У Харківській області почалися весняно-польові роботи. Сільгоспвиробники підживлюють озимі культури азотними добривами. Цей важливий агротехнічний захід на стадії завершення, і вже незабаром розпочнеться посівна кампанія. Як проводитимуть її аграрії регіону і на який урожай озимих можна сподіватися, ми попросили розповісти голову ради старійшин Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області Івана БИКОВА.
— Іване Олександровичу, як перезимували озимі на Харківщині?
— Непогано. Є звісно, нюанси, але вони цілком кориговані. Ситуація склалася так, що листова поверхня рослин майже повністю відмерзла. Вони і в зимівлю йшли слабкими, бо опади випали пізно, рослини не встигли накопичити вегетативну масу. Узимку снігового покриву було мало і морози були більшими, ніж зазвичай. Нині рослини відновлюють листову поверхню, і коренева система стала відростати, особливо там, де провели підживлення. Отож потрібно підживлювати.
Наше господарство на мерзлоталому ґрунті провело підживлення вперше, а днями, скориставшись погодою, підживили вдруге. Плануємо цей захід провести втретє через два тижні. Сподіваємося, що ситуацію виправимо.
— Чи вселяє надію на вагомий урожай нинішній стан озимих культур, кількість опадів, які випали за зиму та наявність вологи на початку польових робіт?
— Так. Адже на врожай впливає багато чинників. Наявність вологи у ґрунті сприяє високому врожаю. І те, що рослини вийшли із зимівлі ослабленими, а весна затяжна і є волога, теж позитивно позначається на відновленні вегетації.
Треба враховувати, що сонце піднімається дедалі вище, теплішає. За таких умов рослини припиняють процес кущування і виходять у трубку. Оскільки у ґрунті є волога, умови для вегетації сприятливі, рослинам потрібно дати поживні речовини, щоб вони швидше наростили вегетативну масу і за якомога коротший проміжок часу пустили більше продуктивних пагонів.
— Коли плануєте розпочати сіяти ярі культури і яким сортам надаєте перевагу?
— Цієї весни сіятимемо лише пізні культури — кукурудзу і соняшник, оскільки ярих у нашій сівозміні цього року немає. Чому від них відмовилися, поясню. У глобальному масштабі відбувається зміна клімату. Цього року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів застерегло, що у трьох областях — Херсонській, Миколаївській та Одеській відбуватимуться процеси опустелювання. Харківській області це поки що не загрожує, але зміни клімату в нас теж помітні. І ми повинні перебудовуватись і дивитися, що роблять країни, яких природні кліматичні зміни торкнулися раніше.
До прикладу, Австралія. Колись там сіяли багато ярих, які давали високі врожаї, тож цей континент був конкурентом України. Проте коли в австралійських аграріїв утроє-вчетверо впали врожаї, вони змінили сівозміни. З них повністю випали соняшник і кукурудза. Австралійці переходять на ті культури, які висівають під зиму, щоб використати осінньо-весняну вологу.
На Харківщині вже багато фермерських господарств відмовилося сіяти ярі культури, а кукурудзу та соняшник сіємо. На ринку цього року склались умови, що вітчизняні сорти кукурудзи набагато дешевші, ніж імпортні. За прогнозами, літо буде спекотним і сухим. Тож може повторитися ситуація 2010 року, коли у нас кукурудза іноземних сортів не дала врожаю. Тому на тлі того, що наша кукурудза має непоганий генетичний потенціал, більшу стійкість до наших погодних умов, ми віддаємо перевагу вітчизняним сортам.
Це саме стосується і посівного матеріалу соняшнику: ми теж обираємо українські сорти. Хочеться бути патріотом, надто коли це ще й вигідно.
— Які ваші прогнози проведення повного циклу польових робіт в умовах здорожчання мінеральних добрив та пального? Наскільки затратнішими вони стануть для аграріїв Харківщини порівняно з торішніми?
— Справді, цього року здорожчали добрива, і часто це подорожчання сягнуло аж 40%. Якщо торік селітра була 6500 гривень за тонну, то цього року мінімальна ціна — 9800 гривень. Середня — 12 500 гривень. Ціна на солярку теж зросла: торік вона коштувала 16 гривень, а нині — вже 22 гривні за літр.
Але ми повинні враховувати, що цього року зросли ціни й на сільськогосподарську продукцію. Тож цінова політика така, що вона залишиться в межах 40%. Однак однозначно казати, що ціна на сільськогосподарську продукцію, вирощену цього року, підвищиться теж на 40%, не можна. Адже її формує світовий ринок. На ці параметри орієнтуватимуться й українські сільгоспвиробники.
Світлана ГАЛАУР
для «Урядового кур’єра»
.jpg)
ДОСЬЄ «УК»
Іван БИКОВ. Народився 5 лютого 1965 року в селі Нова Слобода Путивльського району Сумської області. 1984-го закінчив Маловисторопський сільськогосподарський радгосп-технікум (нині коледж Сумського національного аграрного університету) та Сумський філіал Харківського сільськогосподарського інституту імені В. Докучаєва (нині Харківський національний аграрний університет імені В. Докучаєва), в якому здобув фах зооінженера-генетика 1992 року. Має власне господарство «Іванове» на 50 га. З 2015 року — голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області. Із 2019-го — голова ради старійшин цієї асоціації.
ДОВІДКА «УК»
За інформацією департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, сільськогосподарські підприємства до проведення весняно-польових робіт готові майже на 100%. Уже засипали і довели до посівних кондицій 18,4 тисячі тонн ярих зернових і зернобобових культур. У всіх категоріях господарств ярі зернові й зернобобові мають посіяти на площі 451,3 тисячі гектарів, або 98% показника 2020 року. Зерновий клин становитиме мільйон гектарів, що на 4% більше, ніж торік. У структурі посівних площ зернові культури займатимуть 57,8%.
З технічних культур посіють: цукрові буряки — 3,8 тисячі гектарів та соняшник — 561,3 тисячі гектарів.
Усього 2021 року буде посіяно 1,8 мільйона гектарів сільськогосподарських культур, що на 1% більше за торішні показники. Для проведення підживлювальних робіт господарства регіону придбали 21,3 тисячі тонн мінеральних добрив, що на 16,4 тисячі тонн більше, ніж торік.