Наприкінці квітня уряд ввів на території України державне регулювання цін. Слід зазначити, що на такий крок влада пішла після трирічного періоду скасування обмежень. Згідно з урядовим рішенням, нинішнє регулювання вводиться тимчасово, враховуючи економічну кризу, спричинену карантином у зв’язку з COVID-19.

Міські голови б’ють на сполох

На такий крок Кабінет Міністрів змушений був піти, враховуючи особливий складний економічний період та масове прохання голів різних українських міст, які зазначали, що у березні—квітні 2020 року ціни на товари першої необхідності та соціально значущі продукти харчування різко пішли вгору.

Урядове рішення стало приємною новиною для тих експертів та населення, які завжди були обома руками за таке державне регулювання і його відміну три роки тому вважали недоречною та навіть шкідливою.

Приміром, Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич констатував, що до нього часто звертаються містяни із болючим питанням, чому підвищуються ціни та хто має їх регулювати.

Він особисто звернувся з проханням до Президента України Володимира Зеленського ввести таке регулювання під час дії карантину або взагалі накласти відповідний мораторій на підвищення цін.

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, що позитивне та негативне пересічним громадянам дала півторамісячна дія державного регулювання цін на соціально значущі товари. Передовсім це стосується продуктів харчування.

Зростання вартості таки було чималим

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко зокрема зазначає:

«На думку науковців нашої установи, за нинішніх умов державне регулювання цін на так звані соціально значущі продукти харчування є необхідним і не має обмежуватися лише терміном дії карантинних заходів. Справді, постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 656 («Про реалізацію пілотного проєкту щодо тимчасового обмеження застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 та постанови уряду від 17 жовтня 2007 р. № 1222») було запроваджено пілотний проєкт у сфері регулювання цін на продовольчі товари. У цей період науковці Інституту аграрної економіки також здійснювали аналіз цінових змін на різні групи продуктів харчування, зокрема хлібні вироби, яйця, м’ясо, молочні продукти, крупи, овочі, фрукти тощо».

На його думку, результати проведених досліджень продемонстрували доцільність збереження державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування. Наприкінці 2016 року відповідні пропозиції Інституту аграрної економіки було надано на розгляд Кабміну України. На жаль, як вважає експерт, тоді вони не отримали позитивної реакції, а отже, державне регулювання цін відновлено не було.

Чи було зростання цін на продтовари у цей трирічний період великим?

Як свідчить аналіз керівників Інституту аграрної економіки, приміром, хліб та хлібобулочні вироби за цей період подорожчали на 30%, а хлібні вироби з борошна найвищого ґатунку здорожчали більш ніж на 68%.

Зростали ціни й на крупи: вартість рису збільшилася на 14,5%, манної крупи — на 14,5%, вівсяної — більш ніж на 58%, пшоняної — на 110,5%.

Ефект від контролю є…

Як поводилися ціни протягом останніх півтора місяця, коли тимчасово було введено державне регулювання?

За словами директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ціни на соціально значущі товари після введення державного регулювання або не змінювалися взагалі, або навіть незначно стали зменшуватися. Він теж дотримується думки, що державне регулювання цін треба продовжувати й надалі, а можливо, й залишити на більш віддалену перспективу.

Хоча є експерти, які вважають: держава повинна регулювати ціни на окремі товари лише у відповідних випадках, як, приміром, теперішнє панування кризи, спричинене коронавірусом, та економічної кризи, яка спостерігається не лише в Україні, а й в усьому світі.

«Державне регулювання цін в умовах ринкової економіки — це екстраординарний метод впливу, покликаний стримувати ціни від значних коливань. Зрозуміло, що в ринковому середовищі такі методи не можуть працювати довго. Впевнений у тому, що уряду доведеться зважувати такі рішення та ретельно проводити моніторинг ситуації, аби не допустити дефіциту товарів, на які розповсюджено державне регулювання», — зазначає «Урядовому кур’єру» аналітик Віталій Шапран.

На його думку, такий моніторинг уряд має проводити й на предмет вивчення запасів тих чи тих продуктів харчування. Тут експерт натякає на роль у цьому процесі Держрезерву, який може та й повинен слідкувати за цінами, які сформовано у певний час на ринку України, та вчасно реагувати на виклики. Тобто, коли вартість окремих продуктів зростає, вкидати їх на ринок за прийнятними цінами.

Про особливу роль саме Держрезерву в цій ситуації кажуть й інші відомі експерти України. Хоча тут слід доповнити аналітиків та зазначити, що ця важлива державна установа, на думку деяких експертів, давно вже перестала виконувати притаманні їй надважливі функції.

Натомість вища українська влада повинна зробити все для того, щоб Держрезерв справді виконував такі функції. Адже це буде найкращим проявом регулювання цін, скажімо, у державно-ринковий спосіб.

Закордоння допоможе

Слід зазначити, що навіть у розвинених країнах не скасували державне регулювання цін на продукти харчування, нафтопродукти чи ліки. Це відбувається і в США, і в Європі.

Який досвід могла б перейняти в цьому сенсі для себе Україна? Чи може уряд залишити державне регулювання цін у будь-якій інший спосіб чи, приміром, їхній моніторинг із суворим покаранням картельних змов, одностороннього підняття цін окремими фірмами тощо? «Вчені-економісти Інституту аграрної економіки вивчали досвід Австрії щодо створення міжгалузевих узгоджувальних комісій цін, витрат і доходів. У США, Польщі й Чехії науковці Інституту проходили навчання за спеціальною програмою Служби Економічних Досліджень Міністерства сільського господарства США (ERS USDA) та одержали відповідні сертифікати на підготовку ринкових оглядів-прогнозів. Їхня практична цінність полягає в оперативності та комплексності інформації, що базується на достовірності даних, обґрунтованості аналітичних висновків і прогнозів, об’єктивності оцінки кон’юнктури ринку, у своєчасному наданні зацікавленим особам аналітичних оглядів із прогнозом тенденцій зміни попиту-пропозиції та цін на агропродовольчому ринку», — зазначає Юрій Лупенко.

За його словами, експерти установи вважають, що безпосередній досвід, який вивчали аналітики в Австрії, Польщі, Чехії і США, необхідно більш повно використовувати для України.

Тут слід додати таке: у всіх вищезгаданих країнах, а також у Швеції, Франції, Іспанії та низці високорозвинених економік світу держава регулює в той чи той спосіб ціни на продукти, пальне, товари першої необхідності тощо. Частка товарів, яка піддається такому регулюванню з боку держави, у цих країнах коливається від 10 до 50%.

Інколи у європейських державах трапляються навіть курйозні випадки. Так, у Греції ще донедавна державне регулювання поширювалося на ціни у ресторанах та кафе. Адже чимало греків дуже люблять поїсти та випити у закладах громадського харчування — це стало вже своєрідним способом їхнього життя.

Звісно, в розвинених демократичних країнах, до яких торує шлях і Україна, роль цивілізованих ринкових чинників ціноутворення все-таки є ключовою. Але, як бачимо, й держава не полишає цей важливий процес, втручаючись, коли треба або й роблячи це майже постійно щодо низки соціально значущих товарів. Україні слід вибрати свою золоту середину, але держава не може повністю самоусуватися від цього важливого процесу.