Директор Національного інституту
серцево-судинної хірургіїім. М. Амосова,
академік НАН України
Геннадій КНИШОВ
Діяльність Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова широко відома не тільки на рідних теренах, а й за кордоном. Адже показники якості лікування в інституті не поступаються, а при окремих патологіях перевершують аналогічні показники провідних клінік світу.
Однак фахівці академічної установи переймаються не лише оперуванням складних патологій, а й усіляко намагаються пропагувати здоровий спосіб життя. От і нещодавно побачило світ видання «У ритмі серця», де автори спробували розповісти не тільки про можливості інституту, а й надати доступні корисні поради людям, вселити читачам віру і надію, що з хворобами можна і треба боротись. Сьогодні на запитання кореспондента «УК» відповідає директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова, академік НАН України Геннадій КНИШОВ.
— Геннадію Васильовичу, можна почути від державних діячів і пересічних громадян, що інфаркт майже закономірність…
— Зрозуміла позиція, права на життя вона не має. Тому одне із завдань спецвипуску — вселити громадянам України (і не лише їм, бо до нас за допомогою їдуть практично з усього світу), що хворобу треба попереджати, її можна і вчасно лікувати.
— Інфаркт — проблема світова. Але, як свідчить статистика, в багатьох країнах він не набув такого поширення, як в Україні.
— Ішемічна хвороба серця, а вона часто передує інфаркту, вважається платою за цивілізацію. Люди менше рухаються, не займаються фізичною роботою. Зате калорійно харчуються. Стреси знімають за допомогою алкоголю і куріння. Тому за кордоном дуже багато уваги приділяється профілактиці серцево-судинних захворювань. Якщо все це практикувати в нас, кількість інфарктів значно зменшиться. Насамперед слід дбати про своєчасну діагностику у висококваліфікованих клініках.
— На жаль, багато пацієнтів ще не звикли і, чого гріха таїти, бояться, приміром, коронографії, за допомогою якої можна дати повну картину стану судин.
— А це вже культура роботи лікарів і свідомості громадян. На жаль, у нас ніхто не несе відповідальності за інфаркти.
— ?!
— Так, так, бо їх можна і треба попереджувати. Сучасні дослідження коронарних артерій не вважається обов’язковим при скаргах на біль в області серця. Тимчасом як в окремих країнах законом передбачена відповідальність за невиконання сучасних методів діагностики і лікування. У нас певна частина кардіологів навіть чути не хоче про коронографію. Хворі і їхні родичі повинні про неї бути інформовані і добиватись направлення в спеціалізовані клініки. Але, наголошую, кожна людина повинна прагнути не допустити захворювання, особливу увагу слід приділяти дітям.
— І ця тема стала однією з провідних у виданні «У ритмі серця»?
— Так. Проект «У ритмі серця» розрахований на широку читацьку аудиторію і присвячений, перш за все, здоровому способу життя. Але стиль життя загалом — поняття індивідуальне і багато в чому диктується особливостями нашого з вами здоров’я. Важко радити хворому, якому задишка та біль не дають здолати й кілька метрів, вести здоровий спосіб життя. Як і дитині, що народилася з вродженою вадою серця, не пояснити про дієту та спорт. Час від часу доля змушує нас звертатися до лікарів, зокрема кардіохірургів та кардіологів. І тоді для пацієнта дуже важливо бути обізнаним у тому спектрі та різноманітті методик лікування, які гідно представлені в нашій країні.
Саме накопичений величезний досвід хірургічного лікування захворювань серця і спонукав нас поділитися успіхами з нашими громадянами, комусь подарувати надію, комусь — життя.
Проблеми з боку серцево-судинної системи мають багато людей, і нехтувати ними щонайменше нерозсудливо. Та це не означає, що негаразди зі здоров’ям повинні займати в житті чільне місце, приглушувати яскравість багатогранного буття. Просто варто знати свої слабкі місця, розуміти, що відбувається в організмі, й уміти вчасно реагувати на його сигнали та володіти достовірною інформацією, куди звертатися за кваліфікованою допомогою.
Фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова, які роблять щорічно понад п’ять тисяч складних операцій на серці та судинах, на власному досвіді переконалися, що інфарктів міокарда, інсультів, ускладнених ішемічних хвороб серця та інших тяжких захворювань можна було б уникнути, якби люди своєчасно зверталися за кваліфікованою допомогою. Можливості сучасної діагностики дають змогу виявити не лише захворювання на ранніх стадіях, а й ризики їх появи. А своєчасне лікування та профілактичні заходи допоможуть зберегти здоров’я на довгі роки.
Надзвичайно важливою є корекція і пороку серця у дітей, а особливо в ранньому віці — кілька днів чи тижнів, поки патологія не ускладнилась і не вплинула на розвиток інших систем організму. Тобто ретельне обстеження новонароджених з підозрою на серйозні захворювання має проводитись ще в пологовому будинку. У зв’язку з цим Інститут ім. М. Амосова ініціює довгостроковий проект співпраці з пологовими будинками та дитячими лікарнями. Пілотний проект розпочинається в Солом’янському районі столиці. Про його розвиток ми обов’язково інформуватимемо читачів і надалі.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Геннадій КНИШОВ. Народився 6 серпня 1934 р. у місті Дебальцеве Донецької області. Закінчив Донецький медичний інститут. Працював у Донецькій обласній клінічній лікарні, стажувався в Інституті туберкульозу і грудної хірургії в Миколи Амосова. Пізніше працював тут науковим співробітником, завідувачем відділу, відділення, заступником директора. З 1984 по 1989 р. — заступник директора Київського інституту серцево-судинної хірургії. З 1989 року — директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова.
Автор 505 наукових праць, 10 монографій, 3 підручників, 16 патентів на винахід тощо. Підготував 38 докторів і кандидатів наук.
Член Комітету з державних премій в галузі науки і техніки, президент Асоціації серцево-судинних хірургів України. Герой України.
У нас ніхто не несе відповідальності за інфаркти. Фото з сайту mc-evenal.ru
ДОВІДКА «УК»
Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова — провідний центр країни в галузі кардіохірургії. У його клініці щорічно лікуються понад 6,5 тис. та консультуються близько 30 тис. громадян України. Фахівці інституту виконують понад третину всіх складних кардіохірургічних втручань, що проводяться в країні.
Інститутська клініка має найбільший у світі досвід лікування інфекційного ендокардиту (понад 200 операцій на рік), найбільший у країні досвід лікування патології аорти (близько 150 аневризм на рік, з них 40 — розшаровуючих), оперативного лікування в перші години після розшарування аневризми (ургентна кардіохірургія).
Це єдина установа в Україні, де успішно проводиться хірургічне лікування новонароджених та дітей молодшого віку з браді- та тахіаритміями, хворих з синдромом гіпоплазії лівих відділів серця, а також застосовується метод гіпертермічної перфузії тощо.
ПОРАДИ ФАХІВЦІВ
Не хворійте разом з хворим
Хвороба — переломний момент не лише для потерпілого, а й для його рідних. Фахівці інституту наголошують: психологічний простір не повинен хворіти разом з людиною. Хворого слід оточити піклуванням, що сприяє швидшому одужанню. Що ж робити для цього?
Насамперед, допомогти повірити в те, що немає таких слів: «не можу». Не допускайте, щоб хвороба породжувала страх повернення до звичного життя. При цьому не виявляйте надмірної опіки, стимулюйте бажання хворого стати на ноги. Переконуйте потерпілого, що дуже багато залежить саме від нього. Треба боротися з хворобою, а не з людиною. Не дайте хворобі приводу відчути себе тягарем. Наберіться терпіння, і одужання рідної людини стане найбільшою радістю.
А щоб не допустити біди або, якщо вона трапилась, швидше її здолати, дотримуйтесь раціонального харчування:
♦ Не пересолюйте їжу! П’ять грамів кухонної солі на день — оптимальна норма.
♦ Вживайте більше риби. М’ясо вибирайте нежирне.
♦ Корисні боби, вівсяні пластівці, квасоля, зелень, баклажани, зелений горошок, печена картопля, помідори, морква, горох, гарбузи, кабачки, броколі, ріпа, капуста листова, шпинат, чорнослив, інжир, сухофрукти.
♦ Молочні продукти мають бути знежирені.
♦ Не зловживайте солодощами. Уникайте продуктів, багатих холестерином: яєчних жовтків, вершкового масла, жирних сирів, сметани, нирок, печінки, ікри. Вживайте більше овочів і фруктів.
ДО РЕЧІ
Унікальність стає нормою
У жовтні в Донецьку народилися близнята на 33-му тижні вагітності. В одної дитини фахівці встановили рідкісний діагноз: вроджена повна АV-блокада, синдром подовженого QT-інтервалу. Пульс дитини становив 40 уд./хв. (нормальний пульс новонародженого 140—160 уд./хв.). Цікаво, що близнюк хворої дівчинки повністю здорова дитина.
Бригада італійських дитячих кардіохірургів, яку запросили до хворої дитини, ризик операції визнали крайнім і порадили консервативне лікування. Одне слово, визнали свою неспроможність допомогти.
Провідний фахівець Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова Валерій Залевський був запрошений до Донецька на десяту добу після народження дитини. Він підтвердив діагноз та призначив термінову операцію. Її унікальність полягала в тому, що новонародженій дівчинці з низькою вагою (1 кг 800 г) вперше проведено імплантацію кардіостимулятора без розрізу грудної клітки — стимулюючі електроди проведені через судини.
Не фінансуймо чужу галузь
Поза сумнівом, здобутки інституту, заснованого М. Амосовим, унікальні, мають світове визнання. Тут рятують тисячі й тисячі людей, а водночас утверджують славу України як держави, що має міцний науковий потенціал. Сюди приїздять з інших країн не лише лікуватись, а й вчитись. Але біда цього (і не лише цього) провідного наукового закладу в тому, що українці, що мають великі гроші, якщо виникає потреба, шукають допомоги за кордоном. Туди вони вивозять величезні кошти, які могли б прислужитись Україні.
Так політики і люди, які називають себе державними діячами, фінансують не вітчизняну медичну галузь, а зарубіжну. Що вони виграють? Практично нічого. Рівень серцево-судинної допомоги, як свідчить статистика, за кордоном не якісніший від того, що надають в Інституті Амосова. Є десятки й десятки випадків, коли пацієнти, які лікувалися за кордоном, зрештою, переступають поріг Інституту Амосова з проханням виправити помилки зарубіжних колег. Виправляють.
Тому люди, які сьогодні вирішують долю реформування вітчизняної медицини, мають розпочати із зміни власної орієнтації. Щоб реформи, які вони готують, були дієвими, плодами нововведень мають однаково користуватись усі. На сотні тисяч гривень, які держава виділяє обраним посадовцям на лікування за кордоном, в Україні можна врятувати не одну, а десять чи двадцять людей.
Сьогодні важко переоцінити ініціативу інституту про співпрацю з пологовими будинками та дитячими лікарнями. Здоров’я нації починається там. Чимдалі ситуація погіршується. На сполох забили не політики, а медики, які запропонували реальні шляхи розв’язання проблеми. Обов’язок політиків і держави сприяти медикам у здійсненні благородної мети.