25 січня 2017 року Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв виступив із зверненням, у якому оприлюднив основні контури конституційної реформи, що пов'язана з перерозподілом повноважень між гілками державної влади. По роз'яснення про мету і завдання майбутньої правової реформи ми звернулися до радника-посланника Посольства Республіки Казахстан в Україні Аргина Оспанова.

— Шановний Аргине Сергазийовичу, в казахстанському суспільстві активно обговорюють запропоновані Президентом Казахстану зміни до Конституції країни. Із чим пов'язаний нинішній етап реформ у країні?

— Так, у нашій країні відбуваються важливі події, пов'язані з новим етапом політичних реформ. Нещодавно Казахстан відзначив 25-річчя своєї Незалежності. За цей час ми пройшли складний шлях становлення держави, провели важливі економічні реформи, побудували стабільну політичну систему, сучасне демократичне суспільство. Багатьом відомі сучасні досягнення нашої країни.

За 25 років економічна міць країни зросла у 8 разів, доходи населення — у 17 разів. Нині Казахстан серед 50 найбільш конкурентоспроможних країн і перебуває на 35-му місці у рейтингу DoingBusiness- 2016.

Проектом геополітичного масштабу стало успішне будівництво нашої нової столиці Астани.

За роки незалежності Казахстан став авторитетним членом міжнародної спільноти. У нашій країні відбулися форуми глобального значення: саміти ОБСЄ, НВЗДА, ШОС, ОІС, з'їзди лідерів світових і традиційних релігій, міжсирійські переговори.

Усе це результат правильного політичного шляху, обраної моделі демократичного розвитку, закріпленої Конституцією Республіки Казахстан.

В умовах світової глобальної кризи для подальшого поступового зростання проводимо глибокі реформи, спрямовані на поліпшення інституційного середовища і модернізацію нашої економіки.

Новий етап реформ, в основі якого лежить перерозподіл повноважень між гілками влади і демократизація політичної системи, є послідовним кроком у вдосконаленні демократичних процесів і підготує Казахстан до нових викликів часу. Запропоновані конституційні зміни повною мірою відповідають довгостроковим стратегічним цілям Казахстану щодо входження до 2050 року в 30 найбільш розвинених країн, реалізації інституційних реформ і створенню нової моделі економічного зростання, оголошеної лідером нації Н. Назарбаєвим у щорічному посланні «Третя модернізація Казахстану: глобальна конкурентоспроможність».

Ініціатором делегування частини своїх повноважень виконавчій та законодавчій гілкам влади виступив сам Президент Казахстану. Слід зазначити, що добровільна передача чинним главою держави частини повноважень — це дуже рідкісне явище у світовій політичній практиці. У зв'язку з цим Президент нашої країни у зверненні чітко зазначив: «Роблю це з однією єдиною метою — побудувати ефективнішу, стабільну сучасну систему управління країною. Світ змінюється на очах. Швидкість і складність суспільних процесів наростає і в Казахстані. Уже нині ми повинні думати про те, як реагувати на глобальні й регіональні виклики, які неминуче поставить майбутня історія перед нами».

— У чому суть запропонованих реформ?

— Передовсім це істотний перерозподіл владних повноважень, подальша демократизація політичної системи загалом. Інше ключове завдання — підвищення ефективності системи державного управління через створення належної системи стримувань і противаг. Для забезпечення ефективного механізму реагування на сучасні виклики істотно підвищується роль парламенту й уряду. Передбачається помітне посилення контролю законодавчої гілки влади над виконавчою.

— Які конкретні заходи передбачають під час реформи?

— Як вже зазначено, проект конституційних змін передбачає серйозний перерозподіл владних повноважень між Президентом, парламентом і урядом. Майже 40 функцій буде передано уряду й парламенту, що значно підвищить їхню роль, відповідальність і ефективність.

З урахуванням історичного досвіду і геополітичної ситуації Казахстан залишиться республікою із президентською формою правління, яка підтвердила життєздатність і ефективність. У нових умовах у компетенцію глави держави входитимуть стратегічні функції, роль верховного арбітра у відносинах між гілками влади. Президент також сконцентрує увагу на зовнішній політиці, національній безпеці та обороноздатності країни.

Реформа надасть нового імпульсу для подальшого розвитку казахстанського парламентаризму. Згідно із запропонованими поправками парламент наділяється значними повноваженнями щодо уряду. Наприклад, пропозиції про структуру і склад уряду вноситиме Президентові країни Прем'єр-міністр тільки після консультацій з Мажилісом парламенту. Уряд складає повноваження перед новообраним Мажилісом парламенту республіки, у чинній редакції — перед Президентом.

Контроль парламенту над урядом буде посилено шляхом спрощення порядку висловлення недовіри членам уряду з боку палат парламенту. У зв'язку з цим привертає увагу нова поправка: за підсумками заслуховування звіту члена уряду більшістю не менш як двох третин голосів від загального числа депутатів палати кожна з палат має право приймати звернення до Президента про звільнення цієї посадової особи у разі невиконання ним законів. У цьому разі Президент звільняє з посади члена уряду.

Також парламенту буде надано більше повноважень з контролю над місцевими органами влади.
Значну частину повноважень Президента у соціально-економічній сфері буде передано уряду та іншим органам виконавчої влади.

До уряду перейдуть повноваження щодо затвердження державних програм за погодженням із Президентом. Виконавча влада нестиме всю повноту відповідальності за їх реалізацію. Уряду передають повноваження щодо утворення і скасування центральних виконавчих органів, що не входять до складу уряду, створення державних підприємств. Запропоновано передати до компетенції виконавчої гілки влади створення республіканської бюджетної комісії, створення і скасування спеціальних економічних зон та інше.

Проведена правова реформа розширить відповідальність уряду й усієї системи виконавчої гілки влади, забезпечить їхню підзвітність перед парламентом.

З огляду на важливість запропонованих заходів питання конституційної реформи винесено главою держави Н. Назарбаєвим на всенародне обговорення у період з 26 січня до 26 лютого цього року. Нині робоча група з питань перерозподілу повноважень між гілками державної влади проводить аналіз і узагальнення пропозицій, висловлених під час всенародного обговорення. З урахуванням цих пропозицій проект закону буде доопрацьовано і внесено на розгляд Президенту Республіки Казахстан.