НЕ ПОФОРТИЛО

З фінішної прямої нинішніх перегонів уже зійшло майже 200 кандидатів, які «не відбулися»

Рональд Рейган, 40-й президент США, який управляв найбагатшою країною світу два терміни поспіль, за фахом був актором. Утім, це давало йому підстави говорити про деякі дії своїх колег-політиків: «Бувають хвилини, коли я просто не можу зрозуміти, як можуть неактори робити цю роботу?»

Гадаємо, скорше про театр, ніж про життя думали і ті 186 (станом на 8 жовтня) кандидатів у народні депутати, які ще місяць тому оббивали пороги Центральної виборчої комісії, щоб потрапити до заповітного списку, а нині пишуть слізні заяви на скасування реєстрації.

Якщо це художня самодіяльність, то, скорше, театр абсурду: за словами окремих членів ЦВК, така паперова діяльність займає у них третину робочого часу. Оплачується цей час, як відомо, з кишень платників податків і коштує не дешевше, ніж театральні квитки на репризи зірок світової сцени. Та над ким сміємося, панове?

Можливо, головному юридичному відомству країни, котре займається реєстрацією громадських і політичних організацій, варто було б проаналізувати, які партії-одноденки рекрутують своїх оплічників на виборний  марафон з тим, щоб завтра знову сховати  їх у «політичну тінь» — до наступних виборів, і як це поєднується з їхніми програмними цілями .

Щоб не бути голослівними, звернімося до передвиборної хроніки. Так, 3 жовтня ЦВК скасувала реєстрацію 13 кандидатів, які  знічев’я відмовилися балотуватися. 4—5 жовтня таких було відповідно 14 і 10 осіб , 6-го — 12 відказників, у понеділок, 8 жовтня, ще шість. Так само десятками щодня  знімають з перегонів уповноважених осіб від політичних партій та мажоритарників.

Сумне лідерство в скасуванні вже зареєстрованих кандидатів посідає Київська область:  аж 38 осіб тут уже «передумали» ощасливити електорат своїми прізвищами у виборчих бюлетенях, а це 13% від загальної кількості  кандидатів у народні обранці. Через це, за словами заступника голови ЦВК Жанни Усенко-Чорної, комісія не може вчасно надрукувати ці самі бюлетені для мажоритарних округів. Отже, не такими вже й «дитячими» видаються жарти дорослих політиків, які, немов та мавпочка з відомого анекдоту, водночас хочуть показати себе  і красивими, і розумними.

Тим часом, не зменшується потік скарг на протиправні дії окремих кандидатів у народні депутати. Приміром, в Одесі продовжують друкувати і поширювати матеріали передвиборної агітації без належних вихідних даних. А в столиці кілька кандидатів, що свого часу набили руку в майстерності роздавати пенсіонерам дармову гречку ще за часів «мерської космічної команди», апробують цю сумнівну технологію вже на парламентських виборах. Устежити за всіма нелегко, та треба — зарубіжні представники, власна небайдужа громадськість, незаангажовані ЗМІ як можуть перешкоджають цим незаконним діям.

Кількість іноземних спостерігачів за цьогорічними  виборами до Верховної Ради 28 жовтня, що прибули в Україну,  вже наблизилася до тисячі осіб. З-поміж тем, які вони порушують на офіційних зустрічах з  керівництвом ЦВК, найчастіше йдеться про формування окружних і дільничних комісій та процес жеребкування.