ПОДІЯ 

На ІІІ Міжнародний фестиваль короткометражного кіно завітав видатний французький актор Жан-Поль Бельмондо

Кумир багатьох поколінь любителів кіно приїхав до першої столиці разом зі своєю подругою Барбарою Гандольфі після Каннського фестивалю, де отримав спеціальний приз - "Золоту пальмову гілку" за внесок у розвиток кіномистецтва. Отож Жана-Поля Бельмондо переповнений глядацький зал Харківського національного театру опери та балету імені М. Лисенка, де проходила творча зустріч, вітав стоячи, бурхливими оплесками. На великому екрані демонструвалися фрагменти з фільмів, які принесли Жану-Полю Бельмондо світову популярність.

Ностальгічним вітерцем юності промайнули на екрані кадри з фільму "Тіло мого ворога", у якому Бельмондо зіграв разом зі своїм другом Шарлем Жераром, котрий також був гостем харківського кінофестивалю. Він, зокрема, розповів, що "будь-який режисер мріяв зняти комедію, де б грав Жан-Поль Бельмондо. З ним ми познайомилися в спортивному залі, де разом займалися боксом. Також ми грали у футбол. Жан-Поль був чудовим воротарем. 60 років дружби з ним - це 60 років щастя", - зазначив Шарль Жерар.

Ще однією екскурсією в часі стали фрагменти улюблених усіма фільмів: "Чудовиська", "Каскадер", "Непоправний". Ведучий нагадав присутнім, що Жан-Поль Бельмондо ніколи не звертався по допомогу до каскадерів. Навіть у фільмі "Страх над містом" він виконав над?звичайно складні трюки на вагоні паризького метро.

- Я був тоді міцний тілом, - сказав Жан-Поль Бельмондо. - Але машиніст поїзда метро в перерві між зйомками сказав мені, що навіть за 100 тис. нічого подібного не зробив би, на що я його заспокоїв: "Я б теж".

Метр світового кінематографа зізнався харків'янам, що він любить і комедійні фільми, і драми.

Фестиваль "Харківський бузок" зібрав рекордну кількість зіркових гостей. І не лише з Франції. Разом з Жаном-Полем Бельмондо і Шарлем Жераром відбитки долонь на Алеї зірок у саду Шевченка залишили народні артисти Росії Олексій Петренко та Максим Дунаєвський, народний артист України Остап Ступка, заслужений артист Росії Борис Токарєв і Людмила Гладунко. П'єр Рішар, який з Мілен Демонжо приїхав до Харкова не вперше, порадував харків'ян своїм спектаклем "П'єру Рішару. До запитання", а Мілен Демонжо презентувала свою нову книгу "Розповіді про тварин".

Однак майже півсотні конкурсних кінокартин з шести країн світу, що безкоштовно демонструвалися в кінотеатрах Харкова, не збирали аншлагів. Тільки високопрофесійне журі, очолюване Володимиром Фокіним, переглянуло їх. Серед них були хороші і дуже хороші фільми.

- У мене просто чудові відчуття, - сказав на прощання Жан-Поль Бельмондо. - Найголовніше, що тут напрочуд гостинні і добрі люди, а сам фестиваль мені видався дуже цікавим, добре організованим. Це справді видовищна подія. Хочеться сказати: хай живе Україна і браво, Україно! Я з величезним задоволенням повернуся до Харкова ще раз.

Що ж до головного призу, то він цього року поїхав до Москви. Журі присудило "Гран-прі" корінному харків'янину, який проживає нині в російській столиці, В'ячеславу Серкезу за документальний фільм "Червоний трикутник". У своїй роботі режисер представив невигадані історії колишніх в'язнів фашистських концтаборів.

Усього на фестивалі "Харківський бузок" було представлено одинадцять номінацій. Окрім традиційних - за кращий анімаційний, ігровий і документальний фільми, за кращу операторську, режисерську роботу, кращий сценарій, короткометражки, дістали також призи журналістських симпатій і навіть спеціальний приз Людмили Гурченко. Його удостоївся фільм "Шанс" режисера Олександра Фомичова з Києва.