НОУ-ХАУ
Вперше в Україні Шостка взялася за відпрацювання нової економічної моделі «потрійної спіралі», розробленої вченими Стенфордського університету
Якщо у співвітчизників старшого і середнього віку запитати, чи знають вони Шостку і завдяки чому, більшість з них дадуть ствердну відповідь. А як незаперечний доказ повідають про звичайну кіноплівку, на яку в 1960–1980-х роках знімали більшість стрічок вітчизняного кінематографа. Та й сьогодні під час ретропоказів уважний глядач помітить титри шосткинського об’єднання «Свема».
Але все тече і все міняється. І, як звичайно, не в той бік, куди хочеться, а куди випадає. З часом прийшли нові технології і потреба в кіноплівці поступово відпала. А разом з цим залишилися незатребуваними не тільки добротні будівлі ВАТ «Свема», значні виробничі площі, а й тисячі працівників зі світлими головами та золотими руками.
Та все-таки час поступово розставляє все на свої місця. Знайшлися ділові і прагматичні керівники області та міста, представники бізнесових та підприємницьких структур, які разом дійшли оптимістичного висновку: на базі колишньої «Свеми» можна і потрібно організувати якісно нове сучасне виробництво, що відповідатиме світовим стандартам.
Такий загальний вигляд має індустріальний парк «Свема». Ілюстрації надані Шосткинською міськрадою
«Це не просто виробництво, а глибинна, різнобічна і містка промислова філософія»
Шосткинський міський
голова Микола НОГА:
Віднедавна задум знаходить втілення на практиці. Далеко за межами Сумщини став відомим логотип «Індустріальний парк «Свема». Про новий пілотний проект в Україні розповідає Шосткинський міський голова Микола НОГА.
— Миколо Петровичу, віднедавна три слова «Індустріальний парк «Свема» стали таким собі брендом, про який знають у всіх куточках України. Розкажіть, будь ласка, хто ініціював проект і коли?
— Шосткинський індустріальний парк і справді є першим подібним в Україні. Його створення ініціювали Сумська облдержадміністрація в особі її голови Юрія Чмиря та Шосткинська міська рада. Проект знайшов підтримку у Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України. Про точну дату початку роботи сказати не можу, і на те є різні причини. Насамперед тому, що до цього питання підступалися поступово і неодноразово починаючи з 2006–2007 років. Однак уже наприкінці 2010-го — на початку 2011-го окреслили чіткі контури, створили своєрідний стрижень майбутньої структури, знайшовши при цьому активну підтримку на державному рівні.
Наприкінці позаминулого року Кабінет Міністрів прийняв окрему постанову щодо розвитку індустріального парку «Свема» на період до 2015 року. Цей надзвичайно важливий документ передбачає не лише схвалення починання, а й фінансову підтримку обсягом понад 66 мільйонів гривень, у тому числі з держбюджету — 15.
— Розробляючи програму, на який світовий досвід орієнтувалися? Чи зблизька знайомилися з подібними набутками?
— Неодмінно. Тут доречно згадати прислів’я, що треба сім разів відміряти і раз — відрізати. У складі різних делегацій побували в багатьох країнах, ретельно вивчали досвід Росії, Іспанії, Фінляндії, інших країн. Особливо тісно співпрацювали з колегами з російських міст — Калуги, Набережних Човнів, Казані. Зокрема, в столиці Татарстану з 2006 року на території колишнього підприємства «Тасма», що чимось нагадує нашу «Свему», діє масштабний технополіс «Хімград». Це один з найбільших у Республіці Татарстан і Росії загалом інноваційних майданчиків для розташування високотехнологічних виробництв.
Щоб збагнути масштаби виробництва, наведу такі цифри і факти. Зараз на цій ділянці розташовано майже 300 малих і середніх підприємств, що випускають сотні видів продукції. По суті, це окреме містечко в місті, де нині споруджують комплекс-центр високих технологій з корпоративним університетом, що спеціалізується на біомедицині, нанотехнологіях, енергозбереженні. До речі, центр створюється під безпосереднім керівництвом гендиректора корпорації «Російська корпорація нанотехнологій» Анатолія Чубайса. Тож і тут почерпнули чимало цікавого і повчального.
Знадобився й досвід Іспанії. Побувавши у цій країні, звернув увагу, що в центрі столиці — Мадрида — немає будь-якого будівництва, житлового, промислового тощо. Повний штиль. Натомість зусилля сконцентровані або за межами міста, або ж на його околицях. Про що це свідчить? Що Європа і світ зміщують центри промислової уваги на віддалені від густонаселених районів місця, переносячи туди індустріальне навантаження. Саме ці особливості ми взяли на «озброєння», розробляючи власну концепцію індустріального парку.
Хоча при цьому маємо власний задум, а саме застосувати в майбутньому так званий принцип «зеленої архітектури». Він означає, що буде створено не просто індустріальне містечко, а територію з усією необхідною інфраструктурою — дитсадками, стадіоном, магазинами, кафе, розважальними центрами тощо. Працівник має не тільки трудитися, а й мати змогу відпочивати, проводити дозвілля, не витрачаючи для цього час на поїздки. Звісно, це «фішка» майбутнього, але вона цікава, приваблива і конче потрібна.
— Відомо, що в основі створення індустріального парку — нова економічна модель «потрійної спіралі». В чому її суть і як ви її запозичували?
— «Потрійну спіраль» розробили вчені Стенфордського університету — з нею ми ретельно ознайомилися і грунтовно вивчили. Вона передбачає принцип інтеграції науки, бізнесу та влади, що мають стати фундаментом міцності і надійності функціонування парку.
Як відомо, бізнес схожий на воду, що завжди тече туди, звідки простіше і зручніше дістатися далі. Нова обласна влада багато робить для залучення інвестицій у регіональну економіку. Нещодавно запроваджено принцип єдиного інвестиційного вікна, що до мінімуму спрощує процедуру входження бізнесу і сприяє швидкій окупності проектів. Наголошую: ці кошти вкладаються не в торгівлю чи якийсь перепродаж, а в реальну економіку.
Щодо науки, то місто має три галузевих науково-дослідні інститути: магнітних носіїв інформації, хімічних продуктів та електроізоляційних матеріалів. На території індустріального парку завершено реконструкцію навчально-лабораторного корпусу Шосткинського інституту СумДУ з бізнес-інкубатором, електронною бібліотекою та он-лайн-студією. Тож науковий чинник максимально відповідає вимогам індустріального парку.
У свою чергу міська влада максимально сприяє кожному, хто бажає працювати і розвиватися на території «Свеми». Динаміка створення підприємств — яскраве тому свідчення.
Поява таких парків у світі є відповіддю на загальносвітові процеси глобалізації. Подібний формат має низку незаперечних переваг і зручностей для інвестора, зацікавленого в налагодженні сучасних технологій і випуску конкурентоспроможної в усьому світі продукції.
Інститутський лабораторний корпус з бізнес-інкубатором і електронною бібліотекою.
ДОСЬЄ «УК»
Микола НОГА. Народився 3 квітня 1952 року в селі Печі Борзнянського району на Чернігівщині. Закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту та Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу. Трудову діяльність розпочинав залізничником. Служив у лавах Збройних сил, працював на різних господарських і партійних посадах. Із січня 2001 року — голова Шостки.
ДОВІДКА «УК»
Шостка — місто обласного підпорядкування на півночі Сумщини. Територія — 43,7 квадратного кілометра, населення — 80 тисяч. Відстань до Сум — 209, Києва — 300, кордону з Росією — 48 кілометрів. Офіційна дата заснування — перша половина ХVIII століття. 1708 року тут побував Петро I. За його наказом було відкрито пункт збору селітри для виробництва пороху. Тоді ж виник пороховий, а 1848 року — капсульний заводи. Наприкінці ХІХ століття шосткинці мали цегляний завод, лісопильню, електростанцію, а залізниця з’єднувала поселення з великими промисловими центрами Російської імперії.
Період бурхливого розвитку припав на початок 30-х років минулого століття, коли розпочала роботу фабрика кіноплівки — згодом усесвітньо відома «Свема».
Нині економічний потенціал становлять казенні заводи «Імпульс» і «Зірка», ПАТ «Шосткинський завод хімреактивів», ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», ПАТ «Бель Шостка Україна», «Хлібокомбінат» тощо. Місцева продукція унікальна як з огляду на технологію виготовлення, так і щодо її застосування: порох, засоби ініціювання вибухів, феєрверкові вироби, надміцний ріжучий інструмент, піноскло, поліграфічні вироби, рентгенівські плівки тощо.
Наука для виробництва — підмога і опора
Віталій АКУЛЕНКО,
директор Шосткинського інституту СумДУ,
доцент, кандидат економічних наук
Наш навчальний заклад розпочав свій літопис ще далекого 1926 року, хоча в серпні 1941-го, зі зрозумілих причин, він обірвався. А відновився рівно через 60 літ, улітку 2001-го. Сьогодні з усією впевненістю можна стверджувати: виш одержав уже не друге, а третє дихання, оскільки кілька років тому ми ввійшли до складу індустріального парку «Свема» — першого подібного в Україні. Це надзвичайно важлива і знакова сторінка в біографії інституту.
Навчати і навчатися самим у таких якісно нових умовах цікаво, престижно, почесно. Адже саме на нас покладена відповідальність за наукову складову нового формування. Аби сповна виправдовувати це призначення, працюємо не тільки в унісон з часом, а й навіть з певним випередженням. І насамперед у плані зміцнення науково-викладацького складу. Сьогодні 70% інститутських викладачів мають наукові ступені і звання, а до кінця року цей показник становитиме не менш як 76. Зараз маємо 6 кафедр, бізнес-інкубатор на 12 місць, електронну бібліотеку з величезним фондом відповідної літератури. Навчання організоване за триступеневою системою. Окрім власне інституту, є професійно-технічне училище та хіміко-технологічний коледж імені І.Кожедуба. Загалом готуємо фахівців кількох десятків спеціальностей. Нинішнього року плануємо відкрити нову спеціальність «інформатика та робототехнічні комплекси» — саме ту, якої потребує сучасне виробництво. Тобто готуємо фахівців не «наосліп», а чітко відповідно до нинішніх виробничих потреб.
Звернімо увагу: сьогодні до складу індустріального парку входять три десятки різнопрофільних виробництв. І кожне потребує своїх спеціалістів високої кваліфікації. На вагу золота майстри з виробництва насосів, компресорів, гідравлічних машин, аерофотоматеріалів і хімікатів, барвників, пігментів, емалі спеціального призначення, лікарських засобів — перелік можна продовжувати. Тож цілком закономірно майже третина сьогоднішніх вихованців одержують перше робоче місце саме в парку «Свема». Водночас наші випускники затребувані і на інших виробництвах — шосткинських заводах «Імпульс», «Зірка», підприємствах Сум, Луганська, Дніпропетровська, інших міст України.
Нинішня модель синтезу науки і виробництва надзвичайно вигідна, зручна і потрібна. Це абсолютно новий їхній вимір, завдяки якому в недалекій перспективі одержимо вагомі результати. Немає сумніву, що за подібними індустріальними парками майбутнє не тільки промисловості і науки, а й усього соціально-економічного комплексу України. Адже Європа і світ уже відчули її незаперечні переваги, відтак максимально їх використовують.
Поліській Шостці пощастило, що перший пілотний проект проходить випробування саме в нас. Разом з тим не слід забувати: будь-яка новинка потребує не просто прискіпливої уваги, а й усілякої підтримки. Втішає, що починання міста хіміків знаходить підтримку на рівні Кабінету Міністрів, профільних міністерств і відомств.
ЦИФРИ І ФАКТИ
* Сьогодні на території індустріального парку «Свема» працюють понад 30 підприємств і дві тисячі робітників. Торік тут випущено промислової продукції на понад 400 мільйонів гривень.
* Територія індустріального майданчика — 326 гектарів, з яких майже половина вже успішно використовується. Ділянка має необхідне інженерне та енергетичне устаткування для забезпечення природним газом, питною і технічною водою, каналізаційними мережами тощо. ТЕЦ виробляє достатню кількість електроенергії, тепла та пари.
* До послуг потенційних інвесторів — виробничі, складські, офісні приміщення, під’їзні шляхи, місця стоянки вантажного та легкового автотранспорту, зони завантаження — розвантаження тощо. Електрифікована залізниця з’єднує місто практично з усім світом.
* Парк має надзвичайно вигідне географічне розташування. Поряд проходять магістралі Київ — Москва, на Чернігів, Брянськ, Курськ, Бєлгород, Гомель, інші важливі для ділового партнерства міста України та СНД.
* Всі послуги резиденти отримують за принципом єдиного інвествікна, що дає змогу зосередитися на проблемах власне бізнесу.
* Найближчим часом будуть створені науково-технічний центр, сервісний центр банківських послуг, паркінги, система логістики тощо.
ПРЯМА МОВА
Юрій ЧМИРЬ,
голова Сумської облдержадміністрації:
— Сьогодні час вимагає максимальної оперативності в роботі, і перш за все в економіці і виробництві. Щоб регіон розвивався і люди це відчували, замало збільшувати виробничі потужності існуючих підприємств, варто створювати нові сучасні умови, які зроблять Сумщину інвестиційно привабливою. Що це дасть території? Додаткове наповнення бюджету, підвищення якості й конкурентоспроможності товарів, створення нових робочих місць.
Європейський формат розвитку дають індустріальні парки. Їх можна порівняти з окремим самодостатнім організмом, який розвивається та випускає власний продукт. Промисловий майданчик забезпечений енергоносіями, інфраструктурою, необхідними адміністративно-правовими умовами… Якщо переходити на сучасну мову — це свого роду кластерний механізм, коли всі комунікації зосереджені в одному місці. Саме за таких умов бізнес розвивається максимально ефективно, бо має все необхідне.
Пілотним для Сумщини є проект індустріального парку «Свема», що у місті Шостка. На території комплексу працює вже понад 30 підприємств. Наведу приклад найбільшого вітчизняного виробника фармацевтичних препаратів ВАТ «Фармак», який реалізує інвестпакет вартістю 12–15 мільйонів доларів США. Не менш важливо — можливість розвиватися. На базі «Свеми» ми поєднуємо науку та виробництво, цим самим «практично» посилюємо освітні заклади регіону, є бізнес-інкубатор.
За незначний проміжок часу індустріальний парк «Свема» дав людям роботу й можливість працювати з новими технологіями. Тому на одному проекті ми не зупиняємося. Аналогічний промисловий майданчик цьогоріч стартує в Тростянці. Його вдале географічне розташування та логістика, переконаний, приваблять нових українських та закордонних партнерів.
«Потіснили з ринку американців»
Юрій НЕВЕДОМСЬКИЙ,
директор НВП «Технологія»:
— Наше підприємство — одне з тих, що успішно працюють на території індустріального парку «Свема». В колективі майже 180 робітників та інженерно-технічних працівників, з яких дві третини — колишні працівники об’єднання. Свого часу вони були безробітними, а нині мають гарантовану роботу, достойну зарплату, пакет соціальних гарантій.
Спеціалізуємося на виробництві унікальних теплоізоляційних блоків — піноскла, якому сьогодні в Україні немає аналогів, а отже, і конкурентів. Своєю продукцією ми потіснили з ринку американців, які займали монопольне становище. Шосткинські вироби купують не лише в Україні, а й у сусідній Росії, Білорусі. Вважаю, що за неповних два роки колектив зробив велетенський крок у своєму розвитку.
Я побував у Китаї, США, Англії, багатьох інших країнах і переконався: ми посіли надійне місце на ринку теплоізоляційних матеріалів. Звісно, вдосконалюватимемо технологію, організацію виробництва, щоб і надалі зміцнювалася економіка як «Технології», так і всього індустріального парку «Свема», Шостки, області.
«Маю роботу, зарплату, соціальні гарантії»
Борис КУДРЯВСЬКИЙ,
майстер–начальник виробництва НВП «Технологія»:
— Я один з тих, хто в індустріальному парку має роботу, зарплату, соціальні гарантії. А були ж часи, коли вимушений був ставати на облік у центрі зайнятості і сподіватися хоч на якесь робоче місце. І це тоді, коли основну частину свого виробничого життя — з 1979 по 2005 роки — віддав славнозвісній «Свемі».
І лише у 2010-му запрацювала «Технологія», до якої прийшли майже сотня колишніх трудівників колишнього виробничого об’єднання. Серед них мої колеги Олександр Гавриленко, Тамара Бурдейна, Ольга Чещева, Іван Величко, Тетяна Кожедуб… Взагалі ж основу сьогоднішніх електриків, механіків, зварників, токарів, слюсарів становлять колишні працівники ВО. Приємно, що збереглася назва «Свема». Адже це велика і славна історія не одного покоління шосткинців.
«Традиції хіміків продовжуються»
Світлана ГРЕБЕНЮК,
ветеран ВО «Свема»:
— Сьогодні мені 76, з яких 51 рік віддала роботі на славнозвісній «Свемі». І хоч уже на заслуженому відпочинку, з цікавістю стежу за новоствореним індустріальним парком, який удихнув друге життя не лише у виробництво, а й у саме місто. А був же час, коли над хімічною промисловістю Шостки нависла серйозна небезпека. У пікові часи на «Свемі» працювали до 14 тисяч городян, а в 1990-х — на початку 2000-х об’єднання цілком занепало. І коли б не сьогоднішнє керівництво міста і області, то хтозна, як би склалася ситуація. Дякувати Богові і зусиллям усіх, хто взявся за «Свему», сьогодні традиції хіміків продовжуються. І це головне не тільки для мене, а й для тисяч інших ветеранів.