Уряд започатковує цільову підтримку для пенсіонерів та вразливих категорій громадян. Програму спрямовано саме на тих, кому потрібна допомога від держави з огляду на рівень доходів. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

«Одноразова доплата 1500 гривень надійде у квітні. Її отримають майже 13 мільйонів людей: пенсіонери за віком, люди з інвалідністю, малозабезпечені родини, отримувачі базової соцдопомоги, ВПО серед отримувачів соцвиплат, багатодітні сім’ї, одинокі матері», — зазначила очільниця уряду.

Кошти буде нараховано автоматично через ті самі механізми, за якими люди вже отримують пенсії та соціальні виплати, — на рахунки в банках або через Укрпошту. Заяв чи додаткових звернень не потрібно.

Рішення стало можливим завдяки уточненню чисельності отримувачів соціальних виплат та верифікації даних у межах відповідних бюджетних програм, що дало змогу спрямувати ресурс на додаткову підтримку громадян без залучення додаткового фінансування та без ризиків для майбутніх виплат.

«Ми зосереджуємо державний ресурс передусім на тих людях, які найбільше потребують підтримки. Одноразова доплата 1500 гривень — це простий оперативний механізм, який дає змогу швидко охопити мільйони українців. Для нас важливо, щоб люди одержали цю підтримку автоматично — без додаткових звернень і складних процедур», — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

Якщо людина одночасно належить до кількох категорій отримувачів, виплату буде проведено один раз після технічної звірки державних реєстрів. Такий підхід дає змогу забезпечити справедливий і прозорий розподіл державних коштів.

Одноразову виплату буде нараховано як доплату до вже призначеної пенсії або соціальної виплати у межах виплат за квітень окремою сумою.

Кешбек на пальне 

Із 20 березня українці зможуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне, придбане на АЗС, які беруть участь у програмі. Про це повідомила Прем’єр-міністр. Кешбек становитиме: 15% — на дизель; 10% — на бензин; 5% — на автогаз. Це дасть змогу заощадити від 2 до 11 грн на кожному літрі. Максимальна сума кешбеку на пальне — до 1000 грн на людину на місяць.

Програма працюватиме до 1 травня в межах «Національного кешбеку». Перелік АЗС буде на офіційних ресурсах програми.

Якщо ви вже користуєтеся «Національним кешбеком», компенсація нараховується автоматично в разі оплати карткою. Щоб долучитися, потрібно відкрити картку в банку-партнері і обрати її для розрахунку і виплат у Дії.

«Нараховані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва, книжки, поштові послуги або підтримку наших захисників, — зазначила Юлія Свириденко. — Це додатковий інструмент підтримки у відповідь на зростання цін на пальне, який дає змогу швидко допомогти людям через механізм, який уже працює».

Компенсація за пошкоджене

Уряд розширює програму страхування воєнних ризиків. Компенсація за пошкоджене майно у прифронтових регіонах збільшується до 30 млн грн. Для решти території країни розмір компенсації страхової премії збільшується до 3 млн грн. Про це повідомила Юлія Свириденко. Вона наголосила, що уряд продовжує вдосконалювати інструменти підтримки, враховуючи зворотний зв’язок і реальні потреби бізнесу.

1. За напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно: збільшує граничну суму компенсації з 10 млн грн до 30 млн грн; скасовує норму, за якою сума компенсації зменшувалася на обсяг раніше отриманих грантів чи іншої державної підтримки; дає змогу підприємствам, які вже подали заявки, уточнити їх до 1 травня 2026 року, зокрема збільшити заявлену суму можливих збитків або додати до заявки інше майно, якщо його було внесено до програми на дату пошкодження або знищення.

2. За напрямом компенсації страхової премії: збільшує граничну суму компенсації з 1 млн грн до 3 млн грн; пришвидшує можливість одержати підтримку — подати заяву на компенсацію можна буде на 31-й день після укладення договору страхування; якщо договір передбачає сплату страхової премії частинами, компенсація також виплачуватиметься частинами — пропорційно сплаченим платежам.

«Від початку чинності програми, з 1 січня 2026 року, вже маємо перші результати. За напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно бізнес подав 52 заяви, з яких 20 підтверджено на 166,5 млн грн. За напрямом компенсації страхової премії подано 21 заяву», — повідомила Прем’єр-міністр.

Юлія Свириденко нагадала, що програма — частина політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», її адмініструє Експортно-кредитне агентство.

Нова архітектура держконтролю 

Кабінет Міністрів ухвалив постанову про втілення експериментального проєкту eFood — Єдиної державної електронної системи у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Ініціатива покликана кардинально змінити підхід до надання послуг з державного контролю, зробивши його прозорим, цифровим і зручним для бізнесу та громадян.

«Ми фактично будуємо нову архітектуру державного контролю. eFood — це про швидкість, прозорість і довіру. Це про державу, яка працює як сервіс. Новий проєкт — частина системної реформи Держпродспоживслужби, спрямованої на створення сучасної цифрової екосистеми, що відповідатиме європейським стандартам», — наголосив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

Це більше, ніж чергова ІТ-ініціатива. Це спроба перезавантажити всю систему державного контролю: швидше, прозоріше, без зайвої бюрократії.

«Ще донедавна взаємодія бізнесу з державою у цій сфері нагадувала лабіринт: паперові заяви, дублювання функцій, розрізнені реєстри, ручна перевірка даних. Більше половини процесів фактично жили в Excel-таблицях. Частина систем працювала без належної нормативної бази. А отримання дозволів могло затягуватися на тижні. Ми фактично мали десятки розрізнених систем, які не розмовляли між собою. Це ускладнювало і контроль, і надання послуг. eFood об’єднує ці процеси в єдину логічну систему», — пояснює радник голови Держпродспоживслужби, керівник Офісу цифровізації Соломія Старосольська.

Упровадження системи eFood безпосередньо пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України. Реформу реалізують відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а також головних регламентів Європейського Союзу в сегменті безпечності харчових продуктів та офіційного контролю. Ідеться не лише про технічне оновлення, а й про повноцінну інтеграцію в європейську модель, де головне — простежуваність продукції, управління ризиками та цифровий обмін даними.

Єдина державна електронна система міститиме: єдиний портал сервісів Держпродспоживслужби — основну точку доступу до всіх послуг; електронний кабінет користувача — для взаємодії бізнесу з державою; електронну мапу привабливості регіонів — аналітичний інструмент для оцінки економічного та інвестиційного потенціалу; мобільний додаток для інспекторів — для фото- та відеофіксації заходів державного контролю; картку оператора ринку — цифровий профіль суб’єкта господарювання; eФуд як базову державну електронну систему у сфері безпечності харчових продуктів; інші інформаційні системи, реєстри та модулі, що інтегруватимуться в єдине середовище.

У перспективі система об’єднає до 17 реєстрів і дасть змогу надавати понад 500 тисяч послуг щороку.