Підготовку міжгосподарських зрошувальних систем до роботи цьогоріч завершено вчасно — до 1 квітня. Заплановано полити 680,2 тис. га. Станом на 1 червня підрозділи Держводагентства уклали договори на полив 393 тис. га. А 91 тис. га ранніх сільгоспкультур уже отримала потрібну вологу. Ці цифри дають підстави стверджувати, що водогосподарники готові до подачі води у цьогорічному вегетаційному періоді.
Особливо нелегко доводиться водогосподарникам у маловодні роки, як, наприклад, минулий. Але, за словами в. о. голови Державного агентства водних ресурсів Ірини Овчаренко, ситуацію вдалося втримати під контролем. У басейнах основних річок — Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Інгульця й Росі — в умовах низької водності річок з ознаками гідрологічної посухи було встановлено оптимальні режими їхньої роботи. Каналом Дніпро — Інгулець, наприклад, подано 135 млн куб. м води. А для стабілізації у 2015 році санітарно-епідемічної ситуації на питному водозаборі Одеси, підтримання задовільного гідрологічного режиму в пониззі Дністра здійснено еколого-репродукційний попуск із Дністровського водосховища обсягом 1,2 куб. км.
Для поливу сільгоспкультур із державних точок водовиділу торік подано воду на 387 тис. га. А всього тоді було полито 472,6 тис. га. (загалом із цією метою подали 1,2 млрд куб. м води). Цікаво, що, попри тогорічну сухість, була потреба у захисті територій населених пунктів і сільгоспугідь від підтоплення. Польдерними, дренажними, захисними насосними станціями та дренажними свердловинами у 2015 році перекачали 1,2 млрд куб. м надлишкових вод, зокрема захисними спорудами на каскаді дніпровських водосховищ — 1 млрд куб. м.
В умовах обмеженого фінансування державні водогосподарські організації намагаються одержати кошти від надання платних послуг. Торік за них отримали 993,4 млн грн. Це більше, ніж обсяги фінансування загального фонду бюджету на експлуатацію державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами (974,1 млн грн). Завдяки цим коштам вдалося спрямувати на покриття нестачі загального фонду бюджету у 2015 році 446 млн грн. Із них 31,7 млн — на здійснення капітальних видатків, гроші на які останнім часом не надавали.
Позитивні тенденції збережено і в поточному році. Так, за 4 місяці на спеціальні рахунки за надані платні послуги надійшло в 1,6 раза більше, ніж за відповідний період торік, що дало змогу спрямувати на покриття нестачі загального фонду державного бюджету майже 50 млн грн.
За словами Ірини Овчаренко, позитивні результати дає і системна робота із залучення коштів місцевих бюджетів та інших джерел на утримання й розвиток водогосподарського комплексу. Торік уперше зазначені джерела перевищили мільярдну позначку (1257 млн грн, тобто у 1,5 раза більше, ніж 2014-го). Цьому сприяли й зміни у податковому законодавстві.
Водогосподарники сподіваються і на отримання із держбюджету коштів на впровадження проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» загальною вартістю 1289 млн грн. Проект, розроблений Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, конкурсна комісія відібрала для реалізації 2016 року.
ЛІЧИЛОЧКА
Накопичуванням та перерозподілом води в Україні займаються 27 тисяч водогосподарників. Це передовсім робітники. Їх понад 19 тисяч. Решта — інженерно-технічні працівники. Чисельність центрального апарату Держводагентства, за яким закріплено головні організаційні та координуючі функції, становить менш ніж 1% загальної кількості працівників державного водного господарства.
Держводагентство країни — це дев’ять басейнових та 19 обласних управлінь водних ресурсів, 138 міжрайонних, районних управлінь водного господарства та регіональних управлінь водних ресурсів, п’ять управлінь магістральних каналів, гідрогеолого-меліоративні експедиції та партії, державні проектні інститути, технічні школи, державні підприємства, дирекції будівництва водогосподарських об’єктів.
Масштабний український водогосподарсько-меліоративний комплекс в основному збудовано 50—60 років тому. Він хоча й справляється з покладеними на нього завданнями, але потребує модернізації та подальших енергоефективних заходів.
Багато в чому своєчасна подача води споживачам або відведення її з небезпечних ділянок залежить від 2,2 тис. насосних станцій і встановлених на них понад 9 тисяч насосно-силових агрегатів. Більш ніж 60% агрегатів відпрацювали нормативний термін експлуатації та потребують капітального ремонту. Потихеньку ремонти роблять, але більше уваги від держави до цього питання не завадило б.
ПРЯМА МОВА
.jpg)
Ірина ОВЧАРЕНКО,
в. о. голови Держводагентства:
— Вітаю всіх працівників водогосподарсько-меліоративного комплексу з професійним святом і висловлюю їм подяку за роботу. Завдяки спільній злагодженій діяльності ми зможемо і в подальшому виконувати важливі завдання соціально-економічного розвитку нашої країни. Міцного здоров’я вам, добробуту і подальших виробничих успіхів!
ДОВІДКА «УК»
Щодо стану справ на Північно-Кримському каналі й у Криму
За даними Держводагентства, Північно-Кримський нині працює в експлуатаційному режимі. Витрата води в голові каналу становить понад 25 кубометрів за секунду. Триває виконання заявок водокористувачів Херсонської області згідно з укладеними договорами. З цією метою з каналу заповнено розподільчі мережі зрошувальних систем, з яких подають воду на поля Херсонщини. Для забезпечення оптимального експлуатаційного режиму подачі води водокористувачам Херсонської області на сто сьомому кілометрі траси каналу в 2015 році розпочато будівництво регулюючої споруди, ввести в експлуатацію яку в повному обсязі заплановано 2016 року (за умови відповідного фінансування). Через обставини, що склалися, агентство на даний час не володіє офіційною інформацією про стан використання водних ресурсів у Криму.
для «Урядового кур’єра»