Масштабні саміти високого рівня, які відкрила зустріч лідерів G7 у курортному містечку Карбіс-Бей у Великій Британії, засвідчили: класична дипломатія повертається до великої гри. Адже за рік пандемії й жорсткого локдауну у світовій політиці накопичилося чимало питань, які не можна обговорити у режимі онлайн. Бо навіть засекречені паролі Zoom-конференцій не дають змоги говорити так відверто, як в атмосфері приватних вечерь і кулуарних розмов.
Тому перше європейське турне американського президента Джо Байдена, яке триватиме вісім днів, було сплановано так, щоб він узяв участь у чотирьох самітах і провів двосторонні зустрічі з лідерами ключових країн-партнерів. Після саміту «Великої сімки» в Карбіс-Бей і аудієнції в королеви Єлизавети ІІ у Віндзорському палаці Джо Байден вилетів до Брюсселя, де взяв участь у саміті НАТО та саміті США — ЄС. Звідти він вирушив до Женеви, де завтра заплановано його зустріч з російським президентом Путіним. Питання агресії Росії проти України звучало під час усіх цих зустрічей.
«Росія — сторона конфлікту на сході»
Так у завершальному комюніке саміту G7 країни-учасниці заявили про підтримку України. «Ми підтверджуємо нашу підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», — ідеться в документі. Він містить заклик до Росії відвести свої військові підрозділи та озброєння на східному кордоні України й на Кримському півострові.
«Ми твердо залишаємося на позиції, що Росія — сторона конфлікту на сході України, а не посередник», — наголошено в комюніке.
Учасники саміту висловили підтримку нормандському процесу задля забезпечення імплементації мінських домовленостей. У комюніке підтверджено підтримку зусиль української влади зі зміцнення демократії та інституцій і заохочено подальший прогрес у реформах.
Лідери провідних країн заявили, що зацікавлені у «стабільних і передбачуваних відносинах з Росією» та у співпраці в напрямах, «які становлять обопільний інтерес». G7 закликала Москву «припинити дестабілізаційну поведінку і втручання в демократичні системи інших країн» і нагадала Кремлю про міжнародні зобов’язання зокрема в галузі прав людини.
НАТО змінює стратегічні орієнтири
Саміт лідерів країн і урядів держав-членів НАТО, який відбувається щодва роки, — подія визначна. І у Брюсселі до неї готуються старанно й послідовно. У зв’язку з проведенням саміту і прибуттям Джо Байдена європейську столицю паралізувало на кілька днів. Оскільки на саміт, окрім президента США, прибуло ще 29 глав країн і урядів, кілька районів Брюсселя було перекрито, маршрути десятка автобусів і трамваїв було змінено. На знак цієї високої зустрічі мерія Брюсселя й великий фонтан на площі Монгомері було підсвічено блакитним, оскільки символіка НАТО має біло-блакитні кольори. А візитівку Брюсселя — скульптуру хлопчика, що пісяє, одягли в костюм, теж прикрашений емблемою альянсу.
Безпеку саміту НАТО підтримувало дві тисячі поліцейських у формі та під прикриттям, а до супроводу й охорони кожної національної делегації було долучено 300 співробітників держбезпеки та військової розвідки. З повітря місто патрулювали вертольоти, вулиці пильнували спеціальні підрозділи федеральної поліції Бельгії із собаками, на дахах окремих будівель чергували снайпери. Щодо охорони Джо Байдена, то у місцях перебування його та його команди територію перекривали повністю, було навіть закрито кафе і бари, які лише кілька тижнів тому отримали змогу працювати після затяжного локдауну. Президент США та його супровід пересувалися Брюсселем у кортежі з 15 чорних лімузинів.
Щодо саміту, то одним з головних питань порядку денного стало ухвалення нової стратегічної концепції «НАТО-2030». Нинішню стратегічну концепцію діяльності НАТО затвердили 2010 року, та відтоді світ істотно змінився, виникли нові неочікувані загрози, стратегічні партнери перетворилися на ворогів, західним демократіям загрожує дезінформація, а світ зіткнувся із глобальною загрозою — пандемією.
Тому лідери країн НАТО звернулися до генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберга з офіційним проханням керувати процесом розроблення наступної стратегічної концепції НАТО. Протягом останнього року група незалежних експертів і представники громадянського суспільства зробили внесок у формування порядку денного НАТО-2030. До нього внесли протистояння агресивній поведінці Росії, тероризму, кібернападам, стримування Китаю і боротьбу із глобальним потеплінням. Генсек висунув конкретні пропозиції для лідерів НАТО зокрема щодо зміцнення єдності Альянсу. Ці пропозиції було схвалено на саміті.
Чому на саміті не було України?
Для України нинішній саміт приніс певні розчарування і цілком позитивні сигнали. Не таємниця, що в Києві до останнього моменту очікували офіційного запрошення на саміт і оголошення Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО, що є фактично наданням країні статусу кандидата на вступ. Та цього не сталося з цілком об’єктивних причин, пов’язаних передусім з війною на Донбасі, яку розв’язала і підживлює Росія. І хоч Єнс Столтенберг любить повторювати, що Росія не має впливу на політику відкритих дверей НАТО, насправді погрози Кремля і нещодавнє бряжчання російської зброї біля українських кордонів мало належний вплив на позицію кількох столиць. Тому серед членів НАТО немає консенсусу з надання ПДЧ для України, бо ніхто з партнерів не хоче провокувати Москву. А ще в Альянсі нагадують: хоч українські реформи в галузі оборони й безпеки просуваються динамічно, вони потребують більших зусиль.
Показовим для Києва стало те, що за кілька днів до саміту НАТО відбулася телефонна розмова Єнса Столтенберга й Володимира Зеленського. Генсек НАТО запевнив Президента у незмінній підтримці України. Він пообіцяв, що лідери країн Альянсу підтвердять рішення саміту в Бухаресті, який відбувся 2008 року, де Києву і Тбілісі пообіцяли прийняти їх у майбутньому в НАТО. Тож під час саміту не раз звучали слова про те, що Україна та Грузія залишаються для Альянсу пріоритетними партнерами, яким надають політичну і практичну підтримку. Члени Альянсу ще раз нагадали про принцип відчинених дверей для тих країн, які прагнуть членства в ньому. Країни-члени об’єднання запевнили Київ і Тбілісі, що надаватимуть їм усю можливу підтримку в реформах.
Західні та українські експерти стверджують: те, що Україна не отримала ПДЧ зараз, не означає, що вона не отримає його зовсім. У Києві наполягають, що час для отримання ПДЧ вже настав, і сподіваються отримати його у грудні.
Як повідомила напередодні саміту віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, для нас важливіше, щоб країни продемонстрували своє стратегічне терпіння, стратегічну прихильність союзників. «Ми сподіваємося, що лідери НАТО проінструктують своїх міністрів закордонних справ зробити крок уперед у ясності щодо ПДЧ для України у грудні на міністерській зустрічі НАТО», — заявила вона.
Від завтрашньої особистої зустрічі Джо Байдена та Володимира Путіна експерти не очікують особливих проривів. Очевидно, американський президент дасть зрозуміти очільникові Кремля, що Захід виступає згуртовано і об’єднано у питаннях України та подій у Білорусі. Політики говоритимуть і про «Північний потік-2». Судячи із заяв міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, який заявив, що України готова обговорити питання компенсації на «Північний потік-2», під час зустрічі у Женеві може йтися про види та обсяги такої компенсації.