"Чи стане на крило черкаський аеропорт"

Роман КИРЕЙ
17 квiтня 2021

Черкаський аеропорт зустрічає відвідувачів похмурим виглядом. Брудні кількаметрові вікна від підлоги до стелі нагадують про труднощі минулого століття. Сходи на другий поверх затіняють решту коридору, світло під ними не вмикають для економії. Щось тут закрите шматками фанери, проте сіра гранітна підлога майже чиста. Пам’ятаю, як ще хлопчиком ковзав на ній, ніби на льоду, чекаючи свого рейсу на Полтаву. Тоді, наприкінці вісімдесятих, аеропорт здавався острівцем технологічного майбутнього. Та нині його стан нагадує анабіоз, за якого процеси в організмі настільки сповільнені, що немає жодних виявів життя.

Іскрами на тлі занепаду протягом десятків років були пресконференції чиновників. Вони — від міських голів, депутатів і до очільників облдержадміністрації та обласної ради — жонглювали термінами, коли ж об’єкт стане чи то величезним транспортним хабом на шляху зі східних країн до Західної Європи, чи то центром приймання в Україні брацлавських хасидів, які поспішають в Умань на могилу свого пророка. Ось тільки треба десь добути кільканадцять мільйонів.

Коли три роки тому більш як 1000 мільйонів гривень державних коштів спрямували на ремонт злітно-посадкової смуги, багато хто прогнозував: це або початок великого відновлення, або велика афера. Невдовзі з’явилися кримінальні провадження, чиновники неохоче коментували, що коїться на летовищі, — мовляв, це справа правоохоронців. Пізніше з’явилась інформація, що майже повністю відновлена злітна смуга побралася тріщинами.

Злітно-посадкова смуга — ще далеко не все

Голова Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний переконаний, що відкриття аеропорту дало б новий поштовх розвитку туристичної галузі, інфраструктури Черкас.

«Голосуючи за надання коштів для відновлення летовища, ми, депутати обласної ради, бачили наближення туристичних послуг до жителів області, навіть рух із Черкас за популярними маршрутами: Туреччина, Єгипет, Греція, — розповів він на пресконференції. — Коли приймали рішення, то, розуміючи, що фінансовий ресурс області досить обмежений, зосередили всі пріоритети й фінансовий ресурс саме на аеропорті. А такі важливі підприємства, як станція швидкої допомоги, не змогли профінансувати в повному обсязі».

Він визнав, що є базові проблемні питання, без відповідей на які влада не зможе рухатися далі в розбудові цього підприємства. Є виконавчі провадження стосовно боргів. Якщо нині цього не вирішити, всі подальші ініціативи стануть неефективними. Адже жоден інвестор не вкладатиме кошти в підприємство, яке має заборгованість.

Чому літаки до Черкас і досі не літають, взявся пояснити голова облдержадміністрації Олександр Скічко. Він попередив, що опише для журналістів ситуацію «без міфів і популізму». Так, рішенням обласної ради від 8.09.2017 року було передбачено видатки з обласного бюджету на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Сума — 1 мільйон 342 тисячі гривень. Загальна вартість проєкту — 128 мільйонів гривень. Загалом було вкладено 125 мільйонів гривень. Залишилося віддати підрядникам 3 мільйони. Замовником робіт виступав департамент будівництва Черкаської облдержадміністрації. Розпочали роботи 2018 року, однак досі об’єкт не введено в експлуатацію.

Аеропорт — це не лише злітно-посадкова смуга, на якій виконували ремонтні роботи, а й руліжна доріжка, перон та аеровокзал, інші об’єкти інфраструктури. А вони перебувають у занедбаному стані. Тому, відремонтувавши лише злітно-посадкову смугу, неможливо відкрити аеропорту вже завтра.

Фото автора

Звідки взялись обмеження

Як виявилося, ремонтувати, проєктувати й робити замовлення треба вміти. Навіть вклавши у відновлення підприємства сотні мільйонів, у Черкасах не зможуть приймати найпопулярніші на сьогодні моделі літаків, як Boeing-737. Причина — занизька цифра класифікатора PCN злітно-посадкової смуги (Pavement Classification Number — число, що означає здатність елемента конструкції витримувати постійне чи тимчасове навантаження, тривкість покриття). Тобто злітно-посадкова смуга має обмеження.

Як розповів Олександр Скічко, після виконаних робіт черкаський аеропорт може отримати класифікацію покриття лише PCN-26. Наприклад, аеропорт «Жуляни» має PCN-46, «Херсон» — PCN-28, «Ужгород» — PCN-29. Це впливає на технічні характеристики тих літаків, які може приймати аеропорт. Після завершення ремонту він зможе приймати тільки повітряні судна з обмеженням 60 тонн. Це літаки марки Embraer або судна на 45—60 пасажирів. Але нині більшість авіакомпаній використовують більш місткі судна Boeing. Таких літаків після здачі в експлуатацію черкаське летовище зможе приймати лише один на добу.

З огляду на згадані обмеження здійснення вантажних перевезень у черкаському аеропорту теж буде економічно не доцільним. Менші літаки дорожчі в обслуговуванні. Це додає складнощів у пошуку авіакомпаній, які виявлять бажання літати з Черкас. Щоб приймати хоч один Boeing-737, треба виконати ремонтні роботи на руліжній доріжці й пероні.

«Маємо такі проєкти, подані в Укрінфрапроєкт для державного фінансування: на капітальний ремонт руліжної доріжки (76 мільйонів гривень), капітальний ремонт покриття перону аеропорту (168 мільйонів гривень), реконструкцію світлосигнального обладнання (86 мільйонів гривень). Якщо цього не зробити, аеропорт зможе працювати лише в світлу пору доби. А ще необхідна реконструкція периметрової огорожі вартістю 47 мільйонів гривень, — повідомив Олександр Скічко. — Зрозуміло, що ці цифри для обласного бюджету надто великі. Черкаський аеропорт внесено до проєкту розвитку аеропортів на 2022 рік. Тому ми готуватимемо плани держфінансування, щоб довести розпочате до кінця. Але це не означає, що летовище не зможе функціонувати нині. Є завдання-мінімум: увести наш аеропорт в експлуатацію. Для цього треба погасити кредиторську заборгованість, отримати сертифікат відповідності закінчення будівництва об’єкта, повернути з управління капітального будівництва у власність обласної ради й отримати сертифікат аеродрому. Це дасть змогу приймати малі літаки».

Так чому ж злітно-посадкова смуга вийшла з обмеженнями? На якій стадії це сталося? Чи саме так було замовлено або спроєктовано? Відповідей на ці запитання чиновник ще чекає від правоохоронців.

Що із кримінальними провадженнями?

Слідчі вже два роки розслідують кримінальне провадження за фактами можливої розтрати коштів під час будівництва злітно-посадкової смуги черкаського аеропорту. Як повідомив заступник начальника ГУНП в області — начальник слідчого управління Євген Рогачов, допитано 23 свідки (це проєктанти, чиновники обл­держадміністрації, представники підрядних організацій). Здійснено 16 тимчасових доступів до документації, проведено 12 обшуків, негласні розшукові слідчі дії проводили стосовно 19 осіб протягом майже року. Проведено експертизи, під час будівництва оглядали кожен етап виконання робіт, взяли 24 керни після завершення ремонту.

«Ми не знайшли розбіжностей в обсягах та якості виконаних робіт, — повідомив правоохоронець. — Призначено чергову експертизу відповідності технічних умов, які виставила облдержадміністрація як замовник, на предмет того, чи справді було технічно правильно складено проєктну документацію. Коли отримаємо цей висновок, зможемо відповісти, чи такі технічні умови заклав проєктант. Очікуємо результатів у середині травня. Розтрат, заниження чи завищення вартості, недостатності обсягів виконаних робіт ми не встановили. Усе відповідає проєктній документації».

Чекали 32 роки

Будівництво аеропорту завершили 1986-го, а капітальний ремонт злітно-посадкової смуги почали аж 2018 року.

«Хоч би якою була смуга до ремонту, вона була сертифікованою, — прокоментував директор КП «Аеропорт «Черкаси» Іван Далібожак. — Зараз ми не повернули її в експлуатацію. У травні плануємо отримати сертифікат з авіаційної безпеки, а це передумова для одержання сертифіката аеродрому. Далі — маркування, підсипання ґрунту (цього не було у проєкті, й нині це питання не вирішене: перепад у місці примикання до смуги має бути не більш як два з половиною сантиметри). Отримавши сертифікат аеродрому, зможемо почати польоти без права пасажирських перевезень.

Щоб почати пасажирські перевезення, потрібне додаткове обладнання, як-от система запуску повітряних суден, наявність трапа (це вже вирішують авіакомпанії — деякі з них надають своє обладнання залежно від того, які чартерні рейси ми зможемо здійснювати). Дослідивши злітно-посадкову смугу інструментальним методом, зможемо приймати й відправляти літаки Embraer без обмежень. Якщо, наприклад, вдасться організувати рейс до Львова раз на тиждень, то над цим доведеться працювати всією громадою міста, всім органам влади й місцевого самоврядування. Адже треба буде зробити, щоб пасажири зі Львова хотіли приїжджати до нас, а черкащани — потрапити у Львів».

23 квітня має відбутися сесія обласної ради, і працівники аеропорту сподіваються, що кошти на погашення кредиторської заборгованості знайдуться. За таких обставин до початку літа необхідні роботи можна буде завершити. А сертифікацію аеропорту проводять у строк до шести місяців.

На уточнювальне запитання кореспондента «Урядового кур’єра» про тріщини на відремонтованій смузі Іван Далібожак відповів, що вони справді є: «Наша позиція — потрібно сертифікуватися так, як є. А підрядник уже як гарантійний ремонт усуне проблему, в плані зобов’язань він має це зробити. Однак ми не знаємо, в чому причина тріщин, адже підрядник виконав усе згідно із проєктом».

Прокоментував посадовець і можливий тиск аеропортів-конкурентів: «Вважаю, що жодного тиску бути не може, адже Черкаси не претендують на велику кількість пасажирських перевезень. Плануємо, що тут базуватиметься мала авіація. Наприклад, у Маньківці десятки років працює фермер родом із Данії. Він пояснює: хочу прилетіти на Черкащину, адже не маю часу їхати машиною. Чому ви закриті? Є дзвінки з Ізраїлю, Австрії та інших країн: люди хочуть прилетіти в Черкаси чартером».

Крок за кроком

Головні передумови відкриття аеропорту фахівці визначили так: необхідно позбутися всіх боргів (12,8 мільйона гривень), відновити інфраструктуру, зокрема терміново завершити ремонт злітно-посадкової смуги, здійснити маркування, примикання ґрунту до полоси, якщо буде змога — відновити руліжну доріжку, перон, периметрову огороду й світло-сигнальну систему.

«Ми завжди ставили аеровокзальні питання на другий план, адже годувальниця — це злітно-посадкова смуга», — підсумував Іван Далібожак.

На аеропорт уже витрачено дуже багато коштів. Голова облради Анатолій Підгорний вважає, що не варто шукати, що було і хто винен: «Потрібне управлінське рішення, аби підприємство могло функціонувати. І розв’язання цієї проблеми — не в кабінеті голови обласної ради чи голови обл­держадміністрації. Це має бути симбіоз багатьох учасників процесу й ринку аеропослуг. Має збігтися багато позитивних рішень, щоб аеропорт існував. Рішення мають ухвалити навіть не в Черкасах, адже воно вищого рівня. Так, є інвестори, готові вкладати кошти, але з певними гарантіями та розумінням подальшої долі інвестицій. З такими ініціативами до обласної ради зверталися підприємства, які реалізували подібні проєкти в Європі й Азії».

Принаймні кілька років аеропорт ще чекатиме обіцяного чиновниками симбіозу, а черкащани користуватимуться іншими видами транспорту та їздитимуть у найближчі «Бориспіль» і «Жуляни».



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua