ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Молоді патріоти вимагають збереження міських зелених зон
Із закликом утриматися від придбання квартир у нових ірпінських висотках до потенційних покупців житла звернулися кілька громадських організацій Київської області.
З цим навряд чи погодяться керівники містечка, які, навпаки, популяризують його як курорт, комфортну для проживання зону. Також влада міста наголошує, що забудовники відчутно поповнюють місцевий бюджет.
Але керівник громадського проекту «Контроль за розподілом землі у західному передмісті Києва» Сергій Головньов не радить безквартирним громадянам вірити казочкам про «будинок у лісі»: «Забудовники рекламують свою продукцію як комфортабельний курінь у райських кущах. Насправді завтра замість цих «кущів» виросте чергова висотка, а замість соснових гілок вам у вікна стукатимуть сусіди. Відстань між деякими новобудовами сягає буквально кількох метрів».
Голова правління «Громадського руху захисту зелених зон Київщини» Лаврентій Кухалейшвілі вважає, що Генплан Ірпеня — це насправді програма знищення зелених зон міста. Не краща, на його думку, й ситуація на інших околицях столиці: «Нині владу в міських та селищних радах західного передмістя Києва отримали переважно бізнесмени-забудовники. Замість того щоб розвивати територію, вони використовують владу для розподілу землі між своїми будівельними компаніями. При цьому під забудову виділяють не пустирі, а унікальні паркові зони. Але справжній лідер нашого антирейтингу — Ірпінь. Тут підлягають забудові практично всі зелені зони міста. Я народився й виріс у цьому місті, і мені боляче спостерігати, як воно з курорту перетворюється на безликий спальний мікрорайон».
Громадськість міста намагається завадити забудові восьми зелених зон загальною площею 30 гектарів. Серед парків, збереження яких домагаються молоді ірпінці, є й місця поховань воїнів Радянської армії, місця баталій Великої Вітчизняної. Тому, на їхню думку, має активно працювати прокуратура. Так, як вона це робить, захищаючи Біличанський ліс, який оточує сусіднє селище Коцюбинське. Нині за позовом Ірпінської прокуратури суд уже скасував 67 із 501 акта на землю, які Коцюбинська селищна рада видала своїм депутатам та особам з різних регіонів країни. Добре, якби так само бойовито прокуратура діяла й у самому Ірпені, бо, за словами громадських активістів, схеми дерибану землі дуже схожі.
«В Ірпені вже будують півтори сотні об’єктів, переважно — багатоквартирні будинки. Це величезне навантаження на міські мережі, — зазначив голова ГО «Наша перспектива» Сергій Андрощук. — Ні каналізація, ні електрообладнання, ні водогін до такого трафіку не готові. А якщо дозволять зводити нові об’єкти, місто однозначно зазнає колапсу. Не витримає і соціальна інфраструктура. Наприклад, уже сьогодні в групах тутешніх садочків — до 40 дітей.
Майбутнє міста не в нагромадженні висоток, а у відновленні його рекреаційного потенціалу. І поповненні міського бюджету саме за рахунок надання послуг стомленим міським смогом і лементом киянам. Для початку — відновити хоча б ті 30 таборів відпочинку та санаторіїв, які були у нас ще 20 років тому (нині залишилося пара-трійка таких закладів).
Якщо нищення наших зелених зон не буде зупинено, доведеться киянам їхати за відпочинком світ за очі, а нам — міняти герб, на якому соснова гілка».
В Ірпіні забудовують майже всі зелені зони міста. Фото Володимира ЗAЇКИ
ПРЯМА МОВА
Володимир СКАРЖИНСЬКИЙ,
голова Ірпінської міської ради:
— Я схвильований тим, що діється в Ірпені з житловою забудовою. Де житло здають в експлуатацію і є сертифікати — там я спокійний. А ось там, де сертифікати не оформлено, є проблеми. Щодо зелених зон і місць, де відбувається забудова, зазначу, що існує Генеральний план. Ми замовили зонування. Розробляла Генплан авторитетна установа — Інститут Діпромісто. Генеральний план затверджено міськрадою, і ми ним керуватимемося. Наше завдання — максимально зберегти зелені зони. Щодо інфраструктури, то нас хвилює проблема дитячих садків, шкіл, медичних установ. На жаль, бюджет не дає нам змоги самостійно розв’язувати ці проблеми. Також влада міста відсторонена від процесу прийняття будівель в експлуатацію, ми не можемо достатньо впливати на забудовника. Це неправильно, ситуацію слід виправляти на законодавчому рівні.
em