Минуло два роки, відколи парламент ухвалив закон про суспільне мовлення. «Зміни здебільшого торкнулися одного каналу — «UA: Перший». Так, він головний, але система набагато більша, є ще 29 обласних телерадіокомпаній. І там зміни поки що навіть не почалися», — сказав гендиректор національної телекомпанії Зураб Аласанія.
Дослідження, проведені за допомогою Ради Європи, свідчать, що впізнаваність бренда суспільного становить 47%, довіра до нього — 25%. «Це дуже багато для нового проекту, проте для нас замало. Що робить медійний ринок токсичним? Залежність від політичних сил та економічних впливів», — зазначає посадовець. За його словами, протягом двох років каналу «UA: Перший» вдалося позбутися впливів, і нині політику мовлення йому ніхто не диктує.
«Багато чого змінилося. Але виконання закону і створення юридичної структури, котру він передбачає, — це інституційна гарантія того, що зі зміною влади й уряду не можна буде повернути назад в один день. Зміни, що відбулися, ще не закріплені. Дуже важливо, щоб закон запрацював на повну силу», — наголосив під час зустрічі з журналістами директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко.
За його словами, початок роботи суспільного телебачення гальмується через те, що Укртелефільм і надалі саботує створення НСТУ. Згідно із законом, Укртелефільм, Національна радіокомпанія України, Державна телерадіокомпанія «Культура» та обласні й регіональні державні телерадіокомпанії мають спершу приєднатися до НТКУ, а відтак на їхній базі маємо створити НСТУ. Нині вже всі суб’єкти, крім Укртелефільму, приєдналися до НТКУ.
Це і зумовило неможливість створити публічне акціонерне товариство «Національне суспільне телебачення України». «На сьогодні процес загальмувався, оскільки через проблеми з Укртелефільмом неможливо об’єднати всі компанії», — сказав Тарас Шевченко. Втім, якби правоохоронні органи виконували свою роботу належним чином, Укртелефільм здався б уже в лютому», — наголосила член Нацради з питань телебачення та радіомовлення медіа-експерт Світлана Остапа.
В парламенті зареєстровано законопроект про зміни до закону про суспільне телебачення та радіомовлення, що має змінити механізм приєднання Укртелефільму до НСТУ. Це має пришвидшити запуск суспільного мовлення. «Ми виведемо Укртелефільм за межі реформи й приєднаємо, коли створимо НСТУ», — пояснив перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення Богдан Червак.
«Всі очікували, що суспільне мовлення можна створити помахом чарівної палички. Але є чимало юридичних, правових і ментальних особливостей. Закон вихолостили в процесі підготовки. Пройшовши всі етапи обговорення, він став рамковим і дуже мало практичним до застосування. Активна стадія почалася лише в серпні після того, як Кабінет Міністрів ухвалив дуже важливу постанову, що стосувалася суспільного мовлення», — наголосила Світлана Остапа.
Йдеться про постанову від 5 серпня 2015 року №567 «Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Експерт зауважила: «Медіаринок в Україні поділено між олігархами. В новинах можна почути діаметрально протилежні погляди, й це заплутує людей. Саме тому нам потрібне суспільне мовлення, яке стане мірилом якості стандартів журналістики і пропонуватиме українцям якісний контент», — наголосила Світлана Остапа.
Водночас, за словами голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка, нарада зробила те, що вимагав від неї відповідний закон, — організувала конференції для обрання членів наглядової ради від громадських організацій та переоформила понад 160 ліцензій для майбутнього суспільного мовлення.
Насамкінець. Експерти розраховують, що в листопаді цього року нарешті підпишуть статут суспільного мовлення. Це буде перший крок до створення юридичної особи ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Натомість Зураб Аласанія констатує: «Це пекельне коло. Будь-яке рішення, яке стосується НТКУ, проходить вісім профільних міністерств і відомств. Це має змінитися. Управлінські справи дуже впливають на контент».