Майбутні бізнесмени, що ламають голови над тим, за яку перспективну прибуткову справу взятися, можуть радіти: така справа є. І потрібно для неї зовсім небагато — гектар землі та мінімальні інвестиції. Ця справа може давати прибутки протягом сотні, а то й більше років. Не вірите? Її італійці ще називають бізнесом для ледачих, адже вона дає змогу одержувати постійні прибутки без надмірних трудових і фінансових затрат. Ідеться про горіхівництво, яке беруться розвивати на Черкащині, точніше, в Чигиринському районі.
Перший урожай — уже через п’ять років
Райдержадміністрація для розвитку горіхівництва планує виставити на торги наприкінці жовтня право оренди на 15 земельних ділянок загальною площею 424 гектари.
— Попит на горіхи у світі величезний. Лише у Європі дефіцит горіхової сировини становить приблизно 100 тисяч тонн. І при цьому майже немає вільних земель під горіхові сади. Не менш перспективний ринок збуту — країни Близького Сходу. Горіхи на цій території не ростуть, однак потреба в них велика. Тому горіхівництво нині — вкрай перспективний для українців, зокрема для черкащан, бізнес, — зауважив директор департаменту садівництва та овочівництва ТОВ АПК «Маїс» Олександр Самойленко.
Створення промислового горіхового саду можливе навіть на земельній ділянці площею понад гектар. Це той мінімальний обсяг, що дає змогу зібрати партію сировини відповідної якості.
Як стверджують експерти, щоб закласти гектар горіхового саду, потрібні мінімальні капіталовкладення. Ідеться про суму 35—40 тисяч гривень, що порівняно з будь-якою іншою інвестицією — невеликі кошти. Наприклад, щоб засадити гектар промислового яблуневого саду, лише за саджанці доведеться заплатити значно більше. Цікаво, що на перший урожай горіхів можна розраховувати вже на 4—5 рік після посадки. На 7—8 рік сад досягне 50% урожайності. Із 15 до ста років стабільно даватиме повноцінний урожай. Щоб земля не простоювала, у перші роки в міжряддях можна висаджувати будь-які культури — від капусти до смородини.
У тому, що такий підхід працює і дає результати, під час поїздки до Грузії переконалася голова громадянського руху «За процвітання Черкащини» Наталія Нетовкіна.
— Наприклад, для регіону Зугдіді саме горіхівництво стало порятунком від занепаду. Тут кожна родина має гектар чи два насаджень фундука. Сировину постачають провідним кондитерським компаніям світу. У результаті місцеві люди мають змогу пристойно заробляти навіть без особливих фінансових та трудових затрат.
Успіх Зугдіді незабаром може повторити Чигиринщина. З тією лише різницею, що тут найбільш перспективне вирощування волоського горіха. Це підтверджують науковці Української горіхової асоціації.
Цікавою тема горіхівництва може бути і для демобілізованих воїнів АТО, які планують одержати земельну ділянку і започаткувати власне господарство.
Іван Багряний показує клас
В Україні горіхівництво стало галуззю аграрного виробництва лише кілька років тому. Раніше ця справа не дуже цікавила підприємців, адже вирощування горіхових дерев займало 8—10 років, що спричиняло чимало фінансових ризиків.
За словами голови Української горіхової асоціації Володимира Пахна, нині в Україні щороку закладають горіхові сади площею до тисячі гектарів. Основні обсяги плодів збирають поки що на подвір’ях селян. Однак і цього вистачає, щоб Україна посідала третє місце у світі з експорту волоського горіха після Китаю та США.
Очевидно, охочих цікавить, де взяти високоврожайні саджанці. Такі адреси є й на Черкащині. Приміром, Сергій Ткаченко зі Шполи, член Української горіхової асоціації, вже не один рік вирощує на своїй ділянці унікальний сорт горіхів Іван Багряний. Дерево дуже низьке і плодюче, а родити починає наступного року після висадження.
— Сорт, про який ідеться, та інші з цього ряду виведено недавно. Гектарні площі, певно, ще не закладено. Але є показники врожайності п’ятнадцятирічних (матричних) дерев. Таких Іванів Багряних на гектарі може бути 450—650. Кількість залежить від схеми посадки і від того, під який догляд садівник візьме плантацію. Прецікава калькуляція, між іншим. Із властивою аграріям обережністю можна говорити про 7—8 тонн з гектара горіхових плодів із двадцятирічного саду. Хороша врожайність для високорослого волоського — три тонни з гектара, — каже він.
— Горіхівництво — це вигідна інвестиція на тривалу перспективу, — зауважив голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко (в недалекому минулому — підприємець). Водночас це безвідходне виробництво. Попит має все: горіх, шкаралупа, деревина, листя тощо. Це величезний потенціал доданої вартості та нових видів бізнесу. В інших країнах із нашого горіха виготовляють витяжки, консервації та навіть паливні брикети. А все це нові робочі місця.
Горіхів ніколи не буває багато, на них завжди був, є і буде попит, сказав хтось із практиків. Що ж, це багато обіцяє.