Перемога Маї Санду на президентських виборах у Молдові стала чудовою новиною особливо на тлі подій у Білорусі й Нагірному Карабасі. Тепер можна сподіватися, що Київ і Кишинів після періоду похолодання у відносинах, який тривав протягом правління проросійського лідера Молдови Ігоря Додона, знову зможуть разом рухатися євроінтеграційним шляхом і розв’язувати проблеми, які накопичилися у двосторонньому діалозі.

Почесний гість російських парадів

Під час попередньої виборчої президентської кампанії 2016 року Ігор Додон, виступаючи під час теледебатів, безапеляційно відповів на запитання про Крим. «Крим російський», — заявив тоді політик. Звичайно, ці слова спричинили обурення офіційного Києва. Після перемоги на виборах Ігор Додон намагався виправдатися, мовляв, мав на увазі де-факто належність Криму Росії, а юридично, за його словами, її не визнала більшість країн, зокрема Молдова. Проте щирості цих виправдань в Україні не повірили. Тодішній український Президент Петро Порошенко жодного разу не зустрічався з Ігорем Додоном і навіть не спілкувався з ним телефоном.

Ігнорували одіозного молдовського лідера чимало світових політиків. Через свою відверту проросійську позицію та підігравання інтересам Москви Ігор Додон перетворився на парію у міжнародному світі. Чого варта була лише його присутність на цьогорічному параді перемоги у Москві. Ювілейний парад мав стати бучним святкуванням і апофеозом величі Володимира Путіна, демонстрацією російського «можем повторіть». Але пандемія зіпсувала всі плани Кремля. Мало того що парад довелося перенести на червень, то й гостей, які приїхали до Москви, почесними було складно назвати. Адже всі вони були давніми слухняними сателітами Кремля. У компанії президентів Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану і лідерів невизнаних Абхазії та Південної Осетії, звичайно ж, був Ігор Додон.

Щодо внутрішньої політики, то колишній молдовський президент наголошував: проєвропейський шлях його попередників, мовляв, довів до того, що третина населення Молдови виїхала із країни за кордон на заробітки. Він заявляв, що виступає за збереження членства Молдови в СНД і співпрацю з ЄС у межах Угоди про асоціацію. Варто додати, що Ігор Додон палко підтримував присутність російських військ у Придністров’ї, якого з 1992 року Кишинів не контролює. І жодного позитивного зрушення в питанні повернення контролю над цією територією він так і не домігся.

«Крим — це Україна»

48-річна Мая Санду, дочка сільської вчительки та ветеринарного лікаря, здобула блискучу освіту в кількох молдовських вишах та Гарварді, після чого працювала радником виконавчого директора Світового банку у Вашингтоні. Після повернення в молдовську політику почала просувати ідеї євроінтеграції та демократизації своєї країни.

«Ми хочемо, щоб наших прав дотримувалися, щоб ми були вільними людьми, щоб нам не казали, за кого голосувати, ми хочемо, щоб у нас була держава, яка не допускає корупції», — сказала Мая Санду в одному з інтерв’ю. Вона не раз наголошувала, що Крим — це територія України і заявляла, що Молдова і Україна «перебувають у одній геополітичній зв’язці».

У відносинах з Росією Мая Санду дотримується прагматичного підходу. Нагальними вважає соціальні проблеми молдовських заробітчан у Росії. Вона обіцяє відкрити експорт до Росії товарів усіх компаній Молдови, які висловлять таке бажання, а не лише для тих, яким Ігор Додон на прохання Володимира Путіна відкрив доступ на російські ринки. За словами нової президентки Молдови, вона готова зустрітися з Володимиром Путіним віч-на-віч і говорити з ним «від імені і в інтересах народу». У питанні врегулювання придністровського конфлікту Мая Санду планує активізувати виведення з території Придністров’я угруповання російських військ, яке в Москві досі цинічно називають «миротворцями».

Маю Санду чекають у Києві

У Києві перемозі Маї Санду щиро зраділи. Президент Володимир Зеленський одним із перших привітав її з перемогою і вже провів з нею телефонну розмову. Прихід до влади представниці демократичних сил у Молдові, країні, з якою Україна має 1200 кілометрів спільного кордону і де проживає 180-тисячна українська діаспора, дає змогу перезавантажити наші відносини з Кишиневом, розв’язати проблеми, які накопичилися за останні чотири роки, й пожвавити співпрацю в межах євроінтеграції.

Серед проблемних моментів українсько-молдовських відносин — питання власності Дністровської ГЕС-2. Річ у тім, що греблею ГЕС проходить ділянка українсько-молдовського кордону, яка залишається єдиною, де не проведено демаркацію. Чимало нюансів залежить від питання взаємного визнання власності. Розбіжності в тому, яку споруду брати для позначення кордону: саму греблю чи будівлі, які потрібно розглядати в комплексі з нею. Окрім цього, невирішеними залишаються питання з автодорогою між двома частинами Одеської області, що проходять територією Молдови поблизу села Паланка тощо.

Успіх втілення політичних планів і рішень Маї Санду залежить від парламенту, який у Молдові має більше повноважень, ніж президент. Поки що партія Ігоря Додона зберігає більшість місць у парламенті. Тому для нової президентки завданням номер один має стати проведення позачергових парламентських виборів у країні та налагодження конструктивного діалогу з урядом. На вибудовуванні цього важливого балансу Мая Санду, вочевидь, і зосередить свої політичні зусилля. А після цього, можливо, відвідає Київ.