Коли йдеться про державну підтримку аграріїв, найперше згадують про гроші. Що ж, і це потрібно, але набагато більше важать управлінські рішення, що сприяють розвитку галузі. Уряд останнім часом приділяє цьому багато уваги, і корисних ініціатив стосовно аграрного сектору ухвалено чимало.

Днями Міністерство економіки затвердило зміни у переліку сільгосптехніки вітчизняного виробництва, частину вартості якої (25%) відшкодовує держава відповідно до бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Усього на фінансування цієї програми за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» заплановано мільярд гривень.

Перелік такої продукції збільшився на понад 2 тисячі найменувань і тепер налічує майже 17 тисяч від 203 українських виробників. Це зокрема трактори, причіпні знаряддя до них, комбайни, автомобілі — зерновози, жниварки і багато іншого. До переліку потрапило й технологічне обладнання для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції, тваринницьких комплексів тощо. Розширено перелік сільгосптехніки

Із цієї нагоди перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Олексій Любченко зауважив, що такий захід — підтримка не лише аграріїв, а й виробників сільськогосподарської техніки, адже в них зростає реалізація, а відповідно й доходи. До речі, це вже треті зміни в цьому переліку, які уряд вніс цього року (попередні були у лютому та квітні). З оновленим переліком техніки та обладнання, доступного з частковою компенсацією вартості, можна ознайомитися за посиланням: bit.ly/3qxCRpzhttps://bit.ly/3qxCRpz

Ця програма вже довела ефективність: лише із грудня 2020 року по березень 2021-го сільгоспвиробники придбали 2846 одиниць техніки та обладнання на суму понад 900 мільйонів гривень і отримали за це майже 200 мільйонів компенсації. А із квітня по липень цього року аграрії подали заявки на компенсацію ще на понад 350 мільйонів.

Штаб операції «Земля»

Днями міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко офіційно оголосив про початок роботи Земельного штабу. Цей штаб — чудовий приклад державно-приватного партнерства, бо до його складу увійшли народні депутати України, представники Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Нотаріальної палати, Незалежної асоціації банків, а також профільних асоціацій, як-от Земельна спілка України, Український клуб аграрного бізнесу тощо.

Засідання штабу планують щомісяця, адже завдання перед ним стоять важливі. Роман Лещенко сформулював їх так: дати землевласникам і товаровиробникам чітке розуміння можливостей, які перед ними відкрила земельна реформа. За словами міністра, ринок землі як справа для нас нова потребує суспільного обговорення, операційної підтримки та вдосконалення правозастосовчої практики — йдеться про те, що деякі правові засади земельного ринку з часом потребуватимуть змін, а інші — уточнень, як їх слід застосувати на практиці.

Голова Проєктного офісу Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський наголосив на тому, які завдання за допомогою згаданого штабу сподіваються вирішити банки. Передовсім правова невизначеність статусу кредитів, виданих сільгоспвиробникам на купівлю землі.

Адже наразі купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть лише фізичні особи, тому кредити, видані на це, можна трактувати як споживчі. Але ж споживчі кредити за законом видають не на підприємницьку діяльність, а сільськогосподарське виробництво якраз і є видом підприємництва. Тоді видачу такого кредиту можна вважати незаконною, а це зайвий ризик для банків, який впливає на їхнє бажання займатися таким видом кредитування.

Аграрний реєстр

На першому засіданні створеного 25 липня урядового комітету з питань економічної, фінансової політики, паливно-енергетичного комплексу, розвитку громад і територій та захисту довкілля з-поміж важливих питань розглядали створення Державного аграрного реєстру. Його передбачає ухвалений 4 листопада 2020 року законопроєкт №3295.

Доповідач із цього питання заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба наголосив, що це прозора, проста й доступна система взаємодії держави та сільгоспвиробників. За допомогою реєстру можна отримати доступ до державних сервісів, банківських кредитних гарантій, державних дотацій та інших видів державної допомоги тощо, а також внести уточнення для виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

Розвиток зрошення

Посухи, спричинені кліматичними змінами, тепер загрожують не лише півдню, а й Центральній Україні, зауважив Роман Лещенко в інтерв’ю «Голосу Америки» під час візиту до США. Скажімо, сільгоспвиробники Черкащини торік зібрали кукурудзи по 2 тонни з гектара — уп’ятеро-вшестеро менше, ніж кілька років тому. Тож подальший розвиток аграрного виробництва в нашій країні критично залежить від реформи системи іригації.

Міністр анонсував створення національного оператора водного господарства, який керуватиме діяльністю магістральних каналів, насосних станцій та формуватиме об’єднання водокористувачів на кооперативних засадах. Таким кооперативам держава надаватиме підтримку — компенсуватиме вартість придбаного ними водогосподарського обладнання. Такий оператор матиме статус публічної акціонерної компанії і зможе залучати фінансування, зокрема закордонне.

Роман Лещенко наголосив, що наші сусіди — Польща, Румунія тощо створюють проєкти реконструкції іригаційних систем на державному рівні, а наші виробники постачають їм обладнання для цього. Тобто національні ресурси для реалізації вітчизняного проєкту є.

Днями Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики після доопрацювання одноголосно схвалив законопроєкт №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Однією з головних претензій до цього законопроєкту було запровадити в ньому механізм прийняття рішень організацією водокористувачів (ОВК) за принципом «один користувач — один голос».

Але комітет цю вимогу не підтримав — кількість голосів за прийняття рішень в межах ОВК рахуватиметься не лише за кількістю членів, що проголосували за це рішення, а й за площею земель, які вони обробляють. Таке положення часто подають як недолік, але заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов вважає інакше. На його думку, спірне положення запроваджено для того, щоб шахраї за допомогою фіктивного поділу земельних ділянок не захопили керівництво ОВК.

Життя кооперативам ще не поліпшено

На жаль, у взаємодії аграріїв та уряду лишилися нез’ясовані питання. Ще торік було ухвалено Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію». Однією із запроваджених там новацій стало скасування поділу сільськогосподарських кооперативів на виробничі та обслуговуючі, що досі було каменем спотикання на шляху розвитку кооперативного руху на селі. Відтепер існує лише поняття сільськогосподарського кооперативу без поділу на категорії.

Однак, як виявилося, зміну ухвалено, а запровадити її неможливо. Бо досі чинний національний класифікатор ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ)», який містить застаріле визначення сільськогосподарського кооперативу з посиланням на закон «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року, який уже не чинний. У цьому класифікаторі зберігся скасований новим законом поділ сільськогосподарських кооперативів на виробничі та обслуговуючі.

Ця бюрократична заковика створює істотні перешкоди у створенні та діяльності сільськогосподарських кооперативів. Адже їх і дотепер неможливо зареєструвати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто нові кооперативи неможливо створити, а діяльність наявних можна у будь-який момент заблокувати як незаконну.

Із цього приводу Всеукраїнська аграрна рада звернулася до першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки Олексія Любченка та міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка із закликом якомога швидше внести необхідні зміни в національний класифікатор. Сподіваємося, що це непорозуміння незабаром буде усунуто і розвиток кооперативного руху набуде нового поступу.