"Казино, виходьте з підпілля!"

Олег ГРОМОВ
4 квiтня 2019

Останнім часом деякі політики та експерти заявляють, що держава повин­на відновити легальну роботу грального бізнесу, мораторій на який було введено ще в 2009 році. Проте ситуація не лише не поліпшилася, а стала гіршою: казино та інші схожі установи просто пішли в тінь. Тож держава не може їх контролювати, отже, до скарбниці не надходять чималі  гроші від оподаткування цього бізнесу.

Кожна держава Європейського Союзу знаходить індивідуальний підхід і форми участі у гральному бізнесі. Фото з сайту insidehook.com

Оператори так званих лотерей нині фактично напівлегальні представники такого виду діяльності, особливо ті, що перейшли в інтернет. На думку директора Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, ними стали так звані онлайн-казино. «Такі казино працюють нелегально. Законом у нас заборонено робити ставки через платіжні системи. Але в інтернеті грають на гроші. Щоб заборонити такі трансакції на сайтах, в банк має надійти інформація від СБУ», — каже експерт.

Рішення про заборону грального бізнесу народні депутати ухвалювали, переймаючись турботою про населення і суспільною мораллю. Ще одним аргументом  було те, що майже 5% жителів мегаполісів відчувають залежність від азартних ігор.

Як зазначає «УК» адвокат юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Антон Прийма, за попередніми підрахунками, в разі відновлення діяльності грального бізнесу з відповідною вартістю ліцензії держава отримає приблизно 3 мільярди гривень на рік: «Економічна вигода для держави істотна. Мабуть, від розуміння цього  останнім часом дискусія серед вітчизняних законодавців із категорії скасувати або залишити заборону грального бізнесу перейшла вже на рівень обговорення конкретних питань. Зокрема територіального принципу локалізації гральних закладів і державного контролю за ними. У Європейському Союзі гральний бізнес дозволено майже в усіх країнах за винятком Сан-Марино та Ліхтенштейну. Передумов до його заборони не передбачають, тому що жоден політик не візьме на себе відповідальність оскаржувати економічну вигоду для державного бюджету», — зазначає він.

Проте експерт додає, що кожна окрема держава Європейського Союзу знаходить індивідуальний підхід і форми своєї участі у гральному бізнесі. В одних державні органи безпосередньо беруть участь в бізнесі, наприклад в Монако. В інших (Швеція, Нідерланди, Австрія), держава займається окремими видами грального бізнесу, наприклад казино, віддаючи інші види на відкуп приватним компаніям. Але існують країни, де держоргани обмежуються збиранням податків і видаванням ліцензій, здійснюючи контроль за гральним бізнесом (Польща, Чехія, Словаччина, Хорватія).

Проте не лише бажання чи небажання людей і влади відновити цей вид бізнесу нині на порядку денному. Україна у меморандумі з МВФ зобов’язалася легалізувати азартні ігри в найближчому майбутньому. І це цілком зрозуміло: шанована міжнародна фін­установа бачить у цьому чималі гроші, які надходитимуть до бюджету країни. Зрозуміло, що Україна стане фінансово міцнішою, і їй буде набагато простіше розраховуватися за міжнародними зобов’язаннями, зокрема кредитами МВФ.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua