Уперше фестиваль «Галицька дефіляда» провели торішньої осені, й тоді ж ресторатори домовилися, що.jpg)
стравами галицької кухні можна буде масово ласувати на міському майдані кожної пори року у великі свята, щоб водночас звернути увагу й на народні обряди та звичаї. І ось кілька днів поспіль тривав зимовий кулінарний парад. Звісно, відбувався він під новорічно-різдвяним знаком.
За словами одного із співорганізаторів «Галицької дефіляди», Ігоря Парія, цього разу ресторатори представляли страви на власний розсуд, тож у різних торговельних ятках можна було скуштувати тієї ж самої куті, кров’янки, пирогів (вареників), голубців чи посмакувати узваром. Як на мене, це не так уже й погано. Адже у тернополян і гостей міста з’явилася можливість скласти власну думку, в якому ресторані краще готують.
Переважну кількість страв і напоїв ресторани приготували на власних кухнях. Проте на майдані палахкотів у «буржуйках» вогонь, вітер розносив дим та запах від страв і смаженого. Скажімо, працівники ресторану «Хутір» на рожнах посеред майдану смажили порося. Його до того чотири дні тримали в маринаді, як розповів адміністратор закладу Андрій Найчук, а готували за старовинним козацьким рецептом. Щоправда, поділитися інформацією про складники та спосіб приготування відмовився, посилаючись на куховарські таємниці. Зате додав, що ресторан активно господарює на своїй фермі, де вирощує худобу, свиней, птицю, а це означає, що м’ясом забезпечує себе сам.
300-літровий казан на майдані виставив ресторан «Рандеву». У цій величезній посудині приготували кутю, якою вгощали безкоштовно всіх охочих. Ігор Парій не приховував рецепта її приготування, каже, така, як звикли готувати у його рідному селі, з додаванням меду, горіхів і шоколаду. Надворі розклали й «буржуйку», офіціант Андрій Бижинський ретельно підкладав у неї дрова, а тим часом кухар Марія Матисюк варила капусняк. На очах у всіх ресторанні кухарі смажили пампушки та обвалювали в цукровій пудрі. На великій пательні підсмажували на два боки й вареники з картоплею та шкварками.
Цього разу фестиваль перенесли з центрального Театрального майдану в спальний район — на бульвар Данила Галицького. Проте, як зазначає Ігор Парій, для рестораторів не головне на «Галицькій дефіляді» отримати певний матеріальний зиск, навпаки — вони мають радше витрати. Йдеться про те, щоб подарувати своїм краянам свято, відпочинок, долучити їх до знань про національну кухню та традиції. Зрештою, кожен, хто відвідує фестивальні заходи, повинен створювати і сам собі настрій. Щодо цін, то ресторани старалися зробити їх помірними. Скажімо, пампушок з цукровою пудрою коштував 3 гривні, 100 грамів того ж запеченого на відкритому вогні м’яса — до 20 гривень.
Мені ж цікаво, що на дефіляді на повен голос зазвучала жива музика. Духові марші, композиції виконувала муніципальна «Оркестра волі», співали ресторанні музики, прийшли з Тернопільського району «Романівські ходаки». Для дітей зорганізовували найрізноманітніші конкурси.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»,
(фото автора)