1 вересня цього року в Сумській області за парти мають сісти понад 97 тисяч учнів закладів середньої освіти, серед них майже 9800 першокласників, яких навчатимуть за програмою Нової української школи. Проте як наголошує директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА Вікторія Гробова, традиційний першовересневий термін «мають сісти» умовний, адже через пандемію коронавірусної хвороби багатогранний навчальний процес може і, мабуть, зазнає істотних коригувань. А це покладає велику додаткову відповідальність насамперед на освітян, а також учнів, їхніх батьків, органи місцевого самоврядування.

Лідерство потребує щоденної роботи

Однак в області мають значний організаторський і практичний досвід, завдяки якому поточні проблеми неодмінно розв’язують, і навчання проходить на належному рівні. Ось і цими днями т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет виокремив Сумщину як особливо успішний регіон, де дошкільною освітою охоплено 29,6 тисячі дітей віком від 3 до 6 років, що становить 98,1%. Це другий результат у країні. Та й за іншими показниками, зокрема використанням освітньої субвенції, організацією ЗНО тощо область займає провідні позиції.

За словами начальника відділу департаменту освіти і науки Сумської ОДА Світлани Бирченко, упродовж останніх місяців освітянська галузь значно зміцнила матеріально-технічну базу, використовуючи різні джерела фінансування. Один з головних підсумків — усі 411 закладів загальної середньої освіти мають швидкісний інтернет, що спрощує дистанційне навчання.

Освітяни працюють за багатьма напрямами в різних освітніх сегментах: переоснащують навчальні кабінети, модернізують шкільні бібліотеки, поглиб­люють предметну спеціалізацію, удосконалюють позашкільну гурткову роботу. Одне слово, створюють сучасний освітньо-виховний простір, у якому учні одержують усі можливості й умови не тільки для здобуття повноцінної якісної освіти, а й формування особистісних лідерських якостей, таких потрібних у сучасному суспільстві. Тож карантин не локалізував, а навпаки, розширив спектр діяльності, аби максимально запобігти можливим освітнім проблемам.

Хоч форми різні

Як повідомила Вікторія Гробова, на кінець першої серпневої декади Сумщина перебуває в «зеленій» зоні щодо поширення коронавірусної інфекції, тож у планах розпочати навчання 1 вересня і працювати безпосередньо в закладах освіти. А основа його організації — відповідні рекомендації, які 30 липня цього року затвердив заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Як варіант, у ЗОШ та НВК великими класами передбачено поділ на підгрупи. Відповідні рішення можуть приймати педагогічні ради з урахуванням фінансових можливостей закладу. Рекомендовано адаптувати освітній процес, за змогою проводити заняття на відкритому повітрі, визначати різний час початку і закінчення занять, перерв для різних класів та груп, обмежити проведення масових заходів (нарад, зборів тощо) в закритих приміщеннях. Одна з головних вимог — запобігати скупченню учнів/студентів та мінімізувати їхні пересування між кабінетами й аудиторіями.

Тепер вхід у приміщення — лише в захисній масці або респіраторі. У період карантину в будівлі не пускатимуть батьків та інших людей, крім тих, які супроводжують осіб з інвалідністю. На заняттях захисні маски або респіратори можна буде не використовувати, але для пересування у школі вони обов’язкові.

Перед заняттями педагоги опитуватимуть учнів/студентів щодо їхнього самопочуття. Тих, у кого буде виявлено симптоми гострих респіраторних захворювань, оперативно направлятимуть до медпрацівника для огляду.

Персоналу теж проводитимуть обов’язкову термометрію і не допускатимуть до закладу з температурою понад 37,2°C. Однак для учнів та студентів температурний скринінг не буде обов’язковим. Тимчасові рекомендації розроблено для позашкільних закладів, загальної середньої, фахової передвищої освіти, профтехів і вишів.

Усе залежатиме від того, як жителі Сумщини дотримуватимуться умов адаптивного карантину, будуть соціально відповідальними і на яку позицію область вийде на кінець серпня. Якщо вона потрапить до «червоної» зони, доведеться організовувати дистанційне навчання.

А першокласник плакав за цибулькою…

Доки тривають літні канікули, батьки не тільки планують майбутнє навчання синів і доньок, а й роблять висновки з минулих карантинних уроків. Ось як оцінює їх Інна Троць, мама другокласника Охтирської ЗОШ I—III ступенів: «Дистанційне навчання проходило у додатку Viber. Щоранку вчителі надсилали завдання у групу нашого класу. Це посилання на відеоуроки та тестові завдання на сайті naurok.ua, зокрема й олімпіади. На олімпіаді з української мови син Святослав посів ІІІ місце.

Загалом навчалися відповідно до встановленого адміністрацією школи розкладу уроків, тобто їх було 4—5 щодня. Фотозвіти виконаних завдань пересилали вчительці Наталії Зроль. Вона постійно перебувала на зв’язку. Якщо щось незрозуміло, пояснювала, заохочувала дітей до навчання. А ще у нашій школі навіть у період карантину надавали психологічну підтримку. Практичним психологом тут працює досвідчений фахівець Лариса Жилякова.

Звісно, ключове значення у дистанційному навчанні мають технічні ресурси, зокрема, забезпеченість родини комп’ютерною технікою і швидкісним інтернетом, налаштування окремих додатків. У нас із цим проблем немає — тато працює в галузі IT. Тож наявність удома двох комп’ютерів дає змогу одночасно і навчатися, і віддалено працювати.

Проте на розпорядок дня карантин істотно впливав і впливає досі. За всього бажання дотримуватися звичного режиму першачки й другокласники ще не можуть у повному обсязі самостійно виконувати уроки, які разом з перервами тривають першу половину дня, тому працюю із сином. Але ж ніхто не скасував домашніх клопотів: приготування їжі, прибирання, моєї віддаленої штатної роботи тощо. Тому в мене трудовий день закінчувався здебільшого опівночі. Але розумію, що в реаліях сьогодення психологічно важко всім: і учням, і вчителям, і батькам.

Попри всі вади дистанційного навчання — у нестачі безпосереднього контакту з учителями та однокласниками, здорової конкуренції між учнями, соціалізації, спілкування. І звичайно, не всі мами — вчителі. Навіть розуміючи той чи інший матеріал, важко його правильно донести дитині. Найбільше це стосується англійської мови. Вчу її разом із сином.

Діти дуже сумують за школою, часто бувають і сльози. Якось Святослав згадав про цибульку, яку напередодні карантину разом з однокласниками посадив у горщику на підвіконні. Але врожаю не встигли зібрати, тож хлопчина плакав. Сумує за однокласниками, вчителями, спільними уроками і прогулянками, відвідуванням бібліотеки разом з товаришем Олегом — до карантину ми щонеділі після уроків ходили в міську бібліотеку.

Нині наполегливо готуємося до нового навчального року, допускаємо різні форми навчання, адже епідеміологічна ситуація дуже мінлива. Хочеться, щоб діти знову сіли за парти, галасували на перервах — просто відчувати, що школа жива, сповнена дитячих голосів, сміху, тупоту ніжок, а не дивитися здалеку на порожнє шкільне подвір’я».