Жінку, яка щойно народила, теж можна назвати новонародженою. Бо вона часто не менш за малюка потребує уваги, турботи й підтримки. На жаль, через невисокий рівень культури турботи про матір у суспільстві в неї поки що немає достатніх умов і можливостей для швидкого та якісного відновлення після пологів.

В Україні працюють програми щодо ведення вагітності й пологів, а далі — педіатричний патронаж, розрахований більше на дитину. А ось відновленню жінки після такого стресу чомусь уваги майже не приділяють. Хоч це теж дуже важливо, адже саме від цього залежить її подальше психічне, фізичне і не лише репродуктивне здоров’я, зокрема і довготермінове. Адже ускладнення можуть датися взнаки через багато років.

Почують, підтримають, порадять

Тож на допомогу матусям новонароджених, а також батькам та іншим членам родин, у яких нещодавно з’явився малюк, в Україні на початку червня 2021 року розпочала роботу гаряча лінія підтримки батьків після пологів. Її розробила команда громадської організації «Клуб підтримки вагітності й материнства «Лада».

Очільниця організації Марина Марченко зазначає, що питання якості відновлення жінок після пологів нині в Україні майже не досліджено. Під час опитування, яке проводили нещодавно учасники ГО з цього приводу серед понад півтори тисячі породіль, 60% з них поскаржилися на свій емоційний стан у перший рік після пологів, 52% відчували проблеми з фізичним відновленням, 44% мали труднощі із грудним вигодовуванням, а 22,5% було непросто взаємодіяти з дитиною.

«І нас дуже вразило й навіть злякало те, що кожна 15-та мама, яка заповнювала нашу анкету, зізналася, що хоч раз хотіла завдати шкоди собі або дитині», — наголосила вона.

Згідно з міжнародними дослідженнями, зокрема департаменту здоров’я США, 10—20% жінок переживають клінічну післяпологову депресію. Самогубство залишається основною причиною смерті таких жінок у перший рік після пологів, точніше, за 43—365 днів після появи малюка. І двох із трьох такий смертей можна було б уникнути за належної організації дослідження їхнього психічного й фізичного стану, належної підтримки й допомоги.

В Україні, за дослідженнями фахівців «Лади», серед основних причин післяпологової депресії у породіль — необізнаність. Адже навіть у школах для вагітних багато говорять лише про пологи й догляд за дитиною. І майже не приділяють уваги темі відновлення самої жінки після пологів.

Ще одна причина — недостатня робота з родинами. Адже родина не завжди готова до того, що на неї чекає після появи малюка. Чоловік і рідні не знають базової симптоматики післяпологової депресії й інших ускладнень у породіллі. Навіть вона сама може не розуміти, що відбувається з її тілом, характером, емоціями чи гормональною системою.

Серед причин — обтяження гендерними ролями. Адже мама після пологів найчастіше швидко повертається до колишніх обов’язків з догляду за всією родиною: прибирання, готування їжі, прання та іншої побутової роботи. І це до того, що має фактично весь свій час приділяти немовляті. Хоч, як наголосила Марина Марченко, чоловік фізіологічно не може хіба що годувати груддю. До іншої роботи його можна й навіть потрібно залучати задля забезпечення здорової атмосфери в родині.

Спричиняє депресії й низький рівень турботи про породіллю та немовля в нашому суспільстві. Як-от недостатня кількість і якість облаштованих для батьків з малюками просторів і не завжди толерантне ставлення до жінки з немовлям у громадських місцях.

Потрібна державна програма

Та головне, на переконання фахівців ГО «Лада», Україні потрібна програма післяпологової підтримки на рівні держави, яка сприяла б мамам у психічному й фізичному відновленні.

«Бачимо цю програму як координацію зусиль громадськості, державних установ і приватного сектору для побудови системи підтримки, в якій жінка могла б отримати послугу післяпологового піклування: необхідні консультації, скринінг фізичного та психічного здоров’я, супровід в адаптації до нової для себе ролі мами. І щоб вона комфортно почувалася в суспільстві й місці, де живе. А також щоб могла професійно реалізовуватися й бути економічно незалежною», — зазначила Марина Марченко.

Мета започаткування роботи гарячої лінії підтримки батьків після пологів полягає у створенні можливості отримання безконтактної, безпечної та безплатної інформації, підтримки й допомоги для українців, щоб забезпечити здорове, активне материнство й батьківство. І саме безконтактність дуже важлива нині з огляду на ситуацію з COVID-19.

Скористатися послугами цієї онлайн-платформи і порадами зможуть обоє батьків та інші родичі, які піклуються про жінку й дитину в післяпологовий період. На лінію можуть зателефонувати й майбутні батьки та матері, щоб дізнатися наперед про всі важливі моменти періоду після пологів.

Отже, кожна родина в Україні зможе, зателефонувавши на гарячу лінію, отримати відповіді на запитання в таких напрямах: післяпологове відновлення жінки, психологія, ендокринологія, гінекологія, догляд за немовлям, материнство і COVID-19, грудне вигодовування, сон немовляти, перші документи дитини й соціальні виплати.

Фахівець зауважила, що гаряча лінія працює для того, щоб батьки мали змогу отримати якісну доказову інформацію про різні напрями післяпологового періоду в одному місці.

«Але ми не медична установа й не надаємо телефоном медичних послуг. Хочемо вам допомогти, але не маємо права коментувати призначення лікаря або результати аналізів, встановлювати діагнози, призначати медикаментозне лікування. Ми не швидка допомога. Тому якщо вам чи дитині потрібна екстрена медична допомога, звертайтеся до медиків», — наголосила вона.

Спочатку гаряча лінія підтримки батьків після пологів працюватиме у тестовому режимі. Щомісяця відповідно до аналітичних звітів фахівців додаватимуть блоки для інформування. Поліпшуватиметься робота операторів, бо вони орієнтуватимуться на запити клієнтів з великою повагою до їхніх почуттів.

Телефонувати слід за номером 0-800-500-313.

Лінія працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 19.00 та в суботу з 9.00 до 16.00.

Проти гендерної дискримінації

Схвалюючи впровадження цього нового соціально спрямованого проєкту, урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначає, що поява в родині дітей — це найпрекрасніший подарунок долі. Але не слід забувати і про батьків. Адже з появою малюка на їхні плечі лягає величезна відповідальність. Тому започаткування такої гарячої лінії позитивне для України.

Ця робота допомагає впроваджувати в державі політику рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків. Адже серед напрямів державної гендерної політики — підтримка сім’ї, материнства й батьківства, створення умов для поєднання професійних і сімейних обов’язків, подолання стереотипів, які заважають жінкам і чоловікам реалізовувати себе у різних сферах життя.

Серед напрямів державної політики — протидія гендерно зумовленому насильству, зокрема насильству в родині. Воно, ніде правди діти, часто виникає саме з появою дитини. Адже в родині можуть змінитися соціальні ролі й виникнути проблеми з порозумінням у подружжя.

Катерина Левченко підтримала ідею створення державної програми з піклування про жінку після пологів. Вона нагадала, що уряд розробляє національну стратегію забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків, яка буде дороговказом для держави до 2030 року. У стратегії йдеться, що гендерна політика виводиться із суто соціальної сфери й стає частиною галузі охорони здоров’я, освіти, економіки тощо.

«Тож пропоную внести ідею про створення цієї програми в національну стратегію і вписати у план на її виконання, який розробляють нині на трирічний термін. Запропонуємо ввести номер телефону цієї гарячої лінії в базу урядової гарячої лінії з питань протидії домашньому насильству, торгівлі людьми і дискримінації за ознакою статі. Щоб українці могли отримувати змістовні й вичерпні відповіді на всі запитання, які їх можуть турбувати», — наголосила вона.

М’яка реінтеграція в ринок праці

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вказує, що робота такої гарячої лінії буде дуже важливою для місцевих громад у сенсі їхнього економічного розвитку. В управліннях здоров’я муніципалітетів, педіатричних відділеннях місцевих лікарень буде проведено роботу з популяризації цього новоствореного сервісу.

Проведені асоціацією дослідження доводять: після пологів більшість жінок полишають активне економічне життя. Звісно, це негативно впливає на місцевий економічний розвиток, адже муніципалітети втрачають один з головних податків — податок на доходи фізичних осіб. А це спричиняє скорочення кількості та якості публічних і соціальних послуг, які отримує громада.

Тож сервіс, який ставить собі за мету м’яку реінтеграцію жінок у ринок праці, буде підтримано через надання цим жінкам консультацій із професійного розвитку й зростання.

«Дуже важливо, що робота цієї електронної платформи поширюватиметься й на муніципалітети, що працюють у Донецькій області. Адже для них така підтримка особливо важлива», — резюмував фахівець.

На вимогу часу

Марина Марченко розповіла, що проєкт «Гаряча лінія підтримки батьків після пологів» підтримано на конкурсі «Швидка необхідна підтримка» у межах проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджує ІСАР—Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Менеджер цього проєкту Тетяна Ничипоренко зазначила, що в умовах пандемії більшість громадських організацій не змогли працювати, як раніше, — надаючи послуги тим, хто їх потребує, під час безпосередніх зустрічей. А для того, щоб скористатися новими технологіями й перевести роботу в онлайн-формат, їм потрібні були додаткові ресурси.

«Тож ми посприяли ГО «Лада» у створенні онлайн-платформи, за допомогою якої і в поточних умовах можна буде швидко відповідати на потреби вразливих категорій населення, яким часом потрібна негайна підтримка», — зазначила вона.

Саме громадські організації мають частий безпосередній контакт із найвразливішими категоріями українців. Отже, вони найбільше й найглибше розуміють потреби таких людей і родин. І пропонують саме ті проєкти на допомогу, які нині найактуальніші й найзатребуваніші. А підтримка батьків і родин, які і до поширення коронавірусу були досить вразливими, беззаперечно, залишається актуальною.

«Ми дуже раді, що в Україні громадський сектор насправді потужний. І вже може брати на себе роль агента змін і надавача послуг високої якості. І держава може без застережень делегувати виконання певних напрямів роботи у соціальній політиці саме представникам громадськості. Таку взаємодію та співпрацю неможливо переоцінити», — наголосила фахівець.

Почесне право відкрити роботу гарячої лінії та зробити перший дзвінок на неї отримала засновниця сервісу погодинних нянь і помічниць для мам «Багама-мама» мати трьох дітей Олександра Ястремська. Її запитання стосувалося грамотного розподілу часу для мами у великій родині, аби встигнути приділити достатньо уваги дітям, чоловікові та на створення затишку в оселі, не забути і про себе — відпочинок, догляд і змістовне дозвілля. Відповідь, яку вона отримала від операторів гарячої лінії, була дуже інформативною, змістовною й корисною. Тож радимо спробувати і вам.