"Інфекціоніст-пульмонолог Світлана Гук: «Штам «Дельта» заразніший, але загроза від нього не більша»"

Лариса ГАВРИЛОВА, Укрінформ
29 вересня 2021

Кількість хворих на «Дельту» в Україні стрімко зростає щодня. Про особливості цього штаму Укрінформ розпитав лікаря-пульмонолога керівницю Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія» Світлану ГУК, яка стверджує, що більшість людей на новий штам хворіє досить легко, приблизно 10% — важко. Тобто все майже так, як і раніше. До того ж і лікарі вже набагато більше знають про те, як рятувати ковідних хворих.

— Пані Світлано, за якими симптомами людина сама може запідозрити, що у неї «Дельта»?

— Головний біль, нежить, біль у горлі та підвищення температури. Інколи підвищення температури відбувається хвилеподібно: спочатку підіймається, потім знижується, згодом знову підіймається. І дуже часто трапляються шлунково-кишкові розлади: біль у животі, нудота, діарея, блювання. А ось порушення нюху, кашель, що було так характерно для попередніх штамів,  — значно рідше.

— Раніше вважали, якщо нюх пропав — то це середній чи навіть легкий перебіг хвороби. А в разі «Дельти» є ознаки, які могли б «порадувати» людину?

— Такої кореляції і в разі інших штамів не спостерігалося. Не було доведено: нюх пропав, то й перебіг хвороби легший. Просто ми всі шукаємо для себе  якісь маркери, критерії, щоб почуватися впевненіше, конт-ролювати ситуацію. Але якщо будь-який симптом  має дуже гострий характер, наприклад температура 40, і її нічим не збити, це погана ознака. Якщо  людина раз виблювала  і потім може спокійно щось пити, а температура 37,2, — це нормально. А ось коли після найменшого ковточка води відразу хочеться його віддати, маємо важкий перебіг. Низька сатурація залишається критерієм важкого перебігу ковіду. Отже, і родичам, і лікарям потрібно дуже уважно ставитися до усіх виявів захворювання.

— Ще є таке досить поширене твердження: коли людина захворіла на якийсь інший вірус, «корона» не причепиться…

— Так, у мікросвіті — світі  мікроорганізмів, бактерій, вірусів — теж є конкуренція. Якщо першим вчепився грип, справді до коронавірусу на цей час людина, вірогідно, буде несприйнятливою. Та якщо інфікувальна доза буде великою або в людини є індивідуальна імунна схильність до якогось конкретного виду вірусу, може статися все. Ці випадки цікаві, щоб поговорити про них, а для клінічної картини вони значення майже не мають.

— Заразність «Дельти» справді така висока, що достатньо кількох секунд спілкування із хворим, щоб заразитися самому? Вважали, що для попередніх штамів потрібно було хвилин десять, здається.

— За деякими даними, можливо, дуже округлено — «Дельта» в тисячі разів заразніша, ніж вихідний штам. Але якщо пам’ятаєте, навіть під час хвилі уханського штаму говорили про суперінфікуючих людей, а хтось інший хворів удома,  і ніхто від нього не заразився. Усі ці відхилення залишаються. Справді, «Дельта» більш заразна, але перебіг хвороби, наскільки знаю, до сьогодні не визнано важчим. Усе так само, як було раніше: більшість людей хворіє досить легко, приблизно 10% — важко, а відсоток вкрай важких  і смертельних випадків не змінився. Загалом кореляції між контагіозністю, тобто здатністю заражати, і  патогенністю, здатністю викликати захворювання, не існує. Тобто вірус може мати високу контагіозність і низьку патогенність і навпаки.  

— Повідомляють, що нині на «Дельту» хворіє багато молодих і дітей. Це не означає, що літніх менше хворіє?

— Справді, спостерігається збільшення захворюваності серед дітей та молоді, але у стаціонар більшою мірою потрапляють люди після сорока. Діти, як і раніше, хворіють найчастіше легко.

— Щодо протоколу лікування. Він змінився?

— Чинний протокол від 2 квітня 2020 року, його відредагували 13 травня 2021-го. Вилучили хлорохін, який використовували спочатку, було ще кілька вилучень. Антибіотики, як і раніше, можна використовувати лише за умови підтвердження чи високої ймовірності приєднання бактеріальної інфекції. Призначення антибіотиків завжди має бути ретельно обґрунтованим, їх не можна призначати всім підряд, мотивуючи це прикриттям від чогось або страхом.

— А що можна робити вдома в разі легкого перебігу хвороби? Крім великої кількості рідини, вітамінів і жарознижувального в разі температури?

— Це симптоматичне лікування, як у разі будь-якої вірусної інфекції. Якщо висока температура, збиваємо. До 38 температуру не треба чіпати, якщо хворий нормально її переносить. Якщо ж у людини сильний головний біль, вона не може ні сісти, ні лягти, тоді треба вживати симптоматичні препарати, і своїм пацієнтам рекомендую не просто парацетамол, який має лише жарознижувальні властивості, а ібупрофен. Він є у протоколі, має водночас знеболювальні, протизапальні та жарознижувальні властивості. Часто радимо мефенамінову кислоту, яка теж має хороші протизапальні властивості, вітамін С, кверцетин — препарат рослинного походження, який входить до вітамінів групи Р і чинить спазмолітичну, антигістамінну, протизапальну дії.

І все це треба робити із самого початку хвороби. Не варто забувати міряти сатурацію — якщо показник має тенденцію до зниження, обов’язково будьте на зв’язку з лікарем, а якщо він 92% і нижчий — час викликати швидку. І не забувайте про корисність так званої прон-позиції (положення лежачи на животі) в разі тенденції до зниження сатурації.

І на 4—5 день треба здати аналізи, тому що ваші відчуття — це одне, нормальна сатурація — добре, але, наприклад, людина ніяк не відчуває, що у неї  густа кров, який рівень запальних процесів. Ідеться про аналізи, про які, мабуть, усі вже чули, зокрема d-димер, який демонструє процеси тромбоутворення в організмі, с-реактивний білок, що може сигналізувати про рівень запалення. Що більше знає лікар, то краще. Треба викликати додому лабораторію (розумію, то недешево) і зробити необхідні тести — хоч би загальний аналіз крові.

— Чи можна робити вакцинацію зараз тим, хто не встиг раніше? Адже ковід набирає обертів день у день? Тому що щеплення проти грипу завжди робили приблизно за місяць до епідемії.

— Це екстрена, а не планова вакцинація, тому ці правила доводиться порушувати. Ті, хто вакцинувався раніше, теж робили це в умовах пандемії. Якщо ви налаштовані вакцинуватися, йдіть і робіть, все одно це буде краще для вас. Якщо ви отримали вакцину, то протягом перших двох тижнів після цього ви будете трохи слабшими у плані імунітету, ніж зазвичай, тому вирушати відразу на концерт або в торговельний центр, де масові скупчення людей, не варто. Бережіться, ви ще не захищені настільки, щоб почуватися у повній безпеці.

— Але ж у поліклініці разом з вакциною можна підхопити «коронавірус»?

— Не варто лукавити: на вакцинацію йдуть люди, які почуваються добре, а ось у кафе чи магазині ви не знаєте, хто поряд з вами. За такою логікою, й у магазин не варто ходити.

— Багато людей хочуть вакцинуватися, але бояться, бо начиталися всяких страшилок в інтернеті.

— Недовіру людей можна зрозуміти: все невідоме нас відлякує, і це нормально. Якщо поєднати питання, що насторожують, до нових вакцин, їх не дослідили достатньо, як це має бути у звичайному режимі, не в стані пандемії — для цього просто не було часу. До того ж нові  вакцини вироблено за новими методиками, не напрацьованими на інших вакцинах.  І ми всі знаємо, що кількість людей з пост-вакцинальними ускладненнями зростає, що, знов-таки, логічно з огляду на дедалі більшу кількість вакцинованих. Про це ніхто не говорить пошепки, це не новина для лікарів. Але треба зважити, що й кількість вакцинованих теж дуже велика — це мільйони людей, отже реальний відсоток ускладнень невеликий.  А гарантувати, як пройде вакцинація у кожної конкретної людини, не може ніхто. Ми лише знаємо, кому жодним чином не можна робити вакцини: якщо у людини лихоманка, загострення хронічного захворювання, передінфарктний стан тощо, в анамнезі є алергічні реакції на компоненти вакцин.

Якщо людина боїться, але хоче себе захистити від можливості важкого перебігу хвороби, на мій погляд, можна порадити коронавак. Це інактивована вакцина (тобто та, яка містить у складі неактивний, убитий вірус), зроблена за старою випробуваною методикою. Мені вона дуже імпонує тим, що містить весь спектр білкових структур коронавірусу, а не лише с-білок.  На етапі розроблення нині перебувають інактивовані вакцини для введення на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. За логікою, це була б найправильніша вакцина, тому що максимально відтворювала б природний процес захворювання,  і ми б отримали досконалішу імунну відповідь.

— Порівняно з іншими країнами Європи, відсоток вакцинованих у нас невисокий. Які прогнози з огляду на це можуть бути за цією хвилею хвороби?

— Кількість  виявлених пацієнтів збільшуватиметься в усьому світі, навіть у країнах, де багато вакцинованих. Мене трохи заспокоює, що в нас перехворіло набагато більше людей, ніж стверджує офіційна статистика.  До того ж, коли починалася перша хвиля торік, ми зовсім не знали, що з цим робити. Нині маємо досвід, відчуваємо ковідних пацієнтів шкірою, у нас є кисень, засоби індивідуального захисту. Ми озброєні!

Який підсумок? Кількість хворих збільшуватиметься, але, сподіваюся, не буде колапсу. Тому що лікарі вже досвідчені й не перелякані і людей, чутливих до ковіду, менше. Хтось вакцинований, і якщо захворіє, то легко, хтось уже перехворів і навряд чи хворітиме важко.

— Пані Світлано, які ваші поради людям, щоб не захворіти?

— Багато хто нарікає на маски, наводить різні дослідження, що вони начебто не допомагають. Але щоб зменшити вірусне навантаження, коли йдете туди, де багато людей, ви повинні надіти свіжу маску. І надіти правильно — зігнути дротик на носі. Якщо хочете знизити ризики, надівайте респіратор високого рівня захисту, але майте на увазі, що респіратори із клапаном захищають вас, але аж ніяк не захищають оточення від вас. Тому якщо хворієте — знаєте про це чи ні — можете заразити інших. На жаль, мої пацієнти мені пишуть: пішов в аптеку, магазин, кудись поїхав. Ви хворієте — будь ласочка, сидіть удома! Хочеться і кричати, і благати: добре, що вам пощастило, ви легко переносите ковід, усюди ходите самі, але ви ж наражаєте на небезпеку інших, які можуть захворіти дуже важко!

Отже, якнайменше бувайте там, де велике скупчення людей, надівайте свіжу маску, якщо туди вирушаєте. Якщо є змога бувати на  природі, дачі й не мати справи з натовпом, це буде для вас найкраще. Але, на жаль, щойно ви припините таку ізоляцію, вірогідність того, що захворієте, досить висока. Тому що сховатися від респіраторної вірусної інфекції — примарна надія, віруси надто дрібні, на відміну від бактерій. 

Ця пандемія — виклик для організму, для людини і світу. Умови змінилися: маємо адаптуватися, сконтактувати із цією ситуацією або природним шляхом, або частково, штучно це може забезпечити вакцинація. Тому побажаю всім усе-таки не хворіти, а якщо вже й хворіти — то легко,  набути природного імунітету, щоб вам уже нічого не було страшно. І дуже раджу не зосереджуватися на негативних новинах: все одно нікуди ми вже від цього не дінемося. Але ми все пройдемо і потроху — подолаємо пандемію.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua