонн) від загальної закупленої кількості чорного золота, яке для стабільного проведення опалювального сезону восени та взимку справді майже на вагу золота. А в самому Міненерго, аби уникнути холодних проблем під час пори року, що вже на порозі, завчасно оновили графіки накопичення палива і посилили конт­роль за ситуацією на складах ТЕС і ТЕЦ. Причому не секрет, що тепло— чи електроенергією в оселях українців будуть забезпечувати, використовуючи не тільки вітчизняне, а й імпортоване вугілля.

Ключове завдання для вуглевидобувних підприємств –– нарощування обсягів видобутку для дотримання затвердженого Міненерго графіка. Від того, як кожен учасник виконуватиме свої завдання, залежить стабільне проходження опалювального сезону.

Початок осені спонукає виробників тепла «нарощувати м’язи». Фото з сайту straitstimes.com.sg

«На майбутню зиму потрібно мати більші запаси»

Завезення до України кам’яного вугілля з європейських країн чи навіть аж зі США та Австралії — міра хоч і вимушена, однак не така нова. І до неї в нашій державі, де працює потужна вуглевидобувна галузь, останніми роками найчастіше вдаються тоді, коли напередодні холодів з різних причин не вистачає власних паливних ресурсів. «Насправді ми бачимо ті запаси, які є відповідно до затверджених графіків, і бачимо, за рахунок чого можна наростити. Ми орієнтовані на максимум видобутку в Україні. Де не буде вистачати, імпортуватимемо» — повідомив наприкінці липня міністр енергетики Герман Галущенко.

За його словами, найбільш реальними вважаються варіанти закупівлі вугілля у Польщі, Казахстані та ПАР. Щодо обсягів, то вони залежатимуть від балансу власного вуглевидобутку. До речі, саме це питання закономірно обговорювалося на засіданні Антикризового енергетичного штабу під керівництвом Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, головною темою якого обрали підготовку до осінньо-зимового періоду 2021—2022 років.

«Наше завдання — щоб все працювало стабільно, і є розуміння, що на майбутню зиму треба мати більші запаси. Ми обговорювали ті проблеми, які є, і йшлося саме про те, що треба забезпечити спокійне проходження зими, тобто потрібно пройти цей опалювальний сезон без жодних порушень постачання електричної енергії споживачам», — зазначив міністр енергетики.

З наближенням осені в уряді активізували роботу з підготовки до холодів. Наприкінці серпня була створена міжвідомча робоча група для координації та моніторингу накопичення вугілля, до якої увійшли представники Мін­енерго, Мінекономіки, Мінфіну, Мінінфраструктури, Фонду держмайна, керівництво компаній АТ «Укр­залізниця», ПАТ «Донбас­енерго», «Центренерго», ТОВ «ДТЕК». Збір та аналіз інформації на практиці має такий вигляд: щодоби вуглевидобувні підприємства та компанії теплової генерації мають інформувати Міненерго про планові та фактичні обсяги видобутку палива, запаси на складах шахт, обсяги постачання на ТЕС та ТЕЦ і стан накопичення вугілля на складах теплової генерації. А на початку вересня для посилення конт­ролю за виконанням плану поповнення запасів палива, в Міненерго провели селекторну нараду з керівниками вугільних підприємств, компаній теплової генерації, представниками Мінінфраструктури та Укрзалізниці. Її учасники відзвітували про темпи і стан накопичення палива та поділилися планами щодо майбутнього вуглевидобутку і закупівель ре­сурсу.

«За нашими спільно з НЕК «Укренерго» розрахунками, для стабільного постачання електричної енергії споживачам при базовому сценарії роботи енергосистеми потреба у вугіллі протягом вересня 2021 — березня 2022 років становитиме близько 16 мільйонів тонн. Критично важливо забезпечити дотримання планових обсягів постачання вугілля, зокрема за рахунок імпорту. Ключове завдання для вуглевидобувних підприємств — нарощування обсягів видобутку для дотримання затвердженого Мін­енерго графіка. Від того, як кожен учасник виконуватиме свої завдання, залежить наша спільна мета — стабільне проходження опалювального сезону», — наголосив перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко, під головуванням якого відбулася селекторна нарада.

Гірняцький край без власного вугілля?

А як зараз виконують свої планові завдання ті, від кого найбільше залежить успішні підготовка та хід опалювального сезону, — вітчизняні шахтарі? Якщо аналізувати роботу гірників Донбасу і зокрема Донеччини, то важко не помітити кілька моментів, серед яких гарні та інші.

Перший позитивний факт: за перше півріччя 2021-го працівники шахт Донецької області, яку контролює український уряд, підняли на-гора трохи більше шести мільйонів тонн рядового вугілля. Щоб ця цифра сприймалася значно позитивніше, слід нагадати, що порівняно з відповідним періодом минулого року, видобуток чорного золота донецькі гірники збільшили відразу майже на третину — на 27,2 відсотка.

Наступна нормальна динаміка — за минулі пів року капітальні інвестиції для підтримки та розвиту вугільних підприємств Донеччини становили 1,8 мільярда гривень. Це на вісім відсотків більше, ніж за такий самий період 2020 року, однак на фоні нинішнього стану підземного виробництва, коли модернізація застарілих механізмів та обладнання і підготовка нових очисних вибоїв у шахтах потребують значно більше коштів, цей відносно позитивний факт майже не помітний. Зате гучно нагадує про себе очевидна негативна практика — на державних шахтах України, а отже й на донецьких, суттєво збільшився рівень виробничого травматизму. За даними, якими оперує голова Незалежної профспілки України Михайло Волинець, за січень — липень 2021-го на державних підприємствах вугільної галузі сталися 216 випадків травматизму. А це майже вдвічі (на 47,9 відсотка) більше, ніж за відповідний період минулого року. Щодо причин сумної тенденції, як вважають у НПГУ, це хронічна нестача коштів на технічне переоснащення шахт та охорону праці гірників.

Прикро, та ніде не подітися ще й від наступних аж ніяк не позитивних реалій шахтарського краю. Адже навіть попри згадане збільшення вуглевидобутку на Донеччині, кількість і якість чорного золота все-таки не дає змоги відмовитися від його імпорту. За даними головного управління статистики в Донецькій області, за перше півріччя 2021-го до гірняцького регіону, де зараз на шахтах працюють понад 30 тисяч осіб, з-за меж України завезли 3,1 мільйона тонн вугілля. І хоча це майже на 20 відсотків менше, ніж за такий період торік, однак вражає той факт, що найбільше палива (57,4 відсотка) привезли до прифронтової Донеччини із сусідньої РФ, яка має прямий стосунок щодо згаданого прифронтового статусу гірняцького краю. Погодьтеся, на цьому тлі навіть не дуже вражають немалі обсяги закупівлі вугілля (41,9 відсотка) із далеких заокеанських копалень у США.

І якщо йдеться про імпортоване на Донбас та в Україну вугілля з Росії, то, не виключено, що воно видобувалося ще й руками недавніх жителів Донецької та Луганської областей. Адже після початку гібридної війни та бойових дій на території регіону немало місцевих гірників, спокусившись обіцяним довгим рублем, поїхали на заробітки до РФ. І не тільки до сусідньої Ростовської області, а значно далі. Наприклад, недавно керівники вуглевидобувної компанії «Колмар», що працює в Якутії, повідомили про перевезення туди на роботу двох тисяч гірників та їхніх родин з Донбасу. Тобто людям допомогли отримати паспорти сусідньої держави і вивезли з окупованого прифронтового регіону, куди зі зброєю в руках та на танках, починаючи з 2014 року, їдуть на криваві заробітки аборигени тієї самої Якутії, Бурятії та інших куточків РФ.

Наприкінці літа запаси палива на складах вітчизняних ТЕС були з мінусом стосовно недавно минулого часу. «Станом на ранок 30 серпня на складах ТЕС було 720 тисяч тонн вугілля, що на 4 відсотки менше, ніж на ранок 25 серпня (750 тисяч). Зокрема запаси газового вугілля знизилися на 4,2 відсотка, до 480 тисяч тонн, а обсяги антрацитового вугілля — на 3,6 відсотка, до 240 тисяч тонн», — повідомили в НЕК «Укренерго».

Щоправда, оптимізму трохи додає те, що з початком осені та опалювального сезону шахтарі зазвичай збільшують видобуток палива. Та й з початку року і на кінець літа на вугільних підприємствах України підняли на-гора 17,66 мільйона тонн чорного золота, що навіть на 12,2 відсотка більше, ніж за відповідний період 2020-го. І хоча ударні темпи надалі зростатимуть, вже очевидно, що без імпорту палива знову не обійтися. За підрахунками фахівців, протягом опалювального сезону з-за кордону до України з її величезними запасами кам’яного вугілля та чималою кількістю працюючих шахт доведеться завезти близько 3,5 мільйона тонн цього палива. Нагріємося?



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua