Нині на українському ринку цукру та цукрових буряків встановлено мінімальну ціну, нижче за яку виробникам заборонено відпускати продукцію. За порушення податківці стягуватимуть штраф. Відповідні норми прописані в Законі № 758-XIV «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.1999 року. Мінагрополітики ініціював їхнє скасування, підготувавши законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування мінімальних цін на цукор і цукровий буряк». Кабмін підтримав ініціативу. Останнє слово — за парламентом.
Відрегулює ринок
Якщо «мінімалку» скасують, вартість цукру визначатиме ринок під впливом попиту і пропозиції, кон’юнктури ринку, аргументує ефективність такого кроку міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко: «Споживач зможе купувати на ринку дешевий цукор. Натомість підприємства із скасуванням цієї норми матимуть можливість конкурувати, бо заводи матимуть стимул для здешевлення своєї продукції», — вважає очільник аграрного відомства.
Незалежний експерт аграрного ринку Олексій Крутибіч не поділяє такого оптимізму. За його словами, норми щодо мінімальних цін ніхто ніколи не дотримувався, тому її скасування не надто вплине на ринок, учасники якого завжди знаходили механізми обходу норм закону при перевиробництві, коли за документами виписували цукор за мінімальною ціною, а реально продавали набагато дешевше. Де-факто, пояснює експерт, мінімальна ціна не впливала на реальну вартість цукру в магазинах і слугувала підставою для візитів податківців.
«Нині мінімальна ціна нижча за ринкову. Коли було сезонне перевиробництво цукру і вона була вищою за ринкову, то саме мінімальна була базою для відрахування податків до бюджету. Тому бізнес шукав законні способи обійти цю ціну й уникнути збитків. Податківці в такому разі мали можливість для додаткових перевірок бізнесу і донарахування їм податків. Її скасування зменшить потенційний ризик корупційної складової для цукровиків. Зараз міністерство хоче прибрати цю перепону для нормальної роботи, а ринок відрегулює ціну», — пояснює Олексій Крутибіч. На його думку, уникнути «цінові гойдалки» можна, якщо держава не регулюватиме ринок.
Дефіциту не буде
В асоціації «Укрцукор» запевняють: ціна буде стабільною і не кусатиметься. Адже торішні перехідні залишки становлять 550—600 тисяч тонн, розповідає голова правління асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук. З такими перехідними залишками на кінець сезону українці без цукру не залишаться, переконаний він, попри те, що цьогоріч значно менший урожай цукрового буряку, відповідним буде й виробництво цукру.
За прогнозами учасників ринку, виробництво «солодкого піску» в сезоні 2015—2016 МР буде на рівні 1,1—1,2 мільйона тонн, посіяли менше на 95 тисяч гектарів — на 239 тисячах гектарів. Консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт» прогнозує виробництво на рівні 1,3—1,4 мільйона тонн, що на 35% менше, ніж у 2014 році (2—2,1 мільйона тонн, що в 1,7 раза більше, ніж у 2013—2014 МР). А зменшення пропозиції — це підстава для зростання ціни.
«У сезон цукроваріння, у жовтні — листопаді, коли цукру буде багато на внутрішньому ринку, кредитування стане проблематичним, а заводам потрібні будуть обігові кошти, оптова ціна обвалиться до 6,5 тисячі за тонну, роздрібна — до 7,5—8 гривень за кілограм, — каже Олексій Крутибіч. — Згодом оптова ціна зросте до 14—15 гривень за кілограм, а роздрібна — до 17—18 гривень за кілограм».
«Враховуючи великі перехідні запаси, дефіциту на ринку не буде. А от собівартість виробництва зросте. Нова ціна цукру сформується на момент виробництва з урахуванням вартості переробки, енергоносіїв, сировини, курсу долара. На сьогодні вартість виробництва вже зросла на 30—40%», — каже Микола Ярчук.
Експорт витягне виробництво
Цей МР галузь «має завершити успішно, але важко», продовжує голова правління «Укрцукор». Працюватимуть 30 заводів, але з обіговими коштами виникатимуть проблеми через складність отримання кредитів. Нарощувати виробництво вітчизняним товаровиробникам і працювати стабільно дасть змогу розширення ринків збуту.
Україні й надалі треба нарощувати експорт, переконані в асоціації «Укрцукор». Зокрема цим українським продуктом цікавляться країни Азії, Африки та Близького Сходу. Загалом у 2014—2015 МР експортовано понад 100 тисяч тонн цукру. Учасники ринку в один голос запевняють, що зможуть завалити цукром світ. Головне — аби його купували.
Можливо, нинішній сезон стане новою точкою відліку для вітчизняних цукровиробників, адже після п’яти років профіциту нині — у світі дефіцит.
За прогнозами міжнародної організації з цукру (ISO), нестача цукру у світі становитиме 2,5 мільйона тонн у 2015—2016 МР. Інші аналітичні агентства оцінюють глобальний дефіцит у 3,4—4,6 мільйона тонн. Стримувати підвищення цін мають значні товарні запаси «солодкого піску» у світі, адже п’ять сезонів поспіль було його перевиробництво. Водночас ISO прогнозує зростання споживання цукру на 2,3%. Адже росте кількість населення у світі, а виробники безалкогольних напоїв, кетчупу і шоколаду відмовляються від підсолоджувачів на користь цукру.
Конкуренція і нові ринки — це те, що може зупинити «цукрові гойдалки» в Україні і стабілізувати ситуацію в галузі, вважають учасники ринку.
Щоб працювати ефективно, вітчизняні профільні заводи інтенсивно шукають альтернативні види палива, працюють над зниженням енерговитрат і матеріально-технічних ресурсів. Багато відкривають підприємств з виробництва біоетанолу.
А ТИМ ЧАСОМ
Засуха специфічно позначилася на сировині
Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»
СОЛОДКА ГАЛУЗЬ. На Вінниччині, яка зазвичай виготовляє цукру вдесятеро більше від своїх потреб, почали сезон варіння солодких кристалів. Підприємства галузі добре підготувалися до роботи, згідно з графіком копають і доставляють солодкі корені на заводи, і вже вироблено перші тисячі тонн цукру з нового врожаю.
Розповідаючи про це, заступник голови асоціації «Вінниця-цукор» Леонід Козодой зауважив, що на вінницький цукор є попит на світовому ринку. Зокрема його постачали до країн Європи, тепер — у Киргизстан. Україна пристосовується до сучасних обставин. У міжсезоння на цукрових заводах проводили переоснащення та модернізацію технологічних процесів, і тому значно зменшиться споживання ними природного газу. Тож цього сезону приблизно половину вінницького цукру зварять на вугіллі.
Торік область виробила цукру значно більше від затвердженої їй квоти «А». Тому на цей рік для неї завдання значно збільшили, а саме: виготовити на внутрішній ринок 432 тисячі тонн. У червні, коли затверджували квоту, це було цілком реально з огляду на наявну площу посівів цукрових буряків і можливості заводів. Але, на жаль, далася взнаки посуха, від якої область постраждала чи не найбільше з-поміж базових бурякосіючих регіонів. Вага солодких коренів порівняно з аналогічним торішнім періодом менша. Зокрема якщо на 10 вересня у країні мінус у середньому становив 60 грамів, то на Вінниччині — 146. Тож заготовлять солодких коренів менше, ніж торік.
Добре, що вміст цукру в буряках високий — понад 17%. Однак вилучати його непросто, бо засуха специфічно позначилася на стані коренів. Краяни сподіваються, що під час збирання врожаю підуть дощі, які виправлять ситуацію. Нині очевидно, що вінницькі цукровари вироблять продукції менше, ніж торік. За даними асоціації «Вінниця-цукор», його буде приблизно 250—270 тисяч тонн.
То чи будемо зі своїм цукром?
«Торік було перевиробництво цукру, і тому нині в області на кожному з цукрових заводів є його перехідний залишок. А загалом у країні це приблизно 600 тисяч тонн. З урахуванням очікуваних обсягів виробництва у новому сезоні цукру вистачить», — зауважив Леонід Козодой.
Тож споживатимемо власний, та скільки він коштуватиме? В області врахували те, що сировини буде менше. Кілька підприємств не працюватимуть, щоб решта мала солодких коренів на оптимальний цикл роботи, що позначається на собівартості готової продукції. За словами Леоніда Козодоя, цукрові підприємства, щоб не зазнати збитків, мають відпускати його по 15—16 гривень за кілограм. Однак за якою ціною його реалізуватимуть, залежатиме від ситуації на ринку.