Дуже актуальне запитання «Чи є життя після війни?» для багатьох наших співвітчизників залишається риторичним. А чи можливе відносно нормальне життя і розвиток громад Донбасу поряд із війною — поблизу лінії зіткнення? Там, де попри примарний режим тиші, немов жар, тліє гібридна війна, загрожуючи спалахнути пекучим полум’ям?
Погодьтеся, про однозначну відповідь не йдеться. Проте відносно позитивні варіанти можливі. Для прикладу, ініціатива десятка громадських організацій із прифронтових міст Донеччини й Луганщини, які торік об’єдналися для подальшого розвитку своїх громад і створили коаліцію «На лінії зіткнення». Щоправда, тоді ця ініціатива була неформальною, а ось тепер активісти прагнуть створити справжню організацію — юридичну особу, яка зможе більш системно й ефективно працювати для подолання нагальних проблем населених пунктів поблизу лінії розмежування.
«Разом розвиватимемо наші міста»
Засновниками коаліції стануть представники восьми громад прифронтового Донбасу: Авдіївської, Мар’їнської, Сартанської, Світлодарської, Торецької, Гірської, Попаснянської та Щастинської. На засіданні вони мають обрати органи управління своєї організації та розробити стратегію подальшої діяльності.
«Майже у всіх містах Донеччини і Луганщини діють громадські організації, які працюють для розвитку своїх населених пунктів, однак часто ці зусилля не-ефективні. Близькість бойових дій до міст і селищ лякає потенційних інвесторів, а тому там зупинився економічний розвиток, зростає безробіття, поступово руйнується інфраструктура. Уже бачимо: існує загроза, що років за десять люди залишать наші громади і виїдуть звідси навіть не через війну, а саме через брак перспектив. Тому ми вирішили зупинити цей згубний процес: об’єднали зусилля і створили коаліцію, аби гуртом розвивати наші міста поряд із війною», — розповідає керівник проєкту «На лінії зіткнення» Андрій Грудкін.
Серед важливих напрямів роботи активісти Донбасу вважають активнішу взаємодію з органами державної влади. До речі, відповідні спільні напрацювання вже існують.
По-перше, представники коаліції після ретельного аналізу соціальної та економічної ситуації у громадах направили свої висновки і пропозиції до органів влади — місцевих військово-цивільних адміністрацій, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Верховної Ради. А по-друге, представники коаліції «На лінії зіт-кнення» увійшли до робочої групи, яку створило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій для розроблення Стратегії економічного розвитку Донецької і Луганської областей на період до 2030 року. Тобто вони встигли попрацювати над спільним документом, який схвалив уряд, а нині триває робота над планом його реалізації.
За словами Андрія Грудкіна, коаліція активістів як повноправний представник усіх громад поблизу лінії розмежування на Донбасі переймається не лише організаційними питаннями, а й планує створити дорожню карту потрібних і важливих змін у прифронтових містах і селах.
«Наші основні завдання — сприяти економічному розвитку громад, інфраструктури та локальної демократії. Плануємо працювати за двома векторами: розв’язання локальних проблем, які є у кожній громаді, й спільних питань, однакових для всіх прифронтових громад», — каже він.
Компенсація за руїни
Безумовно, однією зі спільних і найважливіших проблем людей із міст, селищ та сіл Донбасу в небезпечній зоні поблизу лінії фронту, де не вщухають обстріли, залишається відновлення зруйнованого вій-ною житла. А з огляду на нинішню вже холодну пору року — і поготів. Тут роботи вистачить усім: і активістам коаліції «Біля лінії зіткнення», й органам місцевої влади, які постійно тримають цю ситуацію на контролі, докладаючи чималих зусиль, аби допомогти потерпілим полагодити пошкоджені війною оселі.
На початку листопада в Донецькій обласній державній адміністрації вкотре провели відповідну робочу нараду, на якій визначили черговий фронт робіт і підбили підсумки попередніх зусиль. Досі на Донеччині протягом року коштом матеріального резерву обласного бюджету вже відновлено майже 980 одиниць приватного житла у прифронтовій зоні.
«2021 року обласна державна адміністрація для відновлення будинків, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, надала 11,6 мільйона гривень для закупівлі будівельних матеріалів до регіо-нального матеріального резерву. Для виконання відновлювальних робіт залучали особовий склад підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій — понад 300 осіб з усіх куточків держави», — повідомив заступник голови Донецької ОДА Вадим Філашкін.
Поряд з ремонтами та відновленням пошкодженого російськими збройними формуваннями житла триває робота обласної влади з відшкодування і надання матеріальної компенсації тим постраждалим із прифронтового краю, чиї житлові будинки чи квартири зовсім зруйновано внаслідок обстрілів чи бойових дій, спричинених збройною агресією РФ. Протягом року в Донецькій ОДА відбулися засідання спеціальної комісії, представники якої ухвалили рішення надати грошову компенсацію понад 300 потерпілим на загальну суму 74,7 мільйона гривень. А днями схвалено ще 52 рішення про надання грошової компенсації жителям населених пунктів Авдіївської, Мар’їнської та Очеретинської об’єднаних територіальних громад.