На тлі загального падіння виробництва тваринницької продукції особливо цінні приклади бережного, дбайливого ставлення до відродження галузі, роботи над підвищенням її потенціалу. Оскільки Черкащина завжди славилася високою продуктивністю ферм, то й тепер є господарі, які не тільки зберігають високий рівень ефективності виробництва, а й примножують успіхи, тим самим зміцнюючи давні традиції.
Занедбаний комплекс незабаром запрацює
Торік ТОВ «Фуд Солюшнс» придбало в селі Соколівка Жашківського району занедбаний відгодівельний комплекс, де попередні господарі понад 20 років тому вирощували молодняк великої рогатої худоби. І місце, і приміщення цілком влаштували нових господарів, які також планували відгодовувати ВРХ.
Уже виконано значний комплекс робіт з реконструкції як тваринницьких приміщень, так і обслуговуючих будівель. У кожному з чотирьох відновлених корівників утримуватимуть близько 400 голів молодняку ВРХ. Ще п’ять стануть до ладу за кілька місяців. Завершено ремонт кормоцеху. Триває процес закуповування сучасної техніки та іншого устаткування для обслуговування поголів’я. Минулої осені для відгодівельного комплексу заготовлено 6000 тонн силосу.
Комплекс може стати для району унікальним, адже на одному виробничому майданчику планують утримувати майже 5 тисяч голів молодняку ВРХ. Тут працюють над створенням усіх умов для високої продуктивності тварин, забезпечуючи належне утримання та обслуговування, зокрема збалансовану годівлю. На фермі працюватиме висококваліфікований управлінський та обслуговуючий персонал.
Зберегли підприємство — виживе й село
Веселий Кут, що на Шполянщині, — село невелике, найбільш віддалене від районного центру. Молочна ферма СТОВ «Агрофірма «Вись» більшість селян забезпечує роботою і певним достатком, адже саме завдяки їй вони мають пристойну зар плату і соціальні гарантії.
Молоко ∂атунку «екстра» із веселокутської ферми приймає Звенигородський сироробний комбінат. Підприємство не має претензій до постачальників сировини, адже якість молока відповідає усім вимогам.
Розроблений ще в 90-х роках минулого століття рецепт сиру «Звенигородський» став візитною карткою Черкащини. Пікантний смак продукту припав до смаку споживачам багатьох країн. Завдяки цьому сироробний комбінат увійшов до французької компанії Bongrain Group — одного з найбільших у світі виробників сирів.
Група компаній Лебединського насіннєвого заводу, до складу якої входить СТОВ «Агрофірма «Вись», має намір у цьому році реконструювати ферму під отримання безконтактного молока, тобто забезпечити всі умови для збільшення ефективності виробництва. Торік на фермі надоїли понад 127 тонн молока (понад 4100 літрів від кожної корови). Нинішнього року планується довести кількість корів до 120 голів. Також незабаром реконструюють приміщення для окремого утримання нетелей.
— Ми чітко дотримуємося правил доїння, дезінфекції, профілактики хвороб та інших санітарних та ветеринарних вимог, кормами забезпечені в повному обсязі, що дає змогу складати високопоживний раціон. І звенигородці, і їхні французькі партнери довіряють якості нашої роботи, — не без гордості розповів завідувач ферми Михайло Ільницький.
Якість екстра-класу
Управління агропромислового розвитку Городищенської райдержадміністрації недавно зібрало керівників господарств району в ПСП «Агрофірма «Шульц», де вони вивчали досвід виробництва високоякісного молока. Керівник підприємства Олександр Лупашко зумів вивести виробництво на високий сучасний рівень.
За кілька останніх років у господарстві збудовано два нових корівники (на 200 голів кожен) з урахуванням сучасних технологій будівництва та вимог виробництва молока. Фахівці ретельно відібрали високопорідне поголів’я, яке завозили з усієї України. Селекційно-племінну роботу тут ведуть за всіма вимогами. Вдалося підготувати кваліфікований та відповідальний персонал.
Як розповіла головний зоотехнік Надія Сторчоус, нині щоденні надої від кожної корови сягають понад 17 кілограмів. Насамперед дбають про високу якість продукції.
Хоч і нелегко тепер забезпечувати високу якість молока, але зусилля працівників ферми немарні: виробництво — беззбиткове, тут реалізують молоко за розцінками вищими, ніж в інших виробників. Тому хоч і незначний прибуток, але є.
Працівники цього та інших господарств не полишають надії на поліпшення загальної тенденції розвитку галузі й надалі розвивають молочний напрям, хоча ця справа над звичайно складна і потребує системної підтримки держави. Адже неабиякі проблеми створює диспаритет цін на товари та послуги в галузі.