"Четверта річниця вбивства Павла Шеремета"

Павло КУЩ
21 липня 2020

Пам’ятний знак на честь журналіста Павла Шеремета відкрили в Києві у понеділок, у четверті роковини із дня його загибелі. Композиція, встановлена на перетині вулиць Івана Франка і Богдана Хмельницького, символізує зім’ятий аркуш паперу з іменем та прізвищем журналіста. «На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст», — зазначено в лаконічному написі на пам’ятнику.

Ушанувати пам’ять Павла Шеремета зібралися друзі, колеги, представники громадськості. Вони принесли квіти, свічки. Дехто із присутніх тримав плакати «Хто вбив Павла? Чотири роки без відповіді».

«Що для мене найважливіше? Те, що ми пам’ятаємо. Якщо щиро, то пам’ятник і Павло — це якісь несумісні поняття. Тому що Павло завжди був за життя, радість. І звичайно, дуже образливо, що через чотири роки ми досі не знаємо, хто його вбив. Але рано чи пізно дізнаємося. Думка, яка не вкладається в голові досі, — що його немає. Досі болить», — сказала на відкритті пам’ятного знака головний редактор видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

«Це була дуже сильна фігура, людина з великої літери, яка любила, весь час думала про те, щоб журналісти і країна були незалежні. Це була людина з великим серцем, для якої чужий біль був її болем. Пам’ятник Павлові — це символ незалежної журналістики. Нам дуже неприємно, що мамі, яку він дуже любив, і дітям досі не можемо сказати, хто вбив Павла. Але переконаний: цей пам’ятник буде символом, і ми обов’язково повинні знайти того, хто винен», — сказав друг Шеремета президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Про трагедію відтепер нагадує ще й пам’ятний знак, встановлений на місці загибелі журналіста. Фото з сайту rbc.com

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля, в якому їхав. За підозрою у вбивстві журналіста у грудні 2019-го поліція затримала трьох осіб: військову медсестру Яну Дугар, волонтерку Юлію Кузьменко і ветерана АТО/ООС Андрія Антоненка.  Головним мотивом слідство вважає спробу дестабілізації соціально-політичної ситуації в Україні.

У 2020 році у щорічній доповіді «Руки геть від свободи преси: атаки на ЗМІ в Європі не мають стати новою нормою» організації-партнери Платформи Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики і безпеки журналістів заявили, що «чекають на прогрес після оголошення про арешт п’яти підозрюваних у зв’язку з убивством у 2016 році Павла Шеремета». У доповіді наголошено: «Нікого з винних у загибелі восьми журналістів, убитих в Україні з 1992 року, досі не притягнуто до відповідальності». Серед організацій-партнерів платформи — Міжнародна та Європейська федерації журналістів.

Президент України переконаний, що пошук убивць Павла Шеремета і замовників цього резонансного злочину, — обов’язок нашої держави. «У Білорусі, Росії та Україні він стояв за цінності демократії, права та свободи людини. Насамперед — за право громадянина на вільну думку та слово. Та за обов’язок влади бути чесною, прозорою й відповідальною перед громадянами. У нього ніколи не змогли б відібрати свободу, тому замовники вирішити відібрати життя. Його зухвале вбивство — втрата для всіх медіа і журналістів. А ще цей злочин — ганьба для України», — зазначив глава держави. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua