Під час цьогорічної вступної кампанії державне замовлення для університетів формуватиметься по-новому. «Важливо, що міністерство вже не буде здійснювати ручного розподілу місць державного замовлення для вищих навчальних закладів, — заявила вчора під час брифінгу в Будинку уряду перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Ми змінюємо цю систему. Адже щороку кожен університет прагне отримати якомога більше бюджетних місць, тож при їхньому розподілі часто були задіяні лобістські інтереси. Цього року університети, з огляду на торішню кількість бюджетних місць, можуть самі встановлювати до 20% (максимум 25%) держзамовлення за окремою спеціальністю. Причому кількість місць за окремою спеціальністю буде зафіксована Кабміном — приблизно в квітні».
Загалом вступна кампанія розпочнеться 11 липня, прийом документів триватиме до 27 липня — цьогоріч Міносвіти дещо скоротило строки роботи прийомних комісій вишів, оскільки торік понад третину заяв від вступників було подано в електронному вигляді. «Електронна форма подачі документів набуває дедалі більшої популярності, тож у таких умовах відкривати приймальні комісії на довший час недоцільно, — переконана посадовець. — Водночас демографічно зменшується кількість вступників, зростання відчуємо лише починаючи з 2020 року».
Зарахування на місця державного замовлення буде здійснюватися не пізніше 6 серпня. Також востаннє виші набиратимуть абітурієнтів за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста й спеціаліста.
Під час вступної кампанії-2016 Міносвіти продовжить торішнє нововведення із застосуванням пріоритетності поданих заяв. Однак на вступників чекає невеличка зміна: якщо раніше можна було подати по три заяви до п’яти різних вишів — усього 15, цього року число поданих заяв не змінюється, знімається лише регулювання щодо кількості університетів, до яких можна подати документи. Утім, не більше ніж на п’ять спеціальностей. «Це момент профілювання, адже окремі вступники подавали документи на полярно різні спеціальності — скажімо, на геологію й театральне мистецтво, — розповідає перший заступник міністра. — Серед 15 заяв треба буде визначити пріоритетність — абітурієнт самостійно вирішує, які заяви для нього важливіші, і зазначає відповідну пріоритетність. Торік ми запустили цю систему, і вона показала високу успішність. Це дало змогу зробити процедуру більш автоматизованою і прозорою. Адже 85% вступників фактично одразу було розподілено під час першої автоматичної хвилі зарахування».
Примітно, що право на вступ поза конкурсом було скасовано для десяти пільгових категорій. Але водночас держава надає можливість вступати до вишів не за результатами ЗНО, а за вступними іспитами лише трьом категоріям осіб. По-перше, це люди, які мають захворювання, що не дають фізичної змоги скласти ЗНО. По-друге, учасники АТО, які теж не змогли зареєструватися на проходження незалежного тестування (приміром, поверталися із зони конфлікту після закінчення можливих термінів реєстрації). По-третє, діти-сироти — незначна кількість вступників, які не в змозі отримати якісну середню освіту в інтернатах й конкурувати з іншими абітурієнтами на загальних умовах.
Водночас квоти під час вступу можуть отримати випускники з Криму. «Наразі в парламенті розглядають законопроект, що передбачає виділення певних квот при вступі до університетів для кримчан, щоб мотивувати цих дітей приїжджати до нас здобувати українську освіту, — говорить Інна Совсун. — Зважаючи на заяви, це незначна кількість людей, яких ми повинні підтримати». Нагадаємо, що нині триває реєстрація на проходження ЗНО, тож майбутні випускники можуть подати документи до Українського центру оцінювання якості освіти до 4 березня.