ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Хто вирівнює баланс вологи в Україні
За кількість опадів відповідає Господь Бог. За правильне прочитання погодних намірів Господа — Укргідрометцентр. За порятунок від розгулу Божого гніву — Держслужба з надзвичайних ситуацій. Завдання Держводагентства — перерозподіл водних ресурсів: щоб одні регіони не «плавали», а інші — не мучились від спраги.
Щоб місто не попливло
Один із способів прибрати зайву воду — відкачати її. Нині Державне агентство водних ресурсів задіяло майже 150 захисних, польдерних і дренажних насосних станцій і з початку року відкачали понад 500 мільйонів кубічних метрів поверхневих і грунтових вод. У разі потреби додатково можуть бути включені у роботу ще понад 500 насосів.
На повну котушку працюють захисні насосні станції у Київській, Черкаській, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Рівненській і Волинській областях. До безперебійної роботи підготовлено 31 насосну станцію на каскаді Дніпровських водосховищ. Їх завдання — цілодобово перекачувати стік річок Ірпінь, Трубіж, Базавлук, Тясмин і захищати від підтоплення міста Переяслав-Хмельницький, Кременчук, Нікополь та інші. Відомо, що після побудови гребель ГЕС гирла цих річок опинилися нижче рівня води у новостворених водосховищах.
На перший погляд, просто сухі цифри. Але якщо, наприклад, зупиниться насосна біля Яготина, то місто вже через півгодини «попливе». І тоді цифри будуть «мокрі».
За словами голови Держводагентства Василя Сташука, водники зробили все, щоб ні цього, ні іншої біди не сталося. І насоси перевірили, і мережі почистили, вийнявши з них майже 260 тисяч кубічних метрів наносів. І дамби-шлюзи-канали відремонтували та підготували до повені — на це пішло 26 мільйонів гривень. І аварійні бригади сформували — майже 700, забезпечивши їх технікою — понад 80 човнів та катерів, понад тисячу автомобілів, пересувні насосні тощо.
«Але я розумію, що людей цікавить не наш звіт про підготовку до повені, — каже В. Сташук, — а щоб вода не затопила їхні хати».
Основне призначення гребель на Дніпрі — протиповеневе. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Про Київську та інші ГЕС
Ще один інструмент регулювання водності наших територій, доступний Держводагентству, — греблі ГЕС та водосховища над ними. Завдання водосховищ — акумулювати зайву воду. Водночас важливо правильно розрахувати кількість води, яку варто залишити у водосховищі. Бо якщо вона стане прибувати дуже швидко, а вільного обсягу вже не буде, доведеться все безоглядно скидати вниз.
Розрахувати прихід-витрати води, скажімо, на Дніпрі, це вам не задачку про басейн та дві труби розв’язати. Тут тільки водосховищ — шість. А «труб» (приток Дніпра) — узагалі 15380. А якщо врахувати, що значна частина цих приток і басейну річки в сусідніх Росії та Білорусі…
Про дачі в Кончі-Заспі
Багатьох цікавить, чи затопить будівлі, побудовані на намивах в заплаві Дніпра в районі Кончі-Заспи. У Держводагентстві вважають, що навряд чи. Попри фантастичний березневий сніг і попередні опади нічого надзвичайного не відбудеться. Зокрема і тому, що земля не промерзла і буде активно вбирати воду. Підтоплення в районі Києва буде там, де це відбувається традиційно, наприклад, на Осокорках, Вишеньках, Гнідині.
А побудовані на намивах на правому березі «хатинки» цього року навряд чи постраждають. Намиви доволі високі, і вода до них якщо колись і дістанеться, то це буде після того, як вона прийде на Позняки або Троєщину.
До речі, якщо хочете знати, чи заллє ваш город або дачу, звертайтеся у свої сільські або районні ради. Держводагентство ще два роки тому передало їм інформацію про межі зон затоплення для найнебезпечніших ділянок Дніпровських водосховищ, які вирахували, базуючись на багаторічних спостереженнях.
І ще одне. Обстановка в містах і селах також багато в чому залежатиме від стану зливової каналізації та водовідвідних каналів. Тож якщо місцева влада не потурбувалася, не почистили вчасно, то…
Про рибу
Рибалки ж цікавляться долею риби у Київському водосховищі. Чи не повториться ситуація 2010 року, коли рибу придавило кригою?
«Такого льодоставу, як у 2010-му на водосховищі немає, — говорить Василь Сташук, — отже ситуація істотно відрізняється. А тоді 92 тисячі гектарів водосховища були під панциром товщиною 75—85 сантиметрів. Такого ніколи на водосховищі не було. А раз зачепили тему риби, то скажу, що за нею треба доглядати. Якщо водойму вкрив суцільний лід, то треба його колоти, як треба — то й криголамами. Забезпечити рибу киснем, прорубати ополонки, закачувати повітря помпами тощо — ці методи відомі, вони є у Правилах експлуатації Київського водосховища. Тоді риба не піде на мілководдя, де є небезпека. Це ще добре, що ми перед скиданням води у 2010-му спочатку підняли воду на півметра, щоб зменшити шкоду для рибного стада».
Скільки води дістанеться Нижньому Дністру
Багато читачів цікавляться, чи вистачить цього року вологи для обводнення Дністровських плавнів, у тому числі нерестилищ, чи достатньо води прийде з Дністровського водосховища.
За словами водників, цього року води у Дністровському водосховищі достатньо. Та й опадів в середній течії Дністра випало багато, тож прогноз для плавнів оптимістичний. Водники планують подати в Нижній Дністер приблизно кубокілометр води — це рекомендований науковцями об’єм весняного екопопуску.
Але, крім обсягу, є ще один показник: з якою інтенсивністю буде скидатися вода. Адже щоб наповнити плавні, треба щоб її приходило зверху більше, ніж витікає у Чорне море через гирло. За оцінками екологів, інтенсивність скидання має бути 500 кубічних метрів за секунду.
Це питання має вирішити Міжвідомча комісія, яка працює при Держводагентстві. Мені поки що не вдалося отримати інформацію про її рішення. Тому заспокоїти громадськість, яка дуже переймається цим питанням і очікує, що цього року чарівний світ плавнів таки отримає необхідну вологу, поки що не можу.
Що питиме Крим
Восени торік мені довелося бачити сухе дно водосховища під Сімферополем. Скаржилися люди й на часові обмеження подачі води в Алушті. 2012-й був дуже маловодним, причому в усій країні. У Криму за всю осінь не випало жодного дощу. Рятувати ситуацію довелося знову водникам. За словами Василя Сташука, для виправлення становища Держводагентство закачало воду в усі вісім наливних кримських водосховищ (усього на півострові — 23 водосховища) з Дніпра — через Північно-Кримський канал, через який надходить 85% водних ресурсів Криму. Щоб уникнути надалі проблем, водники взяли на баланс Міжгірне водосховище, яке є джерелом водопостачання Сімферополя і резервним для Севастополя. Ресурс Міжгірного — 50 мільйонів кубометрів. Наразі вирішують питання виділення коштів із резервного фонду держбюджету для заповнення каналу до проектних позначок.
До речі, 21 березня відбувся ювілейний, 55-й пуск води Північно-Кримським каналом. Є багато нарікань на якість води в цьому каналі, адже вона береться з Нижнього Дніпра, тобто вже з усіма «подарунками згори». Але з цими питаннями треба звертатися до Мінжитлокомунгоспу, який згідно з розподілом обов’язків між відомствами контролює якість води. Завдання Держводагентства — забезпечити подачу того ресурсу, який є, у потрібних обсягах: і для комунального господарства, і для сільського, і для промисловості.
Захід мокне, південь — сохне
Якщо завдання Держводагентства на заході, півночі й у центрі — справитися з паводком, то у східних та південних регіонах водники думають над тим, де взяти воду.
У минулому маловодному році були проблеми з водопостачанням у басейнах Сіверського Дінця, Південного Бугу, Інгульця. Довелося подавати воду з Дніпра через іригаційні канали. Задоволення не з дешевих — велика відстань, багато насосних станцій.
У цьому році знову маємо несприятливий прогноз щодо водності у цих басейнах. «Бережемо кожну краплю, — говорить Сташук, — щоб заповнити до проектних позначок усі водосховища». Канал Дніпро—Донбас готовий для подачі потрібних обсягів води, яких має вистачити не тільки для підтримання водності у басейні Сіверського Дінця, а й для оздоровлення річки. Адже в неї скидають чимало стоків, тому русло треба промивати достатньою кількістю води.
Доводиться допомагати й Інгульцю. Починаючи з 2011 року у вегетаційний період водники подають каналом Дніпро—Інгулець 120 мільйонів кубічних метрів для поліпшення екологічного стану в басейні річки та забезпечення водою Кривого Рогу. Також ця вода йде на зрошення сільгоспугідь у Миколаївській та Херсонській областях. Цього року Інгульцю знову доведеться приділити особливу увагу — ні води, ні снігу в басейні річки немає. Нині вільна ємність Карачунівського водосховища — 25 мільйонів кубічних метрів води. Це означає, що води буде потрібно знайти навіть більше, ніж торік.
Про водоохоронні зони
Паводок означає затоплення заплав річок, у тому числі водоохоронних зон, у яких нині місцеві ради активно «нарізають» і роздають під забудову земельні ділянки. Весь вміст вбиралень, вигрібних ям, усе сміття з дворів змивається в річки. Як зупинити цю пошесть? Виявилося, що цим питанням має займатися Держекоінспекція. Саме їй передано контрольні функції. Хоч Держводагентство з нею активно співпрацює, але зупиняти порушення має саме цей орган. А також варто звертатися до Дніпровської природоохоронної прокуратури.
Старий Хоттабич з однойменної радянської казки Лазаря Лагіна, напевне, назвав би наших водогосподарників повелителями води. І зважаючи на обсяги та відстані, з якими має справу Держводагентство, я б із ним погодився.