Одна із зарубіжних колег, які мають відносно вільний доступ до окупованого Донецька, тепер згадує свою «крайню» зустріч зі Станіславом Асєєвим у 2016 році. У так званій ДНР тоді активізувалося «міністерство держбезпеки» в пошуках внутрішніх ворогів. Тому було очевидно: рано чи пізно журналіста, який готував публікації про справжні реалії того краю, викриють і кинуть за ґрати. Почувши пропозицію виїхати звідти, він запевнив, що залишати окуповане місто наразі не збирається: «Бо я остання вільна людина в Донецьку…» Власне через свою чітку громадянську позицію та правдиві публікації про справжнє життя пересічних людей — заручників «руского міра» Станіслав невдовзі і сам став бранцем місцевих наглядачів з «держбезпеки» та кураторів із ФСБ.
Визволення журналіста серед пріоритетів
Станіслав Асєєв писав про події з життя мирного населення в зоні конфлікту: політичні аспекти, соціальні питання, культурні події. Висвітлював усе це, аж доки влітку 2017 року не потрапив у полон. Сепаратисти звинувачують його у шпигунстві й погрожують ув’язненням до 14 років. Але наразі немає жодного визнаного органу влади, який би висунув йому будь-які звинувачення. Численні міжнародні організації, а також відомі політики вимагали, щоб журналіста звільнили, та марно. Такі авторитетні видання, як Washington Post, Associated Press, Bloomberg означили ситуацію з Асєєвим з-поміж десяти пріоритетних завдань для журналістів. Про це президент Радіо «Свобода» Джеймс Флай нагадав на прес-конференції, що відбулася в офісі Укрінформу.
З часу затримання журналіста ніхто, навіть російські феесбешники, не сумнівається в тому, що висунуті Станіславу Асєєву звинувачення у шпигунстві та диверсійній діяльності проти «ДНР» абсурдні. Натомість безпосередньо журналіст і його матеріали, які періодично з’являлися в часописі «Дзеркало тижня» чи на Радіо «Свобода», становили чималу загрозу для «руского міра». Бо кожен, хто казав правду, автоматично ставав ворогом, особливо для російських кураторів, завдяки яким створилися й досі існують на Донбасі потворні «республіки». У цьому на власному досвіді переконався і недавній бранець жахливих підземель «ДНР» донеччанин, вчений і громадський діяч Ігор Козловський. Після тривалих фізичних і моральних катувань він таки опинився на волі. «Мене — того, хто пережив жорстокі допити й нелюдські умови ув’язнення в Донецьку, нерідко запитують: а що зараз можна порадити Станіславу? Завжди кажу: головне і єдине — поводитися гідно. Наскільки нам відомо, саме так він і вчиняє. Уявляєте, як бісяться кати квазіреспубліки? Адже головна їхня мета — зламати гідність людини, вбити не фізично, а морально. Стас — творча людина, яка любить свободу взагалі й свободу мислення зокрема. І зараз його саме цього позбавили. Це страшно для творчої людини, але він тримається. Сподіваюся, цієї витримки йому вистачить аж до звільнення», — завважив Ігор Козловський.
Ідеться про міжнародний злочин
Пресконференція в Укрінформі відбулася 1 жовтня — з нагоди дня народження Станіслава Асєєва як чергова акція на підтримку журналіста, якого тривалий час утримують за гратами за надуманими звинуваченнями. «Станіслав Асєєв став своєрідним символом окупованих територій Донбасу, символом свободи краю. Завдяки колегам-журналістам, правозахисникам і представникам багатьох міжнародних організацій жахлива ситуація з бранцем «ДНР» відома далеко за межами Донбасу та України, бо йдеться, без перебільшення, про міжнародний злочин. Але так складається, що ми, на жаль, мало знаємо про точне місце перебування Станіслава, умови його тримання, стан здоров’я. Однак віримо, що всі ці акції на його підтримку дуже важливі — і для нього особисто, і для решти незаконно ув’язнених людей. За офіційними списками, таких 227, але насправді їх значно більше», — свідчить одна із учасниць акції, історик, літератор і публіцист Олена Стяжкіна.
Присутні вкотре наголошували: відповідає за безмір стосовно журналіста Станіслава Асєєва Російська Федерація, яка причетна до створення та існування «ДНР», у застінках якої вже понад два роки тримають невинуватого бранця. Відтак Національна спілка журналістів України свого часу звернулася до організацій журналістів європейських країн, аби колеги через уряди своїх держав вплинули на РФ задля звільнення Асєєва. Проте віроломний сусід звернення авторитетних міжнародних організацій відверто ігнорує. Адже Станіслав жодного разу навіть не потрапляв до обмінних списків, завдяки яким з’являється шанс на звільнення.
Акція до дня народження Станіслава Асєєва одна з дуже багатьох, що відбувалися і досі тривають на знак солідарності з журналістом. Зокрема з ініціативи НСЖУ напередодні 1 жовтня колеги з різних куточків України написали Стасу багато теплих привітань і побажань. І серед них, звичайно, найголовніше — наступний свій день народження зустрічати вже на волі.