Круглі столи "УК"

  • Рівненщину «кроять» по-новому

    Громади, місцева влада та експерти додають останні штрихи до нової карти області в її нинішніх межах. Побоюються помилитися: а раптом «перекроять» так, що очікуваного ефекту не буде? Головне завдання реформи — полегшити життя кожної конкретної людини. Які ж проблеми викликають у цих процесах найбільше занепокоєння? Про це «УК» спілкувався з експертами за «круглим столом» на Рівненщині.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    2015 рік буде для України ключовим

    «Нас вбиває політика без принципів, задоволення без совісті, багатство без праці, знання без характеру, бізнес без моралі, наука без гуманізму». Такого висновку дійшов сто років тому Махатма Ганді, духовний лідер нації, один із керівників та ідеологів народного руху Індії за незалежність від Великої Британії. Людина великої скромності, аскетичного способу життя. Власним прикладом демонстрував те, до чого закликав можновладців: не можуть у бідній країні потопати в розкошах її керівники та державні службовці. 

     

  • Налякати і зупинитися чи зрозуміти і рухатися далі

    Українському суспільству бракує обізнаності щодо деталей Угоди про асоціацію з ЄС, а професійний аналіз вигоди та ризиків її підписання сприймається досить однобічно. Про це заявив голова Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко під час круглого столу  «Європейська перспектива України: можливості та ризики», зорганізованого Громадсько-політичним об’єднанням «Український форум» у четвер.  Хоч на той час про офіційні підсумки Вільнюського саміту ще було невідомо, учасники дискусії у своїх прогнозах не помилилися. Тому й шукали відповідь на запитання «Що далі?»  

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Кар’єра має починатися не з центру зайнятості

    Дев’ятсот медсестер щороку випускають чотири медичних коледжі Рівненщини, тоді як уся медицина краю може «проковтнути» щонайбільше 100. Інші дипломовані фахівці або ж їдуть обслуговувати стареньких за кордон, або поповнюють лави безробітних удома. Перенесіть цю пропорцію на рівень держави. Страшно? Додайте дипломованих економістів та юристів. Чи варто бути особливим стратегом, щоб побачити: такий дисбаланс на ринках освітніх послуг та праці становить пряму загрозу національній безпеці держави?

    А поки що над проблемою та способами її розв’язання всерйоз замислилися на Рівненщині, де рівень безробіття традиційно високий. Ситуація, що склалася тут, віддзеркалює загальну, за винятком, можливо, індустріальних областей. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Регіональний аспект реформ: наблизити зміни до людини

    Реформаційні процеси, суворі виклики глобалізації, нові тенденції та пріоритети зумовлюють усі країни світу час від часу оновлювати власні стратегії соціально-економічного розвитку, причім з обов’язковим урахуванням регіональної складової: не може впродовж довгого часу безтурботно процвітати центр, коли дедалі помітніше бідніють і занепадають віддалені райони.

    Наша держава не є винятком із загальних правил. Строкатість більшості показників діяльності різних вітчизняних територій свідчить про істотні диспропорції не лише між різними регіонами, а й всередині окремих територій. Тож невідкладна потреба оновити державну регіональну політику вже не просто на часі: вона стукає в двері всіх владних кабінетів.

    Про це, зокрема, йшлося на національному форумі «Сталий розвиток регіонів: Україна та світ»,  який зорганізували Національна академія державного управління при Президентові України та Канадський інститут урбаністики за підтримки Мінекономрозвитку і торгівлі та Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ у рамках спільного канадсько-українського проекту «Регіональне врядування та розвиток». 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Магдебурзьке право по-українському: від початків до сучасних реалій

    Про  глибоке і розлоге коріння європейськості України, окрім багатьох інших фактів, свідчить і такий: саме в нашій столиці, найбільш давній її частині  — стародавньому Подолі — встановлено єдиний на нашому континенті пам’ятник магдебурзькому праву.  Як відомо, це право свій початок  веде з часу складення у ХІІІ столітті в німецькому місті Магдебурзі першого статуту. Йдеться про середньовічне міське право, за яким громади частково звільнялися від управління і суду центральної адміністрації, великих земельних власників та створювали органи місцевого самоврядування. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Децентралізація як стимул до розвитку територій: заможними мають бути всі

    На черговому засідання правління Української асоціації районних та обласних рад, що відбулося в Сумах, більшість питань тою чи тою мірою зачіпали головне — довгоочікуване реформування територіальної влади.

    Комісія з питань державного будівництва та місцевого самоврядування цього корпоративного об’єднання органів місцевого самоврядування вже напрацювала свої пропозиції до Конституції України, оскільки модернізація системи місцевого самоврядування як складової цілісної адміністративної реформи є життєво важливою для всіх вітчизняних територіальних громад.

     

  • Олена ІВАШКО

    «Тент» від негоди

    Аграрна Україна має лише 3–5% застрахованих посівних площ, тоді як у США та Канаді застраховано до 80% сільгоспугідь, у Німеччині — до 40%. А в Іспанії страхування врожаю окремих сільськогосподарських культур сягає 100%. Миколаївські аграрії, попри статус Миколаївщини як «зони ризикованого землеробства»,  в осінньо-зимовий період 2010-2011 років уклали лише 25 договорів, застрахувавши трохи більш як 7 тис. га.  

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Низький політ фермерських ластівок

    Фермерство — традиційний для Рівненщини спосіб господарювання на землі. Тому перші форми такого господарювання з’явилися в краї ще до проголошення Незалежності України. Нині ж на Рівненщині понад 600 фермерських господарств. Разом з індивідуальними селянськими вони вирощують понад 95% картоплі та овочів, виробляють близько 80% м’ясо-молочної продукції та майже половину обласних обсягів зерна.

  • Інститут Президента: 20 років практики

    Нинішній рік багатий на ювілейні дати. З-поміж найвизначальніших — 20-річчя запровадження в сучасний період національного державотворення президентури, як ще називають цей пост, що займає першість серед інших державних інститутів.

    Нагадаємо, що постановою Верховної Ради «Про вибори Президента Української РСР», датованою 25 червня 1991 року, визнавалося «за доцільне заснувати пост Президента Української РСР до прийняття Конституції РСР».