Голова Державної податкової адміністрації у Житомирській області
Вадим КУСЛІЙ

Парадоксально, але багатий не тільки лісом і каменем край, який навіть не схильні до сентиментальності науковці велемовно іменують Уралом в мініатюрі, вже традиційно залишається дотаційним. Зрозуміло, що певною мірою це обумовлено нібито цілком об'єктивними причинами. Та якщо нині непорозумінь і взаємних претензій між податківцями і платниками податків на Житомирщині поменшало, а наповнення бюджетів усіх рівнів, навпаки, зросло, то це засвідчує як доцільність проведених в області кадрових ротацій, так і роль горезвісного суб'єктивного чинника.

Пограбований бізнес ліз у "кишеню" до власних працівників

- Вадиме Олександровичу, насамперед кілька слів про підсумки роботи податківців за 10 місяців ц. р.

- Не лінуюсь нагадувати і собі, і підлеглим, що не податківці наповнюють бюджет. Ми лише слідкуємо за повнотою і своєчасністю сплати податків, обсяг надходжень яких напряму залежить від стану економіки країни. А наше завдання - не заважати безпідставними перевірками тим, хто працює чесно і прозоро, та захищати їхні законні інтереси від посягань тих, хто, ухиляючись від сплати податків, прагне здобути необгрунтовані конкурентні переваги.

Отож якщо за січень-жовтень ц. р. до зведеного бюджету надійшло 1,8 млрд грн податків і платежів, що майже на 12% більше, ніж було на цю дату торік, то це не так наше досягнення, як свідчення загального покращення економічної ситуації в області і загалом в Україні.

Не менш показово, що коли зростання надходжень до державного бюджету становило 9,1%, то до бюджетів місцевого рівня надійшло на 13,9% більше коштів, ніж за відповідний період попереднього року. Як наслідок 52% сплачених на території Житомирщини податків залишається в області, хоча недавно цей перерозподіл був на користь центру. Отож лозунг "Сильні регіони - сильна Україна" отримав нині цілком конкретне економічне наповнення.

- Однак ще у першому півріччі із виконанням плану податкових надходжень склалась тривожна ситуація...

- Справді, станом на 1 травня ц. р. завдання щодо доходів так званого "першого кошика" недовиконувалось на 2,6%. Та нині досить напружений план навіть перевиконується на 1,3%.

Слід відзначити, що зростання обсягів податкових надходжень досягнуто на фоні різкого зменшення суми боргу із відшкодування ПДВ суб'єктам економічної діяльності. Зокрема, на початок року він сягав 138,3 млн грн, а до 1 квітня зріс до 171,4 млн грн. Нині він становить 23,4 млн грн, що практично відповідає заборгованості, яка виникає через необхідність перевірок обгрунтованості заявлених до відшкодування сум.

- Іншими словами, держава нарешті перестала "залазити в кишеню" до бізнесу, що створювало видимість виконання плану бюджетних надходжень...

-... а бізнес, у свою чергу, тепер не може виправдовуватись тим, що він "залізає в кишеню" до своїх працівників, вчасно не виплачуючи їм зароблене, бо вимушений таким чином компенсувати дефіцит оборотних коштів, який виник через невідшкодування державою належних до повернення сум ПДВ.

- Але чи не призвело це до зменшення обсягу надходжень ПДВ, який на території області є основним джерелом у структурі наповнення держбюджету?

- Навпаки, за 10 місяців ц. р. ПДВ сплачено на 9,4% більше, ніж за цей період торік, а його частка в структурі надходжень навіть зросла. Це цілком закономірно, бо своєчасне відшкодування сприяє поповненню обігових коштів, а відтак ефективнішій роботі бізнесу.

Кожен має тягти свого воза

- У такому разі важко утриматись від цілком логічного запитання: чи обгрунтоване підвищення податкового навантаження для малого бізнесу, яке нібито побачили підприємці у проекті нового Податкового кодексу?

- Маю зустрічне запитання: чи справедливо, коли при нарахуванні середньої по області зарплати 1731 грн до бюджету і обов'язкових державних фондів надходить близько 550 грн, тим часом як єдиний податок, який сплачують підприємці, на рівні 200 грн на місяць? І чи дивуватись тому, що за такого стану справ уже навіть деякі державні підприємства частину працівників переводять у "приватні підприємці", які фактично продовжують виконувати ту ж саму роботу, але при цьому на цілком законних підставах податків сплачують набагато менше...

- Важко зрозуміти, який "гріх" у "мінімізації" сплати податків, якщо вона відбувається у межах норм чинного законодавства?

- У країні вже діють цілі юридичні фірми, які спеціалізуються на "використанні" прогалин у законодавстві з метою мінімізації сплати податків. Однак грати з державою у сумнівні ігри не варто.

"Кокосові" прибутки на українцях

Усім, гадаю, доводилось стикатись із ситуацією, коли несумлінні виробники за ціною вершкового масла реалізують виготовлені із значно дешевшої пальмової оливи спреди. Зрозуміло, що не справа податківців слідкувати за дотриманням держстандартів і технічних умов, але виникає логічне запитання: де зникає податок на прибуток, який мав би урівнювати конкурентні умови для "раціоналізаторів" і тих, хто виробляє якісне вершкове масло із фактично мінімальною рентабельністю? Виявилось, що горе-"бізнесмени" включали до виробничих витрат величезні суми, які перераховувались до офшорних зон нібито за використання... торгових марок! Погодьтесь, що це не лише використання прогалин у законодавстві, а свідоме його порушення. Причому йдеться про більш небезпечні речі, ніж банальна мінімізація податкових платежів, бо такі явища (особливо якщо вони носять масовий характер) спонукають навіть "прозоро" працюючих виробників до пошуку сумнівних схем.

За повного розуміння і підтримки керівництва податкової служби ми почали нещадну боротьбу з подібними проявами мінімізації. Хоча, скажу відверто, проти нас працюють найкращі юристи, які в судах намагаються видавати "чорне" за "біле" і навпаки.

Втім, уже те, що порівняно з попереднім роком кількість підприємств, які сплачують податки з прибутку в мінімальних розмірах, на Житомирщині скоротилась більш, ніж наполовину, свідчить: ми на правильному шляху.

"Собака на сіні" - економіці на шкоду

- Нині ставлять за приклад сусідній із Київщиною Коростишівський район, де спільними зусиллями місцевих органів влади, правоохоронних структур і податківців наводиться порядок у використанні чи не найбільших багатств краю - каменю і лісу.

- У цьому районі обсяги плати за використання надр порівняно з початком року виросли майже вдвічі, а в цілому по області - у півтора раза. Скажу більше: у будь-якій галузі при бажанні і єдності дій можна навести порядок. Особливо, якщо не зосереджувати зусилля лише на "успішному" закритті пилорам і примітивних каменеобробних цехів на обійстях місцевих жителів, а відслідковувати джерела надходження сировини.

Зокрема, якщо в діючих на території області 235 суб'єктах господарської діяльності налічується 270 спецдозволів на користування надрами, а згідно з офіційними даними видобутком і геологічним вивченням надр займаються лише 96 підприємницьких структур на 104 родовищах, то це щонайменше дивує і спонукає до ретельного вивчення ситуації. Цим нині досить успішно займаються наші фахівці.

- Можливі лише два варіанти: або дехто з підприємців займається "нелегальною" розробкою надр, або вони "застовпили" родовища на майбутнє з наміром їх вигідно перепродати. Однак останнє не злочин, а на потенційному інвесторові не "написано", наскільки серйозні його наміри...

- Не хочу лізти не у свою парафію, але у будь-якому інвестиційному проекті мають обумовлюватись конкретні терміни його реалізації. Хоча, з іншого боку, податкове законодавство теж має впливати на ці процеси, бо йдеться як про освоєння природних багатств і створення нових робочих місць, так і про наповнення бюджету.

Це, до речі, стосується і землі. Адже сільгоспугіддя теж можна "застовпити" на майбутнє, "добросовісно" вносячи тільки встановлену законом плату за землю. Та якщо навіть займатись лише вирощуванням зернових і технічних культур, як робить це більшість агротрейдерів, то за умов Житомирщини кожен гектар поля "дає" ще порядку 50 грн податків і зборів. А в кращих сільгосппідприємствах області, де займаються м'ясним і молочним скотарством, бюджетна "віддача" землі сягає 350-400 грн/га.


Отож, чому не зробити плату за землю диференційованою за ефективністю її використання, щоб всі землекористувачі перебували у рівних конкурентних умовах, а бажання "притримати земельку до кращих часів" втратило економічний сенс?


Що ви вважаєте основною передумовою успішного виконання поставлених перед податківцями області завдань?

- Насамперед це високий рівень професіоналізму моїх підлеглих, яким я задоволений. Хотілося б лише тіснішої співпраці і взаєморозуміння з іншими державними структурами та органами місцевого самоврядування. Тим більше, що нас об'єднує спільна робота на благо України і її народу.


ДОВІДКА "УК"

Вадим КУСЛІЙ. Народився 23 вересня 1974 р. в м. Донецьку. Закінчив Донецький економіко-гуманітарний інститут. В органах податкової служби працює з травня 1994 р. Пройшов шлях від інспектора відділу податків і зборів до першого заступника голови ДПА у Донецькій області. З 27 квітня 2010 р. - голова ДПА у Житомирській області.

ФАКТ

На Житомирщині працівники податкової служби припинили діяльність одного із найбільших в Україні конвертаційних центрів із оборотом майже 3 млрд грн, в якому "обслуговувались" понад 1 тис. клієнтів із різних регіонів країни. Проведено понад 20 обшуків, в ході яких вилучено речові докази. З метою відшкодування завданих державі збитків на рахунки задіяних у злочинних оборудках фірм накладено арешти.