Перша наукова аграрна установа в Полтавській губернії — Дослідне поле — з’явилася завдяки Полтавському товариству сільського господарства. Воно з легкої руки землевласників князів Лева та Сергія Кочубеїв функціонувало у 1865—1917 роках і прагнуло вибудувати таку систему господарювання, яка забезпечила б доходи у пореформений, після скасування кріпосного права, період.
Як тоді писали, для «онаучування» всіх охочих займатися сільським господарством проводили з’їзди, повітові ярмаркові сільгоспвиставки. Товариство боролося з бідністю, безробіттям у селі. Займалося сівозмінами, поширюючи цінні сільгоспкультури, розробляло методи боротьби із шкідниками цих культур. Переймалося питаннями лісозбереження, створило спеціальну організацію, яка заліснювала піски, боролася з ярами. Було створено школу садівництва й городництва, насіннєве бюро, видано короткий каталог кормових, городніх і квіткових культур.
Здорове землеробство
Усі заслуги товариства можна довго перелічувати і, на думку багатьох нинішніх науковців та керівників агроформувань, їх цілком достатньо, щоб його реанімувати — в новому форматі для виконання інших завдань. Уперше ця ідея прозвучала з вуст засновника ПП «Агроекологія» Героя України Семена Антонця, який із 1970-х років успішно використовує у своєму господарстві переваги енерго- та вологоощадної системи безплужного обробітку грунту. Він запропонував однодумцям і девіз сучасного Полтавського товариства сільського господарства (ПТСГ): «Здорова людина — здорова нація!» і визначальний напрям його діяльності — пропагування та повсюдне впровадження органічного (здорового) землеробства.
Це було у жовтні 2015 року, а нині сучасне ПТСГ вже створили, і воно має власну юридичну адресу: село Куйбишеве Шишацького району. Фактично воно прописане в розташованому в цьому селі Міжнародному екологічному центрі, збудованому коштом ПП «Агроекологія». Але це тимчасово, офіс товариства розташовуватиметься в будівлі департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації.
Про це «УК» розповів Семен Антонець, який очолює товариство. А перед цим він показав кореспондентові «УК» унікальні поля, які десятиліттями не бачили плуга та штучних добрив і засобів захисту рослин, розповів історію будівництва Міжнародного екологічного центру, в який вкладено понад 12 мільйонів гривень. У центрі були президенти, міністри, керівники великих агроформувань, бізнесмени з усього світу, науковці та студенти. Кошти вкладали в центр для поширення досвіду «Агроекології», в якої чистої здорової землі 6,5 тисячі гектарів. Разом із підприємством членами реанімованого товариства є ПАФ «Україна», Білоцерківська агропромислова група з Великобагачанського району, фермерське господарство з Котелевського району, Полтавська державна аграрна академія, агропромхолдинг «Астарта-Київ». Останній відвів під органічне землеробство 1200 гектарів, хоч основна його виробнича діяльність пов’язана із традиційними технологіями.
Про що мовчать народні цілителі
Семен Антонець бідкається, що у країні органічне землеробство не в пошані. «Є полтавське Дослідне поле — приїжджай, вивчай безплатно, використовуй. Але таке землеробство не дає миттєвого доходу. Це система не для грошей. У її центрі людина, її здоров’я, збереження села, здоров’я землі, в яку треба вносити перегній, а для цього слід займатися тваринництвом. Звичайно, простіше не морочитися і застосовувати хімікати, штучні добрива. Кукурудза на такому дає 140 центнерів на круг, а на органіці — 75. Але цієї кукурудзи цілком вистачить, щоб діти їли чисту кашу й не хворіли. Це стосується й гречки, яка безпечна тільки тоді, коли вирощена на чистій землі. А так вона, навпаки, вбирає в себе всю «хімію», бо це потужний адсорбент. Тільки про це не розповідають навіть народні цілителі», — каже він.
І додає, що «майже за 40 років, протягом яких ми не вносили в землю отрутохімікатів, захистили наше довкілля від сотень тонн отруйних випарів. Он принц Уельський 25 років не застосовує на своїх 1,2 тисячі гектарів отрутохімікатів, і науковці порахували, що за цей час він не допустив забруднення повітря 48 тоннами шкідливих речовин.
Серед планів товариства — надавати в офісі консультації з питань ведення органічного землеробства, організувати на Полтавщині виробництво екологічно чистих курячих яєць, які будуть конкурентоспроможними на світових ринках. Добиватиметься скасування застосування стимуляторів росту в тваринництві, відтворюватиме природну родючість грунтів, боротиметься з безробіттям на селі. Для цього пропагуватиме вирощення безнітратних чистих овочів. Тож справа попередників — у надійних руках.
КОМПЕТЕНТНО
Державницький підхід
Сергій ФРОЛОВ,
директор департаменту агропромислового
розвитку Полтавської ОДА:
— У проекті обласної програми розвитку сільського господарства на період до 2020 року розвиток органічного виробництва — серед пріоритетних напрямів. Є закон про органічне виробництво, але він фінансово не підкріплений. Проситимемо фінанси з обласної скарбниці, щоб компенсувати витрати на сертифікацію такої продукції, втрати сільгоспвиробників, які за низькими цінами цю продукцію реалізовуватимуть у заклади освіти, медицини, соціальні. Компенсацію пропонуємо встановити на рівні 20% суми поставлених продуктів.
В органічному виробництві працюють деякі фермери в Семенівському, Козельщанському районах. Але вирощене ще має дійти до споживача. Тому Полтавське товариство сільського господарства порушує питання про мережу магазинів для здорової продукції. Потрібні й переробні потужності, складські приміщення для зберігання, щоб чисте зерно не змішувалося із забрудненим хімікатами. А загалом усю чисту продукцію має викуповувати держава, переробляти і надавати дітям, людям похилого віку, хворим. Оце буде державницький підхід.