Валентин БАДРАК: «Наші війська на сході гостро потребують автономних сучасних бойових систем»
Сильна армія не можлива без сучасного військового обладнання та новітньої техніки. Колись казали: «Воювати потрібно не кількістю, а вмінням». Тепер, напевно, можна стверджувати, що воюють не кількістю людей, а якістю військової техніки.
Про те, що потрібно українській армії для підвищення її боєздатності, «Урядовому кур’єру» розповів директор Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Валентин Бадрак.
— Як ви вважаєте, що більшою мірою допоможе Україні досягти миру на сході: сильна власна армія чи санкції США, Європи, інших країн?
— Американські та європейські санкції на цьому етапі не стали дієвою асиметричною зброєю. Ключовий чинник перемоги — це те, що українська армія протистоїть терористам, яких підтримує Кремль. Саме тому авторитетне видання Business Insider помітно підняло планку українських ЗСУ в рейтингу найбільш потужних армій світу.
Але до переломного моменту ще явно не близько...
— Що потрібно зробити, щоб цей перелом настав?
— З військової точки зору він можливий після реального «закриття» кордону та перекриття каналів перекидання зброї і російських бойовиків на територію України. Зробити це можна лише завдяки залученню значних сил, зокрема бойової авіації, а також створенню спеціальних мобільних груп на найбільш небезпечних напрямках, негайному оснащенню їх сучасними системами виявлення, наведення і влучення.
— Волонтери нині кажуть, що час пошуку і відправлення на фронт одягу, їжі, касок і бронежилетів минув. Військо в цілому одягнули і взули, і тепер пріоритет — придбати новітню техніку й обладнання, тобто підвищити оснащеність армії. Але силами тільки волонтерського руху цю програму не здійснити. Які кроки в цьому напрямі пропонують експерти?
— Забезпечення індивідуального захисту військовослужбовців на сході країни — все-таки завдання номер один. Крім того, експерти в галузі безпеки пропонують невідкладно організувати поставки цифрових станцій закритого зв'язку (як через «Телекарт-Прилад», так і за рахунок військово-технічної допомоги), засобів нічного бачення і тепловізорів (переважно в рамках військово-технічної допомоги або закупівель за кордоном).
Фахівці також переконані в можливості забезпечити всі підрозділи, задіяні в АТО, новими засобами супутникової навігації вітчизняного виробництва, а також електронними картами місцевості (тут може бути підключено Смілянське підприємство «Оризон-Навігація»).
— А що з військовою технікою? Наприклад, нам розповідали, що переломний момент Другої світової на Курській дузі стався завдяки тому, що Радянську армію нарешті забезпечили достатньою кількістю танків і самохідних артилерійських установок.
— Фахівці вважають актуальною термінову модернізацію близько 600 наявних БРДМ (заміну або ремонт двигунів і розширення люків для десантування), щоб усі підрозділи АТО отримали бронетехніку. Необхідна і нова колісна техніка, й легка бронетехніка, зокрема БТР-4, БТР-3Е1, Дозор-Б і КрАЗ-АСВ (можна підключити потужності ХКБМ, Заводу імені В. О. Малишева, компанії «АвтоКрАЗ» і бронетанкоремонтних заводів).
Крім того, наші війська на сході гостро потребують автономних сучасних ПТУР і ПЗРК. Стати в пригоді можуть для бронетехніки і ПТРК «Стугна-П» — розробки ДККБ «Луч».
Для виявлення противника можна скористатися РЛС «Малахіт» і РЛС ближньої дії «Борсук», «Лис» (їх виробляє київська ХК «Укрспецтехніка»). Є сенс скористатися і старими модернізованими системами ППО — «Укроборонпром» готовий оперативно поставляти вдосконалені ЗРК С-125. Важливо також продовжити модернізацію і ремонт ЗРК С-300 і «Бук» на ДП «Укроборонсервіс».
— Ви сказали про необхідність модернізації наших засобів ППО. А що потрібно зробити для модернізації нашої військової авіації?
— Необхідно продовжити ремонт і переоснащення бойових літаків на львівському, одеському, луцькому, запорізькому заводах. Доцільно буде закупити керовані бомби і приціли для ведення бою вночі (розробка НВФ «Адрон»). Є гостра потреба в авіаційних ракетах «повітря-повітря» Р-27, які виробляє ДАХК «Артем».
Необхідно терміново налагодити закупівлю модернізованих вертольотів Мі-24 і Мі-8, забезпечивши оснащення вертольотів Мі-24 новою ракетою «Бар'єр-В» (завдання для конотопського заводу «Авіакон» і ДККБ «Луч»). Забезпечити захист вертольотів можна перевіреними системами «Адрос» розробки НВФ «Адрон».
— Які нові або раніше заморожені проекти з розробки і виробництва військової техніки вважаєте нині актуальними?
— Для створення сил стримування з програм-«довгобудів» можна залишити лише проект бойової ракети (наприклад, крилатої ракети, яку вже виводять на серійну орбіту).
Має право на життя і проект створення національного вертольота, якщо позиція генконструктора В’ячеслава Богуслаєва не буде, м’яко кажучи, непатріотичною.
— Чи мають українські підприємства технічні можливості для переозброєння нашої армії?
— З реальними можливостями підприємств ОПК України, а також з питаннями пріоритетності та черговості програм закупівель у своїх та іноземних підприємств не розібратися без відновлення роботи Держкомісії з питань ОПК.
— На вашу думку, які ще управлінські кроки необхідні?
— Украй важливо терміново внести зміни в систему закупівель. Катавасія із закупівлями зброї у підприємств триватиме доти, доки не буде скасовано невиправдані тендери, а держоборонзамовлення не розглядатимуть одразу на два-три роки.
Наталя ІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Валентин БАДРАК. Народився в 1968 році в Черкасах. У 1989 році закінчив Рязанське вище повітряно-десантне училище, а у 1996 році — Київський національний лінгвістичний університет. Автор кандидатської дисертації «Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат» (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2000). Був слухачем Школи управління ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету (2000 рік).