Кабінет Міністрів продовжив чинність Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії до 30 квітня 2026 року.
Це означає, що під час опалювального сезону громадяни й надалі платитимуть 4,32 грн за кВт·год. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, уряд також зберігає пільгову ціну для споживачів з електроопаленням. Так, за обсяг споживання до 2000 кВт·год на місяць діятиме ціна 2,64 грн за кВт·год, а за споживання понад встановлений ліміт — 4,32 грн за кВт·год.
«Це частина комплексної програми підтримки українців узимку. Зменшуємо фінансовий тиск на родини протягом опалювального сезону», — наголосила Юлія Свириденко.
«В умовах складної економічної ситуації через повномасштабну воєнну агресію російської федерації виникає необхідність подальшої підтримки населення від значного підвищення ціни на електричну енергію. Тому рішенням уряду ми продовжуємо чинність ПСО на ринку електричної енергії до кінця квітня наступного року», — зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук.
Понад 700 млн грн Кабінет Міністрів спрямував на ремонт автошляхів у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Це важливі логістичні дороги, якими рухаються військова техніка, гуманітарні вантажі, якими евакуюють людей. Під час поїздок прифронтовими регіонами ми бачимо, як працює бізнес попри постійні обстріли, люди тримаються, громади відновлюються. Тому безперебійна логістика життєво важлива у цих регіонах», — наголосила очільниця уряду.
Загальний обсяг субвенції для Харківської області становить 450,5 млн грн. Ідеться про залишок коштів, перерахованих до спеціального фонду державного бюджету для Агентства відновлення, та які не було використано 2024 року.
«Маємо робити все для забезпечення стабільного сполучення у прифронтових регіонах і підвищення стійкості критичної інфраструктури.
В умовах війни дороги — це не лише зручність, а й безпека, логістика, евакуація і можливість швидко доставляти допомогу туди, де вона найбільш потрібна», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Для поточного ремонту доріг державного значення у Полтавській та Сумській областях загальний обсяг фінансування становить 256 млн грн. Ці кошти так само спрямовують за рахунок залишків спеціального фонду державного бюджету, які не було використано 2024 року.
Також уряд надав 93,6 млн грн з резервного фонду держбюджету на встановлення восьми когенераційних установок на об’єктах теплопостачання Запоріжжя та в комунальному некомерційному підприємстві «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради.
«Це рішення дасть змогу підтримати стабільне тепло в домівках, школах, лікарнях і забезпечити безперебійне функціонування критичної інфраструктури міста навіть під обстрілами», — наголосила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Забезпечення стабільного тепла та водопостачання для жителів Запоріжжя — це питання енергетичної безпеки, життєзабезпечення та стійкості регіону. Ми підтримуємо рішення, які мінімізують ризики техногенних надзвичайних ситуацій і створюють безпечні умови для життя людей», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.
Реалізація проєкту сприятиме зміцненню енергетичної інфраструктури регіону, підвищить ефективність систем теплопостачання та забезпечить безперебійне надання послуг населенню, зокрема у критичних соціальних об’єктах.
Також уряд підтримав відповідні зміни до постанови, яка спрощує порядок закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ та їх частин для фронту.
«Рішення допоможе забезпечити підрозділи ЗСУ необхідними БпЛА та РЕБ швидше й ефективніше, що посилить боєздатність Сил оборони», — прокоментував міністр оборони Денис Шмигаль.
Відтепер військові частини зможуть закуповувати як самі системи, так і їх складові — електродвигуни, акумулятори та інші уніфіковані комплектуючі — без бюрократичних перешкод.
Досі закупівлю компонентів дронів і РЕБ ускладнювало те, що постачальники змушені були збирати повний пакет документів на кодифікований виріб.
На засіданні в середу Кабінет Міністрів затвердив перелік інвестиційних проєктів, які профінансує Державний фонд регіонального розвитку 2025 року. Загалом 1 млрд гривень коштів ДФРР, передбачених державним бюджетом на поточний рік, буде спрямовано на 48 публічних інвестиційних проєктів у 16 регіонах.
Ідеться про 17 проєктів споруд цивільного захисту в громадських будівлях (укриття), десять проєктів закладів охорони здоров’я, десять проєктів загальноосвітніх навчальних закладів, шість проєктів дошкільних навчальних закладів, три проєкти водопостачання/водовідведення та два проєкти адміністративних будівель.
Під час розподілу коштів використовували територіально орієнтований підхід. Для забезпечення справедливого розподілу фінансування 50% обсягу ДФРР спрямовують на проєкти прифронтових регіонів, 30% — для центральних областей та 20% — для західних регіонів України. За результатами відбору, найбільші обсяги фінансування отримають Харківська, Херсонська, Київська та Львівська області.
«Розподіл коштів ДФРР спрямовано на реалізацію наших головних пріоритетів: посилення безпеки, зміцнення соціальної стійкості та відновлення критичної інфраструктури. Кожен із 48 проєктів було ретельно відібрано, щоб забезпечити максимальний соціальний та економічний ефект у регіонах. Ми прагнемо, щоб кошти ДФРР були інструментом не лише відновлення, а й розвитку громад», — наголошує віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Реалізація 48 публічних інвестиційних проєктів, які внесено до Єдиного проєктного портфеля, сприятиме швидкому відновленню критичної соціальної інфраструктури, зміцненню стійкості громад та поліпшенню умов життя населення. Переважну кількість проєктів планують до завершити вже цього року.
Нагадаємо, що пріоритет під час відбору надавали проєктам, які мали обґрунтовану потребу у фінансуванні за кошти ДФРР до 50 мільйонів гривень, демонстрували високий ступінь готовності (завершено тендерні процедури та підписано договори підряду) та реалістичний термін завершення в 2025 році.
Розгляд та затвердження відбувалися на міжвідомчій основі, із залученням представників Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я та ключових галузевих асоціацій.