134 представники малого та середнього бізнесу з Рівненщини вже стали переможцями урядової програми отримання грантів на створення або розвиток власного бізнесу, яку впроваджують із початку липня. Перші 37 із них отримали від держави кошти на відповідні рахунки.

Власний бізнес —  у 18 та 20 років

Серед таких молодий, навіть юний рівнянин Віталій Мусієвич: днями йому виповнилося лише 18. Це не заважає хлопцеві вчитися на машинобудівному факультеті Національного університету водного господарства та природокористування та одночасно створювати власний цех із металообробки. А студентові КНЕУ ім. Вадима Гетьмана 20-річному Сергієві Карп’юку — цех із пошиття військової форми для наших захисниць. Обидва хлопці — випускники Рівненської гуманітарної гімназії, які знають по дві іноземні мови, — вже отримали від держави на розвиток власної справи по 250 тисяч гривень. І навіть устигли їх витратити, інвестувавши насамперед у необхідне обладнання. Тож розпочинають із власними проєктами.

«Нині в українській армії понад 50 тисяч жінок, і комфортна військова форма — для них проблема. Тож ми придбали машину, яка створює якісний одяг за спеціальними лекалами. Це половина суми гранту, решту витратили на облаштування орендованого приміщення, частина коштів іще залишилася. Щоправда, зіткнувся із проблемою кадрів: швачки, які заздалегідь зголошувалися працювати, на час відкриття підприємства вже мали роботу. Це, до речі, одна з найбільш затребуваних нині вакансій, принаймні, на Рівненщині», — каже Сергій.

На моє запитання, що саме слугувало головним мотивом для відкриття бізнесу в Україні в цей буремний час, завтрашній економіст-міжнародник відповідає так: «Ще рік тому я дуже хотів поїхати в Америку, подавався на кілька програм. Та завадив коронавірус. Тепер зрозумів: починати треба з рідного. Бо якщо не зможеш заробляти в Україні, де й рідні стіни допомагають, на чужині високо не злетиш. Тому своє майбутнє бачу в рідній країні, яка цілком може розвиватися за прикладом сусідньої Польщі, де левову частку валового внутрішнього продукту створюють саме малий та середній бізнес».

У Віталія власна не менш цікава, історія. Батьки вже оплатили його навчання в Австрії, навіть узяли квитки на дорогу. Він міг поїхати ще на початку серпня. Але відмовився та обрав для навчання рідний не одному поколінню рівнян виш. До синового рішення батьки поставилися з розумінням: тато навіть запропонував приміщення для майбутнього цеху у Клевані під Рівним.  А стартовий капітал, як бачимо, дала держава.

Новостворений ФОП Мусієвич облаштував цех, придбавши коштом гранту необхідне устаткування та витратні матеріали: тут виготовлятимуть конструкції з металу, вироби для дому та сфери послуг. І взяв на роботу перших фахівців: грант 250 тисяч передбачає створення щонайменше двох робочих місць. А від 50 до 150 тисяч — одного.

Стати учасником програми мікрогрантів можуть і юридичні особи, і підприємці, й навіть фізичні особи, які тільки планують щось своє. Тобто щодо учасників — жодних обмежень. Подавати заявку через «Дію» доволі зручно. До речі, із серпня уряд дозволив робити не одну спробу, а необмежену їх кількість, дослухавшись до сигналів із місць та внісши зміни до постанови №738. 

Інвестиції повернуться податками

Отже, процедура, кажуть переможці, нескладна. Насамперед треба підготувати три документи: заяву на отримання мікрогранту, бізнес-план щодо створення нового або розвитку наявного бізнесу, план надходжень та видатків. Після подачі в «Дії» заявка проходить верифікацію в Ощадбанку на предмет ділової репутації претендента, тут оцінюють бізнес-план. На відповідність меті урядової програми його перевіряє регіональна служба зайнятості. Тут відбувається очне знайомство з учасниками програми мікрогрантів у формі співбесіди. Остаточне рішення про надання коштів ухвалює Державний центр зайнятості за висновками регіонального.

До речі, триває сьома хвиля подання заявок. І Рівненщина тут найактивніша з усіх областей подано 384 заявки й за ними вже винесено 134 позитивних рішення (попереду лише столиця — мегаполіс). 37 переможців отримали кошти на окремі рахунки в Ощадбанку — загалом понад 8 мільйонів гривень. 

Повертати їх не потрібно. За найближчі три роки ці гроші увіл­лються у державну скарбницю у вигляді вчасно та сповна сплачених податків та зборів. Поки що йдеться про створення 600 робочих місць, а це вже певне полегшення для держави.

«Тобто йдеться про розвиток легального бізнесу,  — переконаний директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — У наших роботодавців зовсім юні обличчя, але дуже солідні й ґрунтовні плани, щоб закорінитися на рідній землі.  І головне — сучасне мобільне мислення. У поміч їм — і програма «5—7—9%», якою теж можуть скористатися для подальшого розвитку бізнесу. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль упевнений, що в найближчій перспективі локомотивом розвитку економіки України стане малий та середній бізнес. Для цього маємо все: родючі землі, працьовитих та патріотичних людей. Нам би тільки швидше перемогти ворога на полі бою. А тил тримаємо надійно».

До речі, переможці програми мікрогрантів на Рівненщині розвиватимуть  мініпекарні, кафе, пасіку, магазин запчастин, надаватимуть послуги з опорядження будинків, перевезень, ветеринарні, бухгалтерські та юридичні, виготовлятимуть модульні конструкції, розширять фермерські господарства. Тобто вони чітко зорієнтувалися саме на те, що потрібно людям тут і сьогодні.

Багатьом допомогли саме у службі зайнятості: триденне навчання зі створення бізнес-планів, яке пропонують у Рівненському центрі професійно-технічної освіти ДСЗ за символічну суму, вже пройшли 58 претендентів. Не всі, як уже згаданий Сергій Карп’юк, вивчають саме економіку: йому таке навчання не знадобилося.

«Наше завдання — дати шанс якнайбільшій кількості людей скористатися тими можливостями, що їх пропонує держава навіть у цей буремний час. Поспішайте, бо програма мікрогрантів працює до грудня. А уряд свої зобов’язання виконує сповна», — каже заступник директора обласного центру зайнятості Сергій Васильчук.

Можливості є, скористайтеся! 

І не лише за цією програмою. Фінансують й інші. Серед них:

компенсація єдиного соціального внеску за новостворені робочі місця. На Рівненщині близько 200 роботодавців уже скористалися нею від початку року, отримавши відшкодування загалом на 4 мільйони гривень;

допомога з часткового безробіття (якщо втрати сягають 30 відсотків робочого часу): тут держава вже компенсувала Рівненщині 5,3 мільйони;

компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, передбачена постановою уряду №331 від 20 березня: йдеться про повернення роботодавцям двомісячної мінімальної зарплати — вже профінансовано понад 5 мільйонів. Приміром, на Рівнеазоті працевлаштували 23 людини з гарячих регіонів, на Дубенському заводі гумово-технічних виробів — 21, на «ОДЕК-Україні» — 20, у відділеннях  Укрпошти — 14;

громадські роботи, які профінансовано на 1,2 мільйона. Це чудова нагода для територіальних громад, наприклад, привести до ладу свою територію (частина з них фінансує такі роботи на 100 відсотків, частина — за принципом 50 на 50 зі службою зайнятості). А для людей — нагода прислужитися громаді й заробити, не виїжджаючи з рідного дому.

До слова, на Рівненщині в межах цієї програми вже кілька років діє унікальна річ — супровід незрячих. Його здійснюють особи з числа безробітних, які перебувають на обліку. Тож ті, хто потребує білої тростини, не втомлюються дякувати працівникам служби зайнятості за людяність, бо можуть вийти зі своїх чотирьох стін та побачити світ очима своїх поводирів.     

Набирає обертів і пілотний проєкт рівнян із підготовки фахівців у галузях програмування та дизайну. Його втілюють у межах меморандуму про співпрацю обласної служби зайнятості, Рівне ІТ-кластеру та ТОВ «Ігрова студія майбутнього «Фугас». Бо майбутнє — за інформаційними технологіями, які дедалі глибше пронизують усі сфери нашого життя.

Тож у Рівненському центрі професійно-технічної освіти ДСЗ вже розробили короткотермінові освітні програми у садівництві, ягідництві та виноградарстві, адже уряд нині активно підтримує ці перспективні напрями. 

Тобто можливості для тих, хто хоче працювати, є. Ще одна з них — офіційно підтвердити власні навички чи підсумки неформального професійного навчання  у кваліфікаційному центрі служби зайнятості Рівненщини. Поки що йдеться про кухарів та електрозварників ручного зварювання. За цими професіями можна отримати сертифікат, внесений до реєстру Національного агентства кваліфікації. Роботодавець легко це перевірить.

«У наших найближчих планах — підтвердження кваліфікації ще й за професіями кондитер та слюсар-ремонтник», — каже Іван Ткачук.

До слова, саме завдяки його небайдужій позиції на базі обласного центру зайнятості днями започаткували навчання операторів літальних апаратів — дронів. Це базовий курс, який передує іншим — спеціалізованим. Наприклад, для управління агродронами, які дедалі частіше використовують у сільському та лісовому господарстві. Зарплата оператора-початківця — понад 15 тисяч гривень. Тож служба зайнятості Рівненщини зорієнтована на перспективу для області та України.    

ТОП-10 вакансій на ринку праці Рівненщини: швачки, лікарі різних спеціалізацій, водії, слюсарі, продавці, працівники освіти, бухгалтери, інженери, електромонтери, кранівники, менеджери.

ДО РЕЧІ

Із початку року послугами служби зайнятості на Рівненщині скористалося майже 34 тисячі осіб. Працевлаштовано 11,3 тисячі, пройшли професійне навчання 3,3 тисячі.

Із центрами зайнятості області співпрацюють 4,1 тисячі роботодавців, кількість вакансій, які вони надали, — 13,4 тисячі.