"Драний чобіт замість карася"

17 травня 2013

РІЧКОВІ ГЛИБИНИ

Що житиме завтра у Дніпрі та притоках?

Олег ЛИСТОПАД,
Oлександр ЛЕПЕТУХА
(фото),

  «Урядовий кур’єр»

Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та інше сміття.

Щоб нагадати незаконослухняним громадянам про «нерибні дні»,  Державне агентство рибного господарства України та громадськість провели показовий рейд з виявлення браконьєрських знарядь по усьому каскаду Дніпровських водосховищ. А для відновлення поріділого рибного стада в Київському водосховищі встановлено майже дві тисячі штучних нерестилищ. Ці нехитрі споруди (наприклад, натягнута на дротяне кільце сітка з прив’язаними до неї гілками сосни) значно підвищують виживання ікри.

Вершу — упіймали, браконьєр — утік

А тижнем раніше інші риболюби (благодійний фонд «Україно! Я за тебе!» та Громада рибалок України) запустили в Дніпро корисну рослиноїдну рибу — білого амура та товстолобика. «Українці давно бачать, як улітку озера, річки та водосховища немов покриваються зеленою плівкою з водоростей, — каже голова Громади рибалок України Андрій Неліпа. — Власне, активне «цвітіння води» є однією з головних проблем українських водойм. Унаслідок цього явища погіршується якість води та поступово замулюються і заболочуються водойми.

Найпростіший та екологічно безпечний спосіб запобігання цій проблемі — зариблення водойм товстолобиком та білим амуром. Адже ця рослиноїдна риба зможе забезпечити біологічне очищення водойм. Товстолобик харчується мікроскопічними водоростями та фітопланктоном, тим самим фільтрує каламутну, «цвілу» воду. Білий же амур живиться водною та прибережною рослинністю (наприклад, очеретом), очищаючи від неї водойми, та не дає плодитися комарам, чим створює комфортні умови для людей. Ці види не є конкурентами за кормовою базою і відмінно доповнюють один одного».

Так виглядає штучне нерестилище

«Амурний» проект стартував у 2012 році, коли навесні та восени в міські водойми Києва було вселено понад 50 тисяч дворічних мальків. Цього року організатори випустили у Дніпро ще близько 10 тисяч підрощених мальків.

Важлива подробиця: таке зариблення погоджено з Головним управлінням охорони водних біоресурсів у м. Києві та проводиться згідно з біологічним об∂рунтуванням Інституту рибного господарства НААН України. А доцільність запуску малька саме у межах так званої «блакитної зони Києва» обумовлюється тим, що тут немає промислового лову, що відчутно збільшує шанси амурів та товстолобиків на довге життя і цим підвищує ефективність акції. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua