Функціонування Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України в умовах різкого обмеження фінансування зіткнулося з великими ризиками і проблемами. Особливо в контексті нещодавнього доручення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка №79 від 4 серпня 2014 року, адресованого керівникам низки відомств із грифом «Терміново!». В ньому йдеться про створення центрального органу виконавчої влади, який би забезпечував соцзахист і реабілітацію учасників Антитерористичної операції. Ставиться завдання в тижневий строк підготувати необхідні проекти рішень уряду. Питання, порушене Прем’єр-міністром, справді дуже важливе. Активно обговорювати його і приймати рішення потрібно вже… вчора, щоб не шкодувати про втрачений час завтра. Тим паче, що в структурі центральних органів державної влади вже є орган, який працює у напрямі реабілітації, соціального захисту ветеранів, у тому числі учасників бойових дій. Тож придумувати нічого не треба. Треба лише розумно використати те, що вже є.
Півтора року без керівника
Керівники найчисленніших всеукраїнських та міжнародних ветеранських громадських організацій протягом останніх п’яти років неодноразово пропонували реформувати Комітет у справах ветеранів, а потім Державну службу з питань інвалідів та ветеранів України в центральний орган виконавчої влади. В черговий раз така пропозиція прозвучала у відкритому листі, підписаному представниками 35 громадських організацій ветеранів, з урахуванням подій щодо відбиття агресії Російської Федерації. Керівництву держави було запропоновано реформувати службу в структуру, безпосередньо підпорядковану Прем’єр-міністру з правом головного розпорядника бюджетних коштів. Це відомство має опікуватися ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками бойових дій під час локальних війн, миротворчих конфліктів та учасниками Антитерористичної операції на сході України.
Державну службу з питань інвалідів та ветеранів України створено 9 грудня 2010 року Указом Президента України №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Ним, зокрема, було передбачено реорганізацію Державного комітету у справах ветеранів, а на новостворену службу покладено додаткові функції з реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів та ветеранів. Діяльність служби як центрального органу виконавчої влади України, згідно з положенням, спрямовується і координується урядом через міністра соціальної політики.
З отриманням службою додаткових функцій з реалізації соцзахисту інвалідів, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, жертв політичних репресій, інших осіб гранична чисельність працівників постійно скорочувалася. У 2011 році із 107 до 75 осіб, у 2014 році — до 67. До того ж ось уже понад три роки служба не відчувала розуміння та сприяння міністра соцполітики, відповідних профільних підрозділів цього відомства. За цей період встигли змінитися чотири міністри, і, на жаль, ставлення їх до служби, а також до громадських об’єднань інвалідів та ветеранів, якими вона опікується, не задовольняли ні ветеранську громаду, ні працівників служби.
Наприклад, впродовж трьох років служба так і не отримала доступу до Централізованого банку даних з проблем інвалідності, а без цього повноцінно моніторити сферу соцзахисту інвалідів надто складно. Крім того, напередодні святкування 68-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні тодішній президент України В. Янукович безпідставно усунув з посади голову служби Володимира Маслакова, і цілих півтора року вона залишалася без першої особи. Лише 4 червня 2014 року урядовим розпорядженням новим головою служби призначений Юрій Гугін, полковник запасу, учасник бойових дій в Афганістані.
Ще одна проблема. Майже щороку поставало питання погодження у Міністерстві соціальної політики України планів роботи, основних напрямів та пріоритетів діяльності служби та громадських об’єднань ветеранів. Зазвичай там ці документи занадто прискіпливо редагували, якщо не сказати, що відверто ігнорували. Та навіть річний план на 2014 рік був затверджений лише 17 червня, а основні напрями… й досі не погоджені міністром.
Чому звільняються кваліфіковані фахівці?
Та навіть за таких умов Служба успішно працювала і працює досі, повною мірою виконує всі поставлені на неї завдання. А десятки всеукраїнських громадських об’єднань інвалідів та ветеранів, керівники яких входять до складу Громадської ради при службі, активно та плідно з нею співпрацюють. Усі працівники служби чітко усвідомлюють, що на сьогодні Українська держава переживає дуже непрості часи, а тому повністю підтримують заходи уряду, спрямовані на запровадження жорсткого заощадження бюджетних коштів, пошук резервів для вирішення великої кількості тактичних і стратегічних питань.
Разом з тим нам, представникам громадськості, не зовсім зрозумілі вимоги Закону «Про внесення змін до Закону України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік», в якому п. 7 Кабінету Міністрів чітко передбачено завдання вносити пропозиції щодо підвищення соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення. Також і Прем’єр-міністр неодноразово гарантував недопущення погіршення рівня соцзахисту громадян, і в першу чергу ветеранів та інвалідів.
Однак… Відповідно до згаданого закону, видатки на утримання служби, у якій 63 працівники, зменшені на 1 858 000 гривень, у тому числі фонд зарплати — на 1 225 700 гривень, що призвело до вимушеної відправки у відпустки понад половини працівників (з них без збереження зарплати майже 20). У заплановані відпустки люди пішли, не отримавши у повному обсязі коштів на оздоровлення. Серед них перспективні молоді спеціалісти, ветерани праці та військової служби, люди з інвалідністю тощо. Ми розуміємо, що гроші потрібно економити, але… зняття з бюджету служби таких значних коштів не просто призведе до зменшення втричі зарплати працівників, погіршення умов та ефективності їхньої праці, а в буквальному сенсі зруйнує налагоджену систему роботи щодо соцзахисту та співпраці з громадськими об’єднаннями інвалідів та ветеранів. Власне, наслідки вже відчутні — служба втрачає багатьох висококваліфікованих і досвідчених фахівців.
Утім, ми сподіваємось, що із ситуації буде знайдено прийнятний вихід. І що нашу службу на державному рівні підтримають і створять умови для перетворення її на справді дієвий і потужний центральний орган виконавчої влади, який не лише продовжуватиме якісно виконувати свої функції, а й візьме на себе надважливе питання забезпечення соціального захисту та реабілітації учасників АТО. А громадянське суспільство, яке на сьогодні викристалізовується в Україні і загартовується в умовах фактичної війни, службу підтримає і всіляко їй допомагатиме.
Віктор ПАЛІЙ,
генерал-полковник запасу,
для «Урядового кур’єра»